VERSO 29
29
Texto
Текст
brahma-śāpāpadeśena
kālenāmogha-vāñchitaḥ
saṁhṛtya sva-kulaṁ sphītaṁ
tyakṣyan deham acintayat
брахма-ш́а̄па̄падеш́ена
ка̄лена̄моґга-ва̄н̃чгітах̣
сам̇хр̣тйа сва-кулам̇ сгітам̇
тйакшйан дехам ачінтайат
Sinônimos
Послівний переклад
śrī-śukaḥ uvāca — Śrī Śukadeva Gosvāmī disse; brahma-śāpa — maldição feita pelos brāhmaṇas; apadeśena — sob o pretexto, por tal exibição; kālena — pelo tempo eterno; amogha — infalível; vāñchitaḥ — aquele que assim deseja; saṁhṛtya — encerrando; sva-kulam — própria família; sphītam — excessivamente numerosa; tyakṣyan — após abandonar; deham — a forma universal; acintayat — pensou consigo mesmo.
ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча — Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; брахма-ш́а̄па — прокляття брахманів; ападеш́ена — під приводом, про людське око; ка̄лена — вічним часом; амоґга — нездоланним; ва̄н̃чгітах̣ — той, хто так бажає; сам̇хр̣тйа — згортаючи; сва-кулам — Свою родину; спгітам — надто численну; тйакшйан — покинувши; дехам — всесвітню форму; ачінтайат — думав Собі.
Tradução
Переклад
Śukadeva Gosvāmī respondeu: Meu querido rei, a maldição dos brāhmaṇas foi apenas um pretexto, mas o fato mesmo foi o desejo supremo do Senhor. Ele quis desaparecer da face da Terra após despachar os membros excessivamente numerosos de Sua família. Ele pensou consigo mesmo como segue.
Шукадева Ґосвамі відповів: Дорогий царю, прокляття брахманів послужило лише приводом, але справжня причина всім цим подіям — бажання Господа. Він хотів, відіславши звідси Свою надто численну родину, зникнути з поверхні Землі, і став міркувати про це.
Comentário
Коментар
Neste verso, a palavra tyakṣyan é muito significativa em relação ao Senhor Śrī Kṛṣṇa abandonando Seu corpo. Uma vez que Ele é a forma eterna de existência, conhecimento e bem-aventurança, Seu corpo e Seu Eu são idênticos. Portanto, como Ele poderia abandonar Seu corpo e, então, desaparecer da vista do mundo? Há uma grande controvérsia entre os não-devotos, ou māyāvādīs, sobre o misterioso desaparecimento do Senhor, e as dúvidas desses homens com um fundo insuficiente de conhecimento são aclaradas muito elaboradamente por Śrīla Jīva Gosvāmī em seu Kṛṣṇa-sandarbha.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші заслуговує окремого розгляду слово тйакшйан, яке вказує на те, що Шрі Крішна покинув тіло. Господь уособлює в Своєму образі вічне буття, знання і блаженство, тому Його тіло і Він Сам повністю тотожні. Як же могло статися, що Він покинув тіло і зникнув з поля зору людства? Серед невідданих та майаваді точаться суперечки щодо таємничого зникнення Господа, але Шріла Джіва Ґосвамі розвіює всі сумніви людей невеликого знання у своїй «Крішна-сандарбзі».
Segundo a Brahma-saṁhitā, o Senhor tem muitas formas. Declara-se nessa obra que o Senhor tem formas inumeráveis, e quando Ele aparece à vista das entidades vivas, como o Senhor Kṛṣṇa realmente apareceu, todas essas formas se amalgamam com Ele. Além de todas essas formas infalíveis, Ele tem Sua forma universal, que foi manifesta diante de Arjuna no Campo de Batalha de Kurukṣetra. Aqui neste verso, também se usa a palavra sphītam, a qual indica que Ele abandonou Sua gigantesca forma universal chamada virāṭ-rūpa, e não a Sua forma eterna e primordial, porque não há nenhuma possibilidade de Ele mudar Sua forma de sac-cid-ānanda. Essa compreensão simples é assimilada imediatamente pelos devotos do Senhor, mas aqueles que não são devotos, que não prestam nenhum serviço devocional ao Senhor, ou não entendem esse simples fato ou propositalmente criam uma controvérsia para derrotar a eternidade do corpo transcendental do Senhor. Isso se deve ao defeito chamado “a propensão de enganar”, o qual existe nas entidades vivas imperfeitas.
Як каже «Брахма-самхіта», Господь має багато форм. Там сказано, що Господь має безліч форм, а коли Він постає перед очима живих істот, як з’явився Господь Крішна, всі ці форми з’єднуються в Ньому. Окрім цих вищих, несхибних форм, Він має всесвітню форму, яку Він являв Арджуні перед битвою на полі Курукшетри. У цьому вірші також вжито слова спгітам, з якого випливає, що Він покинув Свою велетенську всесвітню форму, вірат-рупу, а не Свою первинну вічну форму, бо Свою форму сач-чід-ананда Він не змінює ніколи й ні за яких обставин. Віддані Господа відразу розуміють це просте пояснення, але невіддані, що практично не виконують ніякого відданого служіння Господеві, або не розуміють цієї простої істини, або шукають всіляких зачіпок, щоб заперечити вічність трансцендентного тіла Господа. Причина цього полягає в притаманній усім недосконалим живим істотам ваді — схильності обдурювати.
Pela experiência prática, também, vê-se, até hoje em dia, que a forma transcendental do Senhor é adorada por devotos em diferentes templos, e todos os devotos do Senhor compreendem realmente que a forma da Deidade no templo não é diferente da forma do Senhor. Essa realização inconcebível da potência interna do Senhor é descrita na Bhagavad-gītā (7.25): nāhaṁ prakāśaḥ sarvasya yoga-māyā samāvṛtaḥ. O Senhor Se reserva o direito de não Se expor a todos. No Padma Purāṇa, é dito: ataḥ śrī-kṛṣṇa-nāmādi na bhaved grāhyam indriyaiḥ. O nome e a forma do Senhor não podem ser percebidos pelos sentidos materiais, mas, quando Ele aparece à vista das pessoas mundanas, Ele assume a forma do virāṭ-rūpa. Essa é uma demonstração material adicional de forma e é apoiada pela lógica de relação entre o sujeito e seus adjetivos. Em gramática, quando se tira um adjetivo do sujeito, o sujeito que é modificado não se altera. Analogamente, quando o Senhor abandona Seu virāṭ-rūpa, Sua forma eterna não se altera, embora não haja diferença material entre Ele mesmo e qualquer uma de Suas formas inumeráveis. No quinto canto, veremos como o Senhor é adorado em diferentes planetas em Suas diferentes formas, mesmo hoje em dia, e como Ele é adorado em diferentes templos desta Terra também.
Практика також показує, що, до наших днів, трансцендентному образу Господа поклоняються в численних храмах і всі віддані на ділі пересвідчуються, що форма Божества у храмі невідмінна від форми Господа. Цей незбагненний прояв дії внутрішьної енерґії Господа описано в «Бгаґавад-ґіті» (7.25): на̄хам̇ прака̄ш́ах̣ сарвасйа йоґа-ма̄йа̄-сама̄вр̣тах̣. Господь застерігає за Собою право не відкриватися всім і кожному. У «Падма Пурані» сказано: атах̣ ш́рі-кр̣шн̣а-на̄ма̄ді на бгавед ґра̄хйам індрійаіх̣ — ім’я і образ Господа неможливо сприйняти матеріальними чуттями, але коли Він постає перед очима світських людей, Він прибирає форму вірат-рупа. Це додатковий матеріальний прояв форми Господа, пов’язаний з Господом так само, як означення пов’язане з підметом. Якщо з речення забрати означення, означуваний підмет від цього не змінюється. Так само, коли Господь покидає Свою вірат-рупу, Його вічна форма від цього не змінюється. Разом з тим між Господом і Його незліченними формами немає матеріальної відмінності. У П’ятій пісні буде розказано про те, як на різних планетах і нині поклоняються Господу в Його різних формах і як Йому поклоняються в різних храмах на Землі.
Śrīla Jīva Gosvāmī e Śrīla Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura explicam muito elaboradamente este incidente do desaparecimento do Senhor em seus comentários, citando várias versões autênticas de textos védicos. Nós intencionalmente não incluímos todas essas citações aqui para evitar um aumento no volume desta obra. Todo o assunto é explicado na Bhagavad-gītā, como se citou acima: o Senhor Se reserva o direito de não Se expor a todos. Ele sempre Se mantém fora da vista dos não-devotos, que são desprovidos de amor e devoção, e, dessa maneira, Ele os coloca ainda mais distantes de Si. O Senhor apareceu a convite de Brahmā, que orou perante o Kṣīrodakaśāyī Viṣṇu, e por isso, quando o Senhor apareceu, todas as formas de Viṣṇu se amalgamaram com Ele, e, ao ser cumprida a missão, todas elas se desagregaram dEle no andamento costumeiro.
Шріла Джіва Ґосвамі і Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура у своїх коментарях докладно пояснюють відхід Господа, наводячи відповідні цитати з багатьох авторитетних ведичних джерел. Ми свідомо не наводимо тут ці всі свідчення, щоб без потреби не нарощувати об’єм книжки. Цей предмет пояснено в «Бгаґавад-ґіті», як уже згадано вище: Господь залишає за Собою право не відкриватися всім і кожному. Він завжди залишається недоступний зорові невідданих, що не мають відданості й любові. Тим самим вони віддаляються від Нього ще більше. Господь з’явився на Землі у відповідь на молитви Брахми, які той підніс до Кшіродакашаї Вішну. Отже, коли Господь прийшов, у Ньому злилися всі форми Вішну, а коли Він виконав Свою місію, всі ці форми природним чином відділилися й повернулсия на Свої місця.