TEXT 5
5. VERS
Текст
Szöveg
тад йоґаір апі ґамйате
екам̇ са̄н̇кгйам̇ ча йоґам̇ ча
йах̣ паш́йаті са паш́йаті
tad yogair api gamyate
ekaṁ sāṅkhyaṁ ca yogaṁ ca
yaḥ paśyati sa paśyati
Послівний переклад
Szó szerinti jelentés
йат—котре; са̄н̇кгйаіх̣—за допомогою методів філософії са̄н̇кгйі; пра̄пйате—досягають; стга̄нам—становище; тат—те; йоґаіх̣—відданим служінням; апі—також; ґамйате—можна досягти; екам—один; са̄н̇кгйам—аналітичне вивчення; ча—і; йоґам—діяльність у відданості; ча—і; йах̣—той, хто; паш́йаті—бачить; сах̣— він; паш́йаті—справді бачить.
yat – ami; sāṅkhyaiḥ – a sāṅkhya filozófia által; prāpyate – elérhető; sthānam – hely; tat – az; yogaiḥ – az odaadó szolgálat által; api – is; gamyate – elérhető; ekam – egy; sāṅkhyam – elemző tanulmányozás; ca – és; yogam – odaadással végzett cselekedet; ca – és; yaḥ – aki; paśyati – látja; saḥ – ő; paśyati – valóban lát.
Переклад
Fordítás
Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.
Aki tudja, hogy odaadó szolgálattal is elérhető az a helyzet, amihez az elemző tanulmányozás vezet, s aki ezért az elemző tanulmányozást és az odaadó szolgálatot egy szinten állónak látja, az valóban lát.
Коментар
Magyarázat
Справжнє призначення філософського пошуку полягає в тому, щоб віднайти кінцеву мету життя. А що кінцевою метою життя є самоусвідомлення, то й немає різниці між висновками, до яких ведуть ці два шляхи. Філософська розвідка са̄н̇кгйі приводить до висновку, що жива істота не є складовою частиною матеріального світу, а що вона — невід’ємна частка верховного духовного цілого. Отже, духовна душа не має нічого спільного з матеріальним світом, і її діяльність повинна бути якось пов’язана із Всевишнім. Коли вона діє в свідомості Кр̣шн̣и, вона, по суті, перебуває в своєму одвічному природному становищі. Вивчаючи філософію са̄н̇кгйі, людина зрікається матерії, а на шляху йоґи, відданого служіння, її приваблює робота в свідомості Кр̣шн̣и. Насправді обидва шляхи є одне й те ж саме, хоча на перший погляд і здається, що один з них породжує відчуженість, а другий — прив’язаність. Але відчуженість од матеріального і прив’язаність до Кр̣шн̣и — насправді є одне й те ж саме. Той, хто розуміє це, бачить справжній стан речей.
A filozófiai kutatás az élet végső célját akarja felfedezni, s mivel az élet végső célja az önmegvalósítás, a két folyamat végkövetkeztetése között nincsen különbség. A sāṅkhya filozófiai kutatás által az ember arra a megállapításra jut, hogy az élőlény nem az anyagi világ, hanem a legfelsőbb lelki egész szerves része. Ebből következően a léleknek semmi köze az anyagi világhoz: tetteinek a Legfelsőbbel kell kapcsolatban állniuk. Eredeti helyzetébe valójában akkor kerül, amikor Kṛṣṇa-tudatban cselekszik. Az első folyamat, a sāṅkhya során külön kell válni az anyagtól, az odaadó yoga-folyamatban pedig ragaszkodni kell a Kṛṣṇa kedvéért végzett tettekhez. Valójában a két folyamat azonos, noha az egyik látszólagos közönyt, a másik pedig ragaszkodást alkalmaz. Ám távol tartani magunkat az anyagtól és ragaszkodni Kṛṣṇához egy és ugyanaz. Aki látja ezt, az igazán lát.