ТЕКСТ 33
33
Текст
Текст
драшт̣ур лин̇гатвам эва ча
тан-ма̄тратвам̇ ча набхасо
лакшан̣ам̇ кавайо видух̣
драшт̣ур лін̇ґатвам ева ча
тан-ма̄тратвам̇ ча набгасо
лакшан̣ам̇ кавайо відух̣
Пословный перевод
Послівний переклад
артха-а̄ш́райатвам — передающий представление об объекте; ш́абдасйа — звука; драшт̣ух̣ — говорящего; лин̇гатвам — который указывает на присутствие; эва — также; ча — и; тат-ма̄тратвам — тонкий элемент; ча — и; набхасах̣ — эфира; лакшан̣ам — определение; кавайах̣ — ученые мудрецы; видух̣ — знают.
артга-а̄ш́райатвам — те, що передає суть об’єкта; ш́абдасйа — звуку; драшт̣ух̣ — того, хто говорить; лін̇ґатвам — те, що вказує на присутність; ева — також; ча — і; тат-ма̄тратвам — тонкий елемент; ча — і; набгасах̣ — ефіру; лакшан̣ам — визначення; кавайах̣ — вчені особи; відух̣ — знають.
Перевод
Переклад
Мудрецы, обладающие истинным знанием, определяют звук как субстанцию, которая передает представление о предмете, указывает на присутствие говорящего, скрытого от наших глаз, и представляет собой тонкую форму эфира.
Наділені істинним знанням і мудрістю люди визначають звук як те, що передає образ об’єкта, вказує на присутність прихованого від наших очей мовця і становить тонку форму ефіру.
Комментарий
Коментар
В этом стихе ясно сказано, что процесс слушания подразумевает присутствие говорящего; без говорящего не может быть и речи о слушании. Поэтому ведическое знание, которое называют шрути, что значит «воспринятое на слух», известно также под именем апауруша. Апауруша значит «поведанное личностью, имеющей нематериальное происхождение». В начале «Шримад-Бхагаватам» сказано: тене брахма хр̣да̄. Звук Брахмана, или Веда, был сначала вложен в сердце Брахмы, первого из мудрецов (а̄ди-кавайе). Каким же образом он обрел знание? Процесс обретения знания предполагает наличие говорящего и акта слушания. Но Брахма был первым сотворенным живым существом. От кого же он услышал Веды? В то время Брахма был один, кто мог стать его духовным учителем и открыть ему трансцендентное знание? В ту пору он был единственным существом во вселенной, и потому Верховный Господь, который в форме Параматмы пребывает в сердце каждого живого существа, Сам вложил знание в его сердце. Ведическое знание было открыто Брахме Верховным Господом, и потому оно не несет в себе изъянов, присущих материальному знанию. Любое материальное знание несовершенно. Слушая обусловленную душу, мы получаем знание, изобилующее ошибками и недостатками. Любое материальное и мирское знание несет на себе отпечаток присущих обусловленным душам склонностей ошибаться, попадать под влияние иллюзии, обманывать других и доверять своим несовершенным чувствам. Но ведическое знание исходит от Верховного Господа, трансцендентного к материальному творению, и потому не имеет изъянов. Поэтому тот, кто получает знание, передаваемое по цепи ученической преемственности, которая восходит к Брахме, получает совершенное знание.
ПОЯСНЕННЯ: Як вказано в цьому вірші, коли йдеться про слухання, неодмінно мусить бути той, хто говорить, якщо ніхто не говорить, то немає мови про слухання. Тому ведичну науку, відому як шруті, тобто «почуте», називають також апауруша. Апауруша означає «те, що не повідало жодне матеріальне створіння». На початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано: тене брахма хр̣да̄. Звук Брахмана, Веда, спочатку був вкладений в серце Брахми, першого мудреця (а̄ді-кавайе). Як він став мудрецем? Коли йдеться про науку, повинен бути промовець і слухання. Хто говорив з Брахмою? В той час ще нікого не існувало, хто ж тоді був його духовним наставником? Він був єдине живе створіння, тому ведичне знання вклав у його серце Верховний Бог-Особа, що перебуває в кожному як Параматма. Як відомо, ведичну науку повідав Верховний Господь, і тому вона вільна від вад матеріального розуму. Матеріальне знання не може бути вільним від вад. Коли ми слухаємо щось від зумовленої душі, ми отримуємо недосконале знання. Будь-яку матеріальну інформацію плямують помилки, ілюзія, обман і чуттєва недосконалість. Ведичне знання дає Верховний Господь, трансцендентний до матеріального творіння, і тому воно досконале. Якщо ми отримаємо ведичне знання від Брахми в учнівській спадкоємності, ми отримаємо досконале знання.
В каждом услышанном нами слове заключен определенный смысл. Звук слова «вода» ассоциируется в нашем уме с веществом — водой. Подобно этому, слово «Бог» также ассоциируется со смыслом, который вкладывается в это слово. Если смысл слова «Бог» объяснит нам Сам Бог, мы получим совершенное знание. Но, когда мы попытаемся понять смысл слова «Бог» на основе собственных умозаключений, наши представления будут далеки от совершенства. «Бхагавад-гита», которая представляет собой науку о Боге, была поведана Самим Господом. В ней заключено совершенное знание. Самонадеянные философы, которые в своих попытках постичь природу Бога полагаются только на силу своего разума, никогда не смогут познать Его. Наука о Боге должна быть получена по цепи ученической преемственности, ведущей начало от Брахмы, первого живого существа во вселенной, которому это знание открыл Сам Господь. Истинное знание о Боге можно получить, слушая «Бхагавад-гиту» в изложении авторитетного духовного учителя, принадлежащего к этой цепи ученической преемственности.
Кожне слово, яке ми чуємо, криє в собі певний зміст. Коли ми чуємо слово «вода», за цим словом стоїть певна субстанція — вода. Так само, коли ми чуємо слово «Бог», воно має певний зміст. Якщо ми визнаємо за ним той зміст, який вкладає в це слово Сам Бог, це знання буде досконале. Але якщо ми будемо будувати власні здогади про значення слова «Бог», ми залишимося з недосконалим знанням. Науку про Бога викладає «Бгаґавад-ґіта», яку повідав Сам Бог-Особа. Вона містить досконале знання. Умоглядні мислителі чи так звані філософи, які будують власні теорія про Бога, ніколи не зрозуміють Його природи. Науку про Бога треба вивчати в учнівській спадкоємності, що бере початок від Брахми, першого учня, якого вчив науки про Бога Сам Бог. Науку про Бога можна пізнати, слухаючи «Бгаґавад-ґіту» від авторитетної особи, яка належить до учнівської спадкоємності.
Способность видеть подразумевает существование формы. Первым элементом, который воспринимают наши чувства, является небо (эфир). Небо — это первозданная форма, и из него возникают все прочие формы. Таким образом, первым объектом познания и чувственного восприятия является небо.
Коли йдеться про здатність бачити, треба визнати існування форми. Перше, що можуть сприйняти наші чуття, — це небо. Небо являє собою початок усіх форм. З неба постають усі інші форми. Отже, небо — це перший об’єкт пізнання і джерело чуттєвого сприйняття.