TEXT 28

Текст

Tekst

авйакта̄дı̄ні бгӯта̄ні
вйакта-мадгйа̄ні бга̄рата
авйакта-нідгана̄нй ева
татра ка̄ парідевана̄

avyaktādīni bhūtāni
vyakta-madhyāni bhārata
avyakta-nidhanāny eva
tatra kā paridevanā

Послівний переклад

Synonyms

авйакта-а̄дı̄ні—спочатку непроявлені; бгӯта̄ні—все, що створене; вйакта—проявлені; мадгйа̄ні—в середині; бга̄рата—нащадок Бгарати; авйакта—непроявлені; нідгана̄ні—коли знищується; ева—це все так; татра—тому; ка̄—яка; парідевана̄—скорбота.

avyakta-ādīni — umanifesteret i begyndelsen; bhūtāni — alt, som er skabt; vyakta — manifesteret; madhyāni — i midten; bhārata — O Bharatas efterkommer; avyakta — ikke-manifesteret; nidhanāni — når det forsvinder; eva — det hele er sådant; tatra — derfor; kā — hvilken; paridevanā — sorg.

Переклад

Translation

Все створене існує спочатку в непроявленому стані, проявляється на проміжній стадії і знову поринає в непроявленість після знищення світу. Тож навіщо сумувати?

Alle skabte væsener er umanifesterede i begyndelsen, manifesterede i det mellemliggende stadie og umanifesterede igen, når de går til grunde. Hvilken grund er der til at sørge?

Коментар

Purport

У будь-якому випадку, чи віримо ми в існування душі, чи ні, немає підстав для скорботи. Тих, що не вірять в існування душі, послідовники ведичної мудрості називають атеїстами. Припустім, що ми приймаємо атеїстичну позицію — і все одно ми не знаходимо причин для скорботи. До творення, коли душа відсутня, матеріальні елементи існують, але в невиявленому стані. З такого тонкого непроявленого стану виходять світи, так само як з ефіру виникає повітря, з повітря — вогонь, з вогню — вода, а з води — земля. Із землі виникають найрізноманітніші утворення. Розгляньмо, наприклад, високий хмарочос, що збудований із елементів землі. Якщо він руйнується, це означає, що виявлене знову стає невиявленим і в кінцевій стадії перебуває у вигляді атомів. Закон збереження енерґії не порушується, просто з часом речі виявляються й знову поринають в непроявленість, — в цьому й полягає різниця. Таким чином, немає підстав уболівати за чим-небудь, адже воно завжди існує, у виявленому або ж у невиявленому стані. Так чи інакше, ніщо не зникає, навіть за невиявленого стану. Як спочатку, так і наприкінці всі елементи існують у невиявленому стані, лише на проміжному етапі вони з’являються, і таким чином виникає творіння, — отже, немає ніякої різниці навіть з матеріального погляду.

FORKLARING: Selv om man accepterer, at der er to klasser af filosoffer, hvor den ene tror på sjælens eksistens, og den anden ikke gør det, er der ingen grund til at sørge i nogen af tilfældene. De, der ikke tror på sjælens eksistens, kaldes ateister af dem, der følger vedisk visdom. Selv hvis vi for argumentets skyld accepterer denne ateistiske teori, er der stadig ingen grund til at sørge. Bortset fra sjælens separate eksistens er de materielle elementer umanifesterede før deres skabelse. Fra denne subtile umanifesterede tilstand kommer der manifestation, ligesom der fra æter dannes luft, fra luft dannes ild, fra ild dannes vand, og fra vand manifesteres jord. Fra jord opstår der herefter så mange forskellige manifestationer. Tag for eksempel et stort højhus, der bliver manifesteret fra jord. Når det bliver revet ned, bliver manifestationen igen umanifesteret for til sidst i sin endelige tilstand at forblive som atomer. Loven om energiens bevarelse består, men som tiden går, bliver ting manifesteret og umanifesteret – det er forskellen. Hvilken grund er der da til at sørge enten på manifestationsstadiet eller på det umanifesterede stadie? På en eller anden måde går ting ikke tabt selv på det umanifesterede stadie. I både begyndelses- og slutfasen forbliver alle elementer umanifesterede, og kun på mellemstadiet er de manifesterede, hvilket ikke gør nogen virkelig materiel forskel.

Якщо ми приймаємо твердження Вед, яке наведене в Бгаґавад- ґı̄ті, де сказано, що матеріальні тіла гинуть з плином часу (антаванта іме деха̄х̣), але душа вічна (нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣), то ми мусимо завжди пам’ятати, що тіло подібне до одягу. Навіщо сумувати, скидаючи старий одяг? У порівнянні з вічністю душі матеріальне тіло насправді не існує, його існування подібне до сну. Вві сні ми можемо уявляти, що літаємо в небі або ж сидимо в царський колісниці, але, прокидаючись, бачимо, що ми зовсім не на небі й не на колісниці. Ведична мудрість закликає до самоусвідомлення, виходячи з того, що матеріальне тіло насправді не існує. Тому, в будь-якому випадку, вірить людина в існування душі, чи ні, немає причини вболівати за втраченим тілом.

Hvis vi på den anden side accepterer den vediske konklusion, sådan som den står i Bhagavad-gītā (2.18), at disse materielle kroppe er forgængelige og bliver nedbrudt med tiden (antavanta ime dehāḥ), men at sjælen er evig (nityasyoktāḥ śarīriṇaḥ), skal vi hele tiden huske på, at kroppen er som en klædning. Hvorfor sørge over at skifte tøj? I forhold til den evige sjæl har den materielle krop ingen virkelig eksistens. Den er noget i retning af en drøm. I en drøm kan vi godt forestille os, at vi flyver rundt oppe på himlen eller kører af sted i en karet som en konge, men når vi vågner, opdager vi, at vi hverken er oppe i himlen eller sidder i en karet. Den vediske visdom opfordrer os til selverkendelse på grundlag af den materielle krops manglende eksistens. Derfor er der, uanset om man tror på sjælens eksistens eller ej, ingen grund til at beklage tabet af kroppen i nogen af tilfældene.