ТЕКСТ 23
ВІРШ 23
Текст
Текст
лагху-гурв-ошн̣а-ш́ӣтата̄м
джигхр̣кшатас тван̇ нирбхинна̄
тасйа̄м̇ рома-махӣ-руха̄х̣
татра ча̄нтар бахир ва̄тас
твача̄ лабдха-гун̣о вр̣тах̣
лаґгу-ґурв-ошн̣а-ш́ітата̄м
джіґгр̣кшатас тван̇ нірбгінна̄
тасйа̄м̇ рома-махі-руха̄х̣
татра ча̄нтар бахір ва̄тас
твача̄ лабдга-ґун̣о вр̣тах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
вастунах̣ — всей материи; мр̣ду — мягкость; ка̄т̣хинйа — твердость; лагху — легкость; гуру — тяжесть; ошн̣а — тепло; ш́ӣтата̄м — холод; джигхр̣кшатах̣ — желающего воспринимать; твак — ощущение прикосновения; нирбхинна̄ — распределено; тасйа̄м — в коже; рома — волосы на теле; махӣ-руха̄х̣ — а также деревья, управляющие божества; татра — там; ча — также; антах̣ — внутри; бахих̣ — снаружи; ва̄тах̣ твача̄ — осязание или кожа; лабдха — воспринятые; гун̣ах̣ — объекты чувственного восприятия; вр̣тах̣ — произошли.
вастунах̣ — усієї матерії; мр̣ду — м’якість; ка̄т̣гінйа — твердість; лаґгу — легкість; ґуру — важкість; ошн̣а — тепло; ш́ітата̄м — холод; джіґгр̣кшатах̣ — бажаючи відчути; твак — чуття дотику; нірбгінна̄ — поширено; тасйа̄м — у шкірі; рома — волосся на тілі; махі-руха̄х̣ — а також дерева, панівні божества; татра — там; ча — також; антах̣ — всередині; бахіх̣—ззовні; ва̄тах̣ твача̄—чуття дотику чи шкіра; лабдга — відчуто; ґун̣ах̣ — об’єкти чуттєвого сприйняття; вр̣тах̣ — виникло.
Перевод
Переклад
Желание воспринимать такие физические свойства материи, как мягкость, твердость, тепло, холод, легкость и тяжесть, привело к возникновению осязания, кожи, пор на коже, волос на теле и божеств, управляющих ими (деревьев). С обеих сторон кожи находится слой воздуха, который отвечает за осязание.
Коли виникло бажання відчувати фізичні ознаки матерії, як-от м’якість, твердість, тепло, холод, легкість і важкість, виникли саме чуття дотику, шкіра, шкіряні пори, волосся на тілі та панівні божества волосся (дерева). Всередині і ззовні шкіру огорнув повітряний покрив, що забезпечує відчуття дотику.
Комментарий
Коментар
Физические свойства материи (мягкость и др.) воспринимаются осязанием, поэтому осязание является для нас источником знаний о физическом мире. Например, притронувшись рукой к какому-нибудь предмету, можно определить его температуру, а по ощущению тяжести, возникающему при поднятии этого предмета, можно определить его вес. Осязание осуществляется кожей, порами на коже и волосками. Потоки воздуха с обеих сторон кожи также обеспечивают осязательную функцию. Осязание — это один из источников знания, и потому здесь говорится, что физическое или физиологическое знание является знанием низшего порядка по отношению к знанию о Душе, о котором шла речь в предыдущем стихе. Знание о Душе можно распространить на воспринимаемый чувствами мир, но физическое, материальное знание само по себе еще не приводит к постижению природы Души.
ПОЯСНЕННЯ: Фізичні ознаки матерії, як-от м’якість, — це предмети сприйняття, що їх відчувають на дотик, а отже фізика має справу з об’єктами чуття дотику. Температуру матеріального предмета можна виміряти дотиком долоні, його вагу можна визначити піднявши його рукою і зваживши, важке воно чи легке. Чуття дотику забезпечують і шкіра, і шкіряні пори, і волосся на тілі. Повітряні потоки всередині і ззовні шкіри теж допомагають відчувати дотик. Чуття дотику також являє собою одне з джерел пізнання, а тому з даного вірша випливає, що знання фізики чи фізіології нижче за згадане в попередньому вірші знання про Суть всього сущого. Знання про Суть можна поширити й на світ проявлених явищ, проте знання фізики не може привести до пізнання Суті.
Что же касается волосков на теле человека и растительности на теле Земли, то они очень тесно связаны между собой. Растения позволяют поддерживать нормальное состояние кожи, являясь источником пищи и лекарств, о чем говорится в Третьей песни: твачам асйа винирбхинна̄м̇ вивиш́ур дхишн̣йам ошадхӣх̣.
Що ж до волосся на тілі і рослинности на тілі землі, то між ними існує тісний зв’язок. Як сказано в Третій пісні: твачам асйа вінірбгінна̄м̇ вівіш́ур дгішн̣йам ошадгіх̣ — рослини потрібні для шкіри як їжа і як ліки.