ШБ 2.10.22
Devanagari
बोध्यमानस्य ऋषिभिरात्मनस्तज्जिघृक्षत: ।
कर्णौ च निरभिद्येतां दिश: श्रोत्रं गुणग्रह: ॥ २२ ॥
कर्णौ च निरभिद्येतां दिश: श्रोत्रं गुणग्रह: ॥ २२ ॥
Verse text
бодгйама̄насйа р̣шібгір
а̄тманас тадж джіґгр̣кшатах̣
карн̣ау ча нірабгідйета̄м̇
діш́ах̣ ш́ротрам̇ ґун̣а-ґрахах̣
а̄тманас тадж джіґгр̣кшатах̣
карн̣ау ча нірабгідйета̄м̇
діш́ах̣ ш́ротрам̇ ґун̣а-ґрахах̣
Synonyms
бодгйама̄насйа — бажаючи зрозуміти; р̣шібгіх̣ — авторитетами; а̄тманах̣ — Верховної Істоти; тат — те; джіґгр̣кшатах̣ — коли Він забажав прийняти; карн̣ау — вуха; ча — також; нірабгідйета̄м — проявились; діш́ах̣ — напрямки чи бог повітря; ш́ротрам — слух; ґун̣а-ґрахах̣ — і об’єкти слуху.
Translation
Коли великі мудреці запрагли отримати знання, з’явились вуха, слух, панівне божество слуху та об’єкти слуху. Великі мудреці бажали почути про Суть.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», мета пізнання полягає в тому, щоб пізнати Верховного Господа, суммум бонум усього сущого. Знання не обмежується фізикою, тобто розумінням законів природи, що діють під орудою Господа. Вчені радо готові слухати про фізичні закони, що діють в матеріальній природі, вони жадібно слухають по радіо й телебаченню про те, що відбувається далеко від них, на інших планетах, але їм слід усвідомити, що слух і органи слуху дав їм Господь, для того щоб вони слухали про Єство всього сущого, тобто про Господа. На жаль, слух марнують на звуки, пов’язані з матеріальними справами. Великі мудреці прагли почути мудрість Вед, що описують Господа, і ніщо інше їх не цікавило. Ось як почалось сприйняття знання на слух.