VERSO 9
9
Texto
Текст
ekārāmāś ca sātvatāḥ
sātvatām ṛṣabhaṁ sarve
bhūtāvāsam amaṁsata
ека̄ра̄ма̄ш́ ча са̄твата̄х̣
са̄твата̄м р̣шабгам̇ сарве
бгӯта̄ва̄сам амам̇сата
Sinônimos
Послівний переклад
ін̇ґіта-джн̃а̄х̣ — розумілись на психології; пуру-прауд̣га̄х̣ — досвідчені; ека — одна; а̄ра̄ма̄х̣ — розвага; ча — також; са̄твата̄х̣ — віддані чи родичі; са̄твата̄м р̣шабгам — голова сім’ї; сарве — всі; бгӯта-а̄ва̄сам — всепронизуючий; амам̇сата — вважали.
Tradução
Переклад
Todos os Yadus eram devotos experientes, eruditos e especialistas no estudo da psique. Além disso, estavam sempre com o Senhor em todos os tipos de diversões. Ainda assim, foram capazes de conhecê-lO apenas como o Supremo que vive em toda parte.
Ядави були досвідчені віддані і добре розбирались у психології. Мало того, вони завжди були поряд із Господом і брали участь у всіх Його розвагах. Та все одно вони зуміли зрозуміти Його тільки як всепронизуючу Наддушу.
Comentário
Коментар
Nos Vedas, é dito que o Senhor Supremo, ou o Paramātmā, não pode ser entendido simplesmente por meio da erudição ou do poder da especulação mental: nāyam ātmā pravacanena labhyo na medhayā na bahunā śrutena (Kaṭha Upaniṣad 1.2.23). Ele só pode ser conhecido por aquele que recebe a misericórdia do Senhor. Os Yādavas eram todo excepcionalmente eruditos e experientes, mas, apesar de conhecerem o Senhor como aquele que vive no coração de todos, eles não puderam entender que Ele é a Personalidade de Deus original. Esta falta de conhecimento não se devia à sua erudição insuficiente; ela se devia ao infortúnio deles. Em Vṛndāvana, entretanto, o Senhor não era sequer conhecido como o Paramātmā, pois os residentes de Vṛndāvana eram devotos puros e não convencionais do Senhor que só podiam pensar nEle como sendo seu objeto de amor. Eles não sabiam que Ele é a Personalidade de Deus. Os Yadus, ou os residentes de Dvārakā, entretanto, puderam conhecer o Senhor Kṛṣṇa como Vāsudeva, ou a Superalma que vive em toda parte, mas não como o Senhor Supremo. Como eruditos dos Vedas, eles examinavam os hinos védicos: eko devaḥ... sarva-bhūtādhivāsaḥ..., antaryāmī... e vṛṣṇīnāṁ para-devatā... Portanto, os Yadus aceitavam que o Senhor Kṛṣṇa era a Superalma que Se encarnara em sua família, e nada mais que isso.
ПОЯСНЕННЯ: У Ведах сказано, що Верховного Господа, чи Параматму, неможливо збагнути просто силою свого академічного знання чи гострого філософського розуму: на̄айам а̄тма̄ правачанена лабгйо на медгайа̄ на бахуна̄ ш́рутена («Катга Упанішада» 1.2.23). Пізнати Господа може тільки той, хто отримав Його милість. Всі Ядави відзначались винятковою освіченістю і мудрістю, але, хоча вони знали Господа як Наддушу в серці кожної істоти, вони не розуміли, що Він первинний Бог-Особа. Вони цього не розуміли не через те, що їм бракувало широти знань, а через те, що їм бракувало щасливого талану. Натомість у Вріндавані Господа навіть не вважали за Параматму, тому що всі жителі Вріндавани були чисті, нічим не зумовлені віддані і не могли думати про Нього інакше, як про об’єкт свого кохання. Вони не знали, що Він Верховний Бог-Особа. Тимчасом Ядави, жителі Двараки, знали Господа Крішну тільки як Ва̄судеву, всюдисущу Наддушу, а не як Верховного Господа. Як хороші знавці Вед, вони спиралися на ці ведичні гімни: еко девах̣..., сарва-бгӯта̄дгіва̄сах̣... антарйа̄мі... і вр̣шн̣іна̄м̇ пара-девата̄.... Тому Ядави сприймали Господа Крішну як Наддушу, що втілилась у їхній родині, але не більше того.