Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.23
Текст
лаґгу-ґурв-ошн̣а-ш́ітата̄м
джіґгр̣кшатас тван̇ нірбгінна̄
тасйа̄м̇ рома-махі-руха̄х̣
татра ча̄нтар бахір ва̄тас
твача̄ лабдга-ґун̣о вр̣тах̣
Послівний переклад
вастунах̣ — усієї матерії; мр̣ду — м’якість; ка̄т̣гінйа — твердість; лаґгу — легкість; ґуру — важкість; ошн̣а — тепло; ш́ітата̄м — холод; джіґгр̣кшатах̣ — бажаючи відчути; твак — чуття дотику; нірбгінна̄ — поширено; тасйа̄м — у шкірі; рома — волосся на тілі; махі-руха̄х̣ — а також дерева, панівні божества; татра — там; ча — також; антах̣ — всередині; бахіх̣—ззовні; ва̄тах̣ твача̄—чуття дотику чи шкіра; лабдга — відчуто; ґун̣ах̣ — об’єкти чуттєвого сприйняття; вр̣тах̣ — виникло.
Переклад
Коли виникло бажання відчувати фізичні ознаки матерії, як-от м’якість, твердість, тепло, холод, легкість і важкість, виникли саме чуття дотику, шкіра, шкіряні пори, волосся на тілі та панівні божества волосся (дерева). Всередині і ззовні шкіру огорнув повітряний покрив, що забезпечує відчуття дотику.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Фізичні ознаки матерії, як-от м’якість, — це предмети сприйняття, що їх відчувають на дотик, а отже фізика має справу з об’єктами чуття дотику. Температуру матеріального предмета можна виміряти дотиком долоні, його вагу можна визначити піднявши його рукою і зваживши, важке воно чи легке. Чуття дотику забезпечують і шкіра, і шкіряні пори, і волосся на тілі. Повітряні потоки всередині і ззовні шкіри теж допомагають відчувати дотик. Чуття дотику також являє собою одне з джерел пізнання, а тому з даного вірша випливає, що знання фізики чи фізіології нижче за згадане в попередньому вірші знання про Суть всього сущого. Знання про Суть можна поширити й на світ проявлених явищ, проте знання фізики не може привести до пізнання Суті.
Що ж до волосся на тілі і рослинности на тілі землі, то між ними існує тісний зв’язок. Як сказано в Третій пісні: твачам асйа вінірбгінна̄м̇ вівіш́ур дгішн̣йам ошадгіх̣ — рослини потрібні для шкіри як їжа і як ліки.