Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.2.9

Текст

ін̇ґіта-джн̃а̄х̣ пуру-прауд̣га̄
ека̄ра̄ма̄ш́ ча са̄твата̄х̣
са̄твата̄м р̣шабгам̇ сарве
бгӯта̄ва̄сам амам̇сата

Послівний переклад

ін̇ґіта-джн̃а̄х̣  —  розумілись на психології; пуру-прауд̣га̄х̣  —  досвідчені; ека  —  одна; а̄ра̄ма̄х̣  —  розвага; ча  —  також; са̄твата̄х̣  —  віддані чи родичі; са̄твата̄м р̣шабгам  —  голова сім’ї; сарве  —  всі; бгӯта-а̄ва̄сам  —  всепронизуючий; амам̇сата  —  вважали.

Переклад

Ядави були досвідчені віддані і добре розбирались у психології. Мало того, вони завжди були поряд із Господом і брали участь у всіх Його розвагах. Та все одно вони зуміли зрозуміти Його тільки як всепронизуючу Наддушу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У Ведах сказано, що Верховного Господа, чи Параматму, неможливо збагнути просто силою свого академічного знання чи гострого філософського розуму: на̄айам а̄тма̄ правачанена лабгйо на медгайа̄ на бахуна̄ ш́рутена («Катга Упанішада» 1.2.23). Пізнати Господа може тільки той, хто отримав Його милість. Всі Ядави відзначались винятковою освіченістю і мудрістю, але, хоча вони знали Господа як Наддушу в серці кожної істоти, вони не розуміли, що Він первинний Бог-Особа. Вони цього не розуміли не через те, що їм бракувало широти знань, а через те, що їм бракувало щасливого талану. Натомість у Вріндавані Господа навіть не вважали за Параматму, тому що всі жителі Вріндавани були чисті, нічим не зумовлені віддані і не могли думати про Нього інакше, як про об’єкт свого кохання. Вони не знали, що Він Верховний Бог-Особа. Тимчасом Ядави, жителі Двараки, знали Господа Крішну тільки як Ва̄судеву, всюдисущу Наддушу, а не як Верховного Господа. Як хороші знавці Вед, вони спиралися на ці ведичні гімни: еко девах̣..., сарва-бгӯта̄дгіва̄сах̣... антарйа̄мі... і вр̣шн̣іна̄м̇ пара-девата̄.... Тому Ядави сприймали Господа Крішну як Наддушу, що втілилась у їхній родині, але не більше того.