Skip to main content

ТЕКСТ 22

ВІРШ 22

Текст

Текст

йатра̄нуракта̄х̣ сахасаива дхӣра̄
вйапохйа деха̄дишу сан̇гам ӯд̣хам
враджанти тат па̄рама-хам̇сйам антйам̇
йасминн ахим̇сопаш́амах̣ сва-дхармах̣
йатра̄нуракта̄х̣ сахасаіва дгіра̄
вйапохйа деха̄дішу сан̇
ґам ӯд̣гам
враджанті тат па̄рама-хам̇сйам антйам̇
йасмінн ахім̇сопаш́амах̣ сва-дгармах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

йатра — к которому; ануракта̄х̣ — прочно привязанные; сахаса̄ — разом; эва — несомненно; дхӣра̄х̣ — обуздавшие себя; вйапохйа — покидая; деха — грубое тело и тонкий ум; а̄дишу — относящаяся к; сан̇гам — привязанность; ӯд̣хам — обратившись; враджанти — уйти; тат — то, что; па̄рама-хам̇сйам — высшая стадия совершенства; антйам — а затем; йасмин — в чем; ахим̇са̄ — непричинение вреда; упаш́амах̣ — и отрешенность; сва-дхармах̣ — обусловленный этим образ действий.

йатра  —  до кого; ануракта̄х̣  —  сильно прив’язані; сахаса̄  —   одразу; ева  —  певно; дгіра̄х̣  —  ті, що опанували себе; вйапохйа   —   відкидаючи ; деха   —   грубе тіло й тонкий розум ; а̄дішу—стосовно; сан̇ґам—прив’язаність; ӯд̣гам—взяту; враджанті  —  відходять; тат  —  до того; па̄рама хам̇сйам  —  найвищого рівня досконалости; антйам  —  і вище; йасмін–на якому ; ахім̇са̄   —   ненасильство ; упаш́амах̣   —   та зреченість ; сва-дгармах̣  —  характерний спосіб діяльности.

Перевод

Переклад

Люди, обуздавшие себя и привязанные к Верховному Господу Шри Кришне, способны разом отринуть мир материальных привязанностей, включая грубое тело и тонкий ум, и удалиться, чтобы достичь высшего совершенства в отречении от мира, которое приводит к отказу от причинения вреда живым существам и отрешенности.

Люди, що опанували себе і розвинули прив’язаність до Верховного Господа Шрі Крішни, на силі одразу відкинути світ матеріальної прив’язаности разом із грубим тілом та тонким тілом розуму і стати на шлях до найвищої досконалости життя у зреченні, на якому в людині самі собою розвиваються якості ненасильства й зречености.

Комментарий

Коментар

Только обуздавшие себя способны постепенно обрести привязанность к Верховной Личности Бога. Обуздать себя значит не позволять себе услаждать чувства больше, чем это необходимо. Те, кто не обуздал себя, предаются чувственным удовольствиям. Сухие философские рассуждения — это утонченные чувственные удовольствия ума. Чувственные удовольствия ведут человека во тьму. Те же, кто обуздал себя, способны продвигаться по пути освобождения от обусловленности материального существования. Поэтому Веды призывают не следовать путем тьмы, а продвигаться по пути света, или освобождения. Самообуздание достигается не тогда, когда чувства искусственно удерживаются от материального наслаждения, а когда человек действительно привязывается к Верховному Господу, заняв свои незагрязненные чувства трансцендентным служением Ему. Обуздать чувства силой невозможно, но их можно соответствующим образом занять. Поэтому очищенные чувства всегда заняты трансцендентным служением Господу. Эта совершенная стадия деятельности чувств называется бхакти-йогой. Поэтому те, кто привязан к методу бхакти-йоги, действительно владеют собой и способны разом отринуть свои привязанности к дому или телу ради служения Господу. Это называется стадией парамахамсы. Хамсы, то есть лебеди, из смеси молока с водой отделяют чистое молоко. Аналогично этому, те, кто выбирает служение Господу, а не служение майе, называются парамахамсами. Им по природе присущи все положительные качества: отсутствие гордыни и тщеславия, непричинение вреда живым существам, терпимость, простота, добропорядочность, благоговение, преданность и искренность. Преданный Господа без всяких усилий приобретает все эти божественные качества. Такие парамахамсы, полностью посвятившие себя служению Господу, очень редко встречаются даже среди освобожденных душ. Истинный отказ от причинения вреда живым существам означает отсутствие враждебности к другим. В этом мире все завидуют друг другу. Но совершенный парамахамса, полностью посвятивший себя служению Господу, абсолютно ни к кому не относится враждебно. Он любит всех живых существ в их связи с Верховным Господом. Истинная отрешенность означает совершенную зависимость от Бога. Каждое живое существо сотворено таким образом, что оно от кого-нибудь зависит. На самом деле каждый зависит только от милости Верховного Господа, но, когда человек забывает о своих отношениях с Господом, он попадает в зависимость от условий материальной природы. Отречение означает, что человек отказывается зависеть от условий материальной природы и таким образом ставит себя в полную зависимость от милости Господа. Истинная независимость означает полную веру в милость Господа, когда человек совершенно перестает зависеть от материальных условий. Эта стадия парамахамсы — высшая стадия совершенства в бхакти-йоге, пути преданного служения Верховному Господу.

Поступово розвинути в собі прив’язаність до Верховного Бога-Особи можуть тільки ті, хто опанував себе. Вміння панувати над собою означає, що людина не дозволяє собі задовольняти чуття понад потребу. А ті, хто не опанував себе, йдуть на поводі своїх чуттів. Сухі філософські роздуми    —    це тонка форма чуттєвої втіхи для розуму. Чуттєва втіха приводить на шлях, що веде у темряву. Натомість ті, хто панує над собою, можуть просуватися вперед шляхом звільнення від зумовленого життя у матеріальному світі. Тому Веди закликають не йти шляхом темряви, а рухатись до світла, до звільнення. Щоб насправді опанувати себе, треба не штучно утримувати свої чуття від матеріального задоволення, а, залучивши очищені чуття до трансцендентного служіння Господеві, розвинути справжню прив’язаність до Нього. Чуттів не приборкати силою, але їх можна застосовувати належним чином. Тому очищені чуття завжди використовуються у трансцендентному любовному служінні Господеві. Цей досконалий рівень діяльности чуттів називають бгакті-йоґою. Отже ті, хто з відданістю практикує бгакті- йоґу, насправді панують над собою і тому задля служіння Господеві на силі одразу відкинути прив’язаність до дому чи тіла. Це    —    рівень парамахамс. Хамси, лебеді, з води, змішаної з молоком, вибирають тільки молоко. А парамахамсами називають тих, хто вибирає служити Господеві замість служити майі. Вони природно набувають усіх чеснот, як-то смиренности, ненасильства, свободи від марнославства, терпимости, простоти, шанобливости, святобливости, відданости і щирости. У відданому Господа самі собою проявляються всі ці добрі якості. Парамахамси, які цілковито присвятили себе на служіння Господеві, трапляються дуже рідко. Вони    —    рідкість навіть серед звільнених душ. Істинним ненасильством є вільність від заздрости. В цьому світі кожен заздрить на ближнього. Але досконалий парамахамса без останку віддає себе на служіння Господеві і ніколи й ні над ким не чинить насильства. Він любить кожну живу істоту, свідомий її зв’язку з Верховним Господом. Справжнє зречення означає повну залежність від Бога. Кожна жива істота залежить від когось іншого, бо так вона створена. Насправді кожний залежить від ласки Верховного Господа, але щойно істота забуває за свій зв’язок з Ним, вона потрапляє у залежність від умов матеріальної природи. Бути зреченим означає відректися своєї залежности від умов матеріальної природи і поставити себе в повну залежність від Господньої милости. Справжня незалежність означає повну віру в милість Господа і незалежність від матеріальних умов. Рівень парамахамси    —    це найвища досконалість бгакті-йоґи, шляху відданого служіння Верховному Господу.