ТЕКСТ 5
ВІРШ 5
Текст
Текст
харин̣а̄ бандху-рӯпин̣а̄
йена ме ’пахр̣там̇ теджо
дева-висма̄панам̇ махат
ван̃чіто ’хам̇ маха̄-ра̄джа
харін̣а̄ бандгу-рӯпін̣а̄
йена ме ’пахр̣там̇ теджо
дева-вісма̄панам̇ махат
Пословный перевод
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказал; ван̃читах̣ — оставленный Им; ахам — я; маха̄-ра̄джа — о царь; харин̣а̄ — Личностью Бога; бандху-рӯпин̣а̄ — как с самым близким другом; йена — кем; ме — моих; апахр̣там — я был лишен; теджах̣ — силы; дева — полубогов; висма̄панам — поразительной; махат — удивляющей.
арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказав; ван̃чітах̣ — покинутий ним; ахам — я; маха̄-ра̄джа — о царю; харін̣а̄ — Богом-Особою; бандгу-рӯпін̣а̄ — як щирий друг; йена — ким; ме — я; апахр̣там — позбавлений; теджах̣ — сили; дева — півбогів; вісма̄панам — що дивувала; махат — дивовижної.
Перевод
Переклад
Арджуна сказал: О царь! Верховная Личность Бога Хари, который обходился со мной как с самым близким другом, покинул меня. Вот почему я лишился своей удивительной силы, приводившей в изумление даже полубогов.
Арджуна сказав: О царю! Верховний Бог-Особа Харі, що ставився до мене як близький друг, покинув мене, і відтак від мене пішла моя дивовижна сила, що на неї дивувалися навіть півбоги.
Комментарий
Коментар
В «Бхагавад-гите» (10.14) Господь говорит: «Любого, кто наделен особым могуществом и богатством — деньгами, красотой, силой, знанием и всем, чего только можно пожелать в материальном мире, — следует считать лишь порождением ничтожной части полного целого Моей энергии». Следовательно, никто сам по себе не может обладать никаким могуществом, пока Господь не наделит его им. Когда Господь вместе со Своими верными и вечно свободными спутниками нисходит на Землю, Он не только являет собственную божественную энергию, но и наделяет Своих спутников-преданных энергией, необходимой для выполнения миссии Его воплощения. В «Бхагавад-гите» (4.5) также говорится, что Господь со Своими вечными спутниками много раз нисходит на Землю, но Он помнит все роли, которые играет в Своих воплощениях, тогда как Его спутники по Его высшей воле забывают их. Аналогично этому, когда Господь покидает Землю, Он забирает с Собой всех Своих спутников. Сила и энергия, которыми был наделен Арджуна, были необходимы ему для выполнения миссии Господа, но, когда она была выполнена, Арджуна лишился своих чрезвычайных полномочий, потому что в его удивительной силе, приводившей в изумление даже небожителей, больше не было нужды и она не требовалась для возвращения домой, обратно к Богу. Если Господь может либо наделить силой, либо лишить ее даже такого великого преданного, как Арджуна, и даже небожителей, полубогов, то об обыкновенных живых существах, которые в сравнении с такими великими душами подобны пигмеям, и говорить нечего. Из этого следует, что человек не должен кичиться своей силой, взятой взаймы у Господа. Напротив, здравомыслящий человек должен чувствовать себя обязанным Господу за подобное благословение и использовать эту силу в служении Ему. Господь может в любое время отнять ее, поэтому лучшее применение такой силы и богатства — использовать их в служении Господу.
У «Бгаґавад-ґіті» (10.41) Верховний Господь каже: «Треба розуміти, що кожен, хто володіє особливою могутністю чи багатством — грошима, силою, красою, знанням чи будь-чим, що привабливе для всіх, хто живе у матеріальному світі, є лише утвором незначної частки Моєї сукупної енерґії». Отже, ніхто не може посідати хоч якоїсь незалежної могутности — її може дарувати тільки Господь. Коли Господь зі Своїми безсмертними, вічно вільними супутниками сходить на Землю, Він не лише Сам появляє божественну енерґію , а й наділяє нею Своїх супутників-відданих — тою мірою, якою вимагає місія конкретного втілення. Крім того, у «Бгаґавад-ґіті» (4.5) сказано, що Господь та Його вічні супутники сходять на Землю багато разів, однак Господь пам’ятає всі Свої ролі, які Він бере на Себе у різних втіленнях, тимчасом як Його супутники з Його волі забувають їх. А коли Господь іде з Землі, Він забирає усіх Своїх супутників з Собою. Сила та могутність, даровані Арджуні, були потрібні для місії Господа; а коли Господь завершив Свою місію, надзвичайні сили в Арджуни зникли, бо та його дивовижна могутність, що вражала навіть небожителів, була вже непотрібна і ніяк не допомагала йому на шляху додому, до Бога. Якщо навіть у великих відданих, як Арджуна, ба навіть у півбогів з райських планет Господь може, наділивши спочатку могутністю, забрати її назад, то у звичайних живих істот, які проти тих великих душ наче крихітні піщинки, і поготів. Висновок з цього можна зробити такий: нікому не слід пишатися зі своєї, позиченої в Господа, могутности. Розсудлива людина радше повинна розуміти, що вона в боргу перед Господом за всі Його добродійства, і застосовувати отриману від Нього могутність у служінні Йому. Господь кожної миті може забрати дані від Нього щедроти, а тому могутність та багатство найліпше застосовувати у служінні Господеві.