TEXT 37
VERZ 37
Текст
Besedilo
айатіх̣ ш́раддгайопето
йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддгім̇
ка̄м̇ ґатім̇ кр̣шн̣а ґаччгаті
ayatiḥ śraddhayopeto
yogāc calita-mānasaḥ
aprāpya yoga-saṁsiddhiṁ
kāṁ gatiṁ kṛṣṇa gacchati
Послівний переклад
Synonyms
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; айатіх̣—невдатний трансценденталіст; ш́раддгайа̄ — з вірою; упетах̣ — зайнятий; йоґа̄т — від містичного зв’язку; чаліта—відхиляючись; ма̄насах̣—той, хто наділений таким розумом; апра̄пйа—зазнавши поразки в досягненні; йоґа-сам̇сіддгім—найвищої досконалості в містицизмі; ка̄м—котрого; ґатім—призначення; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣а; ґаччгаті—досягає.
arjunaḥ uvāca – Arjuna je rekel; ayatiḥ – neuspešen transcendentalist; śraddhayā – z vero; upetaḥ – dejaven; yogāt – s poti mistične yoge; calita – zaveden; mānasaḥ – ki ima tak um; aprāpya – ki ne doseže; yoga-saṁsiddhim – najvišjo popolnost yoge; kām – kateri; gatim – cilj; kṛṣṇa – o Kṛṣṇa; gacchati – doseže.
Переклад
Translation
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?
Arjuna je vprašal: O Kṛṣṇa, kakšna je usoda neuspešnega transcendentalista, ki se sprva z vero posveti procesu samospoznavanja, kasneje pa ga opusti, ker ga pritegne materialni svet, in ne doseže popolnosti yoge?
Коментар
Purport
В Бгаґавад-ґı̄ті описано шлях самоусвідомлення, або містицизму. Підвалинами самореалізації є розуміння того, що жива істота не є матеріальним тілом, а відмінна од нього і що щастя її полягає в вічному житті, блаженстві й знанні. Ці поняття трансцендентні, вони виходять за межі тілесних та розумових концепцій. Люди прямують до самоусвідомлення або шляхом пізнання, або здійснюючи восьмиступеневу систему йоґи, або ж дотримуючись засад бгакті-йоґи. На кожному з цих шляхів людина повинна усвідомити природне становище живої істоти, свої взаємостосунки з Богом, а також діяльність, за допомогою якої можна поновити втрачений зв’язок з Богом і досягти найвищої стадії досконалості свідомості Кр̣шн̣и. Дотримуючись будь-якого з трьох вищезгаданих способів самоусвідомлення, рано чи пізно, людина неодмінно досягне вищої мети. Господь обстоював це в другій главі: навіть невелике зусилля до поступу на трансцендентнім шляху дає велику надію на звільнення. З цих трьох методів бгакті-йоґа особливо підходить для нашої епохи, бо вона являє собою найпряміший шлях до пізнання Бога. Щоб ще раз впевнитись у цьому, Арджуна просить Господа Кр̣шн̣у підтвердити те, що Він сказав раніше. Можна ступити на шлях самоусвідомлення із щирим бажанням досягти мети, однак процес розвитку знань або практика восьмиступеневої йоґи взагалі дуже важкі в цю епоху. Тому, незважаючи на постійні зусилля, з багатьох причин можна зазнати невдачі. І перш за все — внаслідок недостатньо серйозного ставлення до своїх занять. Йти трансцендентним шляхом означає в більшій чи меншій мірі оголосити війну ілюзорній енерґії. Отже, як тільки жива істота починає вириватися з пазурів ілюзорної енерґії, ця енерґія за допомогою різноманітних матеріальних спокус намагається перемогти сміливця. Обумовлену душу повсякчас приваблюють проявлення матеріальної енерґії, тому дуже ймовірно, що вона, навіть дотримуючись трансцендентної дисципліни, спокуситься знову. Це називають йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣ — збочити з трансцендентного шляху. Арджуні цікаво знати про наслідки відходу від шляху самоусвідомлення.
Pot samospoznavanja ali yoge je opisana v Bhagavad-gīti. Samospoznavanje temelji na poznavanju dejstva, da se živo bitje razlikuje od materialnega telesa in da mu lahko srečo prinese samo večno življenje, polno blaženosti in vednosti. To je transcendentalna raven, ki presega raven telesa in uma. Samospoznanje je mogoče doseči z negovanjem znanja, z vadbo osemstopenjskega sistema yoge in z bhakti-yogo. Pri vsaki od teh treh metod je treba spoznati naravni položaj živega bitja, njegov odnos z Bogom in dejavnosti, s katerimi je mogoče ponovno vzpostaviti izgubljeno vez z Vsevišnjim in doseči najvišjo popolnost zavesti Kṛṣṇe. Kdor se posveti kateri koli od omenjenih metod, prej ali slej zagotovo doseže najvišji cilj življenja. Gospod je to izjavil v drugem poglavju, ko je dejal, da že majhen trud na transcendentalni poti daje veliko upanje na osvoboditev. Izmed teh treh metod je za današnjo dobo posebej primerna bhakti-yoga, saj je najneposrednejši način spoznavanja Boga. Arjuna bi se rad popolnoma prepričal o tem, zato prosi Gospoda Kṛṣṇo, naj potrdi, kar je dejal že prej. Človek lahko sicer iskreno stopi na pot samospoznavanja, ker pa se je v današnjem času na splošno zelo težko ukvarjati s filozofskim iskanjem in osemstopenjsko yogo, lahko kljub stalnim prizadevanjem iz mnogih razlogov doživi neuspeh. Prvi razlog je lahko ta, da se izbrani metodi ne posveti dovolj resno. Vztrajati na transcendentalni poti pomeni napovedati vojno slepilni energiji. Kadar se hoče človek rešiti iz objema slepilne energije, ga ta poskuša zavesti in poraziti. Pogojeno dušo so že zavedle guṇe materialne energije in povsem mogoče je, da celo med opravljanjem transcendentalnih dejavnosti znova postane njihova žrtev. Temu pravimo yogāc calita-mānasaḥ, oddaljitev od poti duhovnega napredovanja. Arjuno zanima, kaj čaka tistega, ki zaide s poti samospoznavanja.