VERSO 19
ВІРШ 19
Texto
Текст
mukunda-sevy anyavad aṅga saṁsṛtim
smaran mukundāṅghry-upagūhanaṁ punar
vihātum icchen na rasa-graho janaḥ
мукунда-севй анйавад ан̇ґа сам̇ср̣тім
смаран мукунда̄н̇ґгрй-упаґӯханам̇ пунар
віха̄тум іччхен на раса-ґрахо джанах̣
Sinônimos
Послівний переклад
na — nunca; vai — certamente; janaḥ — uma pessoa; jātu — em tempo algum; kathañcana — de uma forma ou de outra; āvrajet — não se submete; mukunda-sevī — o devoto do Senhor; anyavat — como outros; aṅga — ó meu caro; saṁsṛtim — existência material; smaran — lembrar-se; mukunda — aṅghri – os pés de lótus do Senhor; upagūhanam — abraçando; punaḥ — novamente; vihātum — desejando abandonar; icchet — desejo; na — nunca; rasa-grahaḥ — alguém que tenha saboreado a doçura; janaḥ — pessoa.
на — ніколи; ваі — певно; джанах̣ — особа; джа̄ту — будь- коли; катган̃чана — котримось чином; а̄враджет — не вдається до; мукунда-севі — відданий Господа; анйават — як інші; ан̇ґа — о дорогий ; сам̇ср̣тім — матеріальне існування ; смаран — пам’ятаючи; мукунда-ан̇ґгрі — лотосові стопи Господа; упаґӯханам — обіймаючи; пунах̣ — знову; віха̄тум — бажаючи залишити; іччгет — бажання; на — ніколи; раса- ґрахах̣ — той, хто звідав солодкого смаку; джанах̣ — особа.
Tradução
Переклад
Meu caro Vyāsa, embora um devoto do Senhor Kṛṣṇa às vezes caia, de uma forma ou de outra, ele certamente não fica sujeito à existência material como os outros [os trabalhadores fruitivos e os demais], porque uma pessoa que tenha uma vez saboreado o gosto dos pés de lótus do Senhor não pode fazer nada além de se lembrar repetidamente desse êxtase.
Любий В’ясо, навіть якщо відданий Господа Крішни інколи падає, він певно ніколи не повертається до життя, яке ведуть у матеріальному світі інші [ті, хто діє заради насолоди плодами абощо], бо той, хто раз звідав нектару лотосових стіп Господа, весь час мимоволі повертається до згадки за цей екстаз.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—Um devoto do Senhor perde automaticamente o interesse pelo encanto da existência material porque ele é rasa-graha, ou aquele que saboreou a doçura dos pés de lótus do Senhor Kṛṣṇa. Certamente, há muitos exemplos de devotos que caíram devido a más companhias, assim como os trabalhadores fruitivos, que estão sempre propensos à degradação. Porém, embora caia, um devoto nunca deve ser considerado como um karmī caído. O karmī sofre o resultado de suas próprias reações fruitivas, enquanto o devoto é reformado pelo castigo aplicado pelo próprio Senhor. Os sofrimentos de um órfão e os sofrimentos do amado filho de um rei não são iguais. O órfão é realmente pobre porque não tem ninguém que cuide dele, mas o querido filho de um homem rico, embora pareça estar no mesmo nível do órfão, está sempre sob os cuidados de seu competente pai. Um devoto do Senhor, devido à companhia errada, às vezes imita os trabalhadores fruitivos. Os trabalhadores fruitivos querem assenhorear-se do mundo material. Analogamente, um devoto neófito pensa tolamente em acumular algum poder material em troca do serviço devocional. Tais devotos tolos são às vezes postos em dificuldades pelo próprio Senhor. Como favor especial, Ele pode tirar toda a parafernália material do devoto. Por tal ação, o devoto confuso é abandonado por todos os amigos e parentes, e assim volta novamente à razão, pela misericórdia do Senhor, e se corrige para prestar seu serviço devocional.
ПОЯСНЕННЯ: Відданий Господа сам собою втрачає цікавість до принад матеріального існування, тому що він раса- ґраха, тобто той, хто вже звідав солодощів лотосових стіп Господа Крішни. Безперечно, є доволі випадків, коли віддані Господа падали через несприятливе спілкування, наче хтось занурений в діяльність задля насолоди плодами люди і завжди через те схильний до деґрадації. Але навіть коли відданий падає, його ніколи не слід рівняти до падшого кармі. Кармі страждає через наслідки своєї кармічної діяльности, натомість відданого карає Сам Господь, в такий спосіб його виховуючи. Страждання сироти й страждання улюбленого царського сина — не одне й те саме. Сирота насправді нещасний, бо всім до нього байдуже, але улюблений син заможної людини, навіть якщо він позірно не в ліпшому, проти сироти, становищі, завжди під пильним оком могутнього батька. Буває, потрапивши до поганого товариства, відданий Господа починає наслідувати тих, хто діє задля насолоди плодами своєї діяльности. Ті, хто діє заради плодів, хочуть панувати над матеріальним світом, і так само відданий-початківець нерозумно прагне мати винагороду за віддане служіння у формі певної матеріальної могутности. Таким нерозумним відданим Господь Сам іноді посилає труднощі: зі Своєї особливої милости Він може забрати всі матеріальні статки відданого. Тоді від несвідомого відданого відвертаються всі друзі й родичі, і він з милости Господа стямлюється, повертаючись до відданого служіння.
Na Bhagavad-gītā, também se diz que esses devotos caídos recebem uma oportunidade de nascer numa família de brāhmaṇas altamente qualificados, ou numa rica família mercantil. Um devoto nessa posição não é tão afortunado como aquele que é castigado pelo Senhor e colocado numa posição de aparente desamparo. O devoto que se torna desprotegido pela vontade do Senhor é mais afortunado do que aqueles que nascem em boas famílias. Os devotos caídos que nascem em boas famílias podem esquecer-se dos pés de lótus do Senhor, porque são menos afortunados, mas o devoto que é posto numa condição desamparada é mais afortunado, pois retorna prontamente aos pés de lótus do Senhor ao sentir-se desprotegido por completo.
В «Бгаґавад-ґіті» ще сказано, що впалі віддані дістають нагоду з’явитися на світ у сім’ї достойного брахмани чи заможного комерсанта. Такому відданому поталанило менше, аніж тому, кого Господь покарав, поставивши у, здавалося б, безвихідне становище. Віддані, які з Господньої волі стали безпорадні, щасливіші проти тих, що народжуються в добрих родинах. Впалим відданим, які народжуються в хороших сім’ях, не так пощастило, бо вони можуть забути лотосові стопи Господа. Відданий, який потрапляє в безнадійне становище, має більше щастя, бо, усвідомлюючи свою цілковиту безпорадність, швидко повертається до лотосових стіп Господа.
O serviço devocional puro é tão saboroso espiritualmente que um devoto perde automaticamente o interesse pelo desfrute material. Eis o sinal da perfeição no serviço devocional progressivo. Um devoto puro lembra-se continuamente dos pés de lótus do Senhor Śrī Kṛṣṇa e não se esquece dEle nem por um instante, nem mesmo em troca de toda a opulência dos três mundos.
Чисте віддане служіння дарує таку духовну насолоду, що матеріальна втіха сама по собі припиняє цікавити відданого. Це є ознака досконалости у відданому служінні. Чистий відданий повсякчас пам’ятає лотосові стопи Господа Шрі Крішни, і навіть багатства всіх трьох світів не на силі змусити його хоча б на мить забути Господа.