Skip to main content

TEXT 10

TEXT 10

Texte

Текст

yogī yuñjīta satatam
ātmānaṁ rahasi sthitaḥ
ekākī yata-cittātmā
nirāśīr aparigrahaḥ
йоґı̄ йун̃джı̄та сататам
а̄тма̄нам̇ рахасі стгітах̣
ека̄кı̄ йата-чітта̄тма̄
ніра̄ш́ı̄р апаріґрахах̣

Synonyms

Послівний переклад

yogī: un spiritualiste; yuñjīta: doit s’absorber dans la conscience de Kṛṣṇa; satatam: constamment; ātmānam: lui-même (par le corps, le mental et le soi); rahasi: dans un endroit solitaire; sthitaḥ: étant situé; ekākī: seul; yata-citta-ātmā: toujours très attentif à maîtriser le mental; nirāśīḥ: sans se laisser attirer par rien d’autre; aparigrahaḥ: libre de tout sentiment de possession.

йоґı̄—трансценденталіст; йун̃джı̄та—повинен зосередитись в свідомості Кр̣шн̣и; сататам—постійно; а̄тма̄нам—сам (тілом, розумом і душею); рахасі—у відлюдному місці; стгітах̣—розташований; ека̄кı̄—один; йата-чітта-а̄тма̄—розум якого завжди зосереджений; ніра̄ш́ı̄х̣—не приваблює щось інше; апаріґрахах̣—вільний від почуття власності.

Translation

Переклад

Le spiritualiste doit se vouer corps et âme au Suprême. Il lui faut vivre en un lieu solitaire, toujours rester maître de son mental, et s’affranchir de tout désir et de tout sentiment de possession.

Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.

Purport

Коментар

La réalisation de Kṛṣṇa comprend différents degrés: la réalisation du Brahman, celle du Paramātmā et celle de la Personne Suprême. Être conscient de Kṛṣṇa, c’est être pleinement engagé dans le service d’amour transcendantal du Seigneur. Ceux qui sont attachés au Brahman impersonnel ou à l’aspect localisé de l’Âme Suprême sont eux aussi, de façon indirecte et incomplète, conscients de Kṛṣṇa, puisque le Brahman impersonnel est la radiance spirituelle de la Personne Suprême, et le Paramātmā, Sa représentation partielle omniprésente. On dira donc d’un homme directement conscient de Kṛṣṇa qu’il est le plus avancé des spiritualistes, car il sait ce que sont le Brahman et le Paramātmā. Sa connaissance de la Vérité Absolue est parfaite, quand celle de l’impersonnaliste et du yogī en méditation est imparfaite.

Кр̣шн̣у усвідомлюють на різних рівнях: як Брахмана, Парама̄тму та Верховного Бога-Особу. Стисло кажучи, свідомість Кр̣шн̣и означає постійне трансцендентне любовне служіння Господеві. Але ті, хто має схильність до пізнання безособистісного Брахмана або локалізованої Парама̄тми, теж частково усвідомлюють Кр̣шн̣у, тому що безособистісний Брахман є духовним промінням Кр̣шн̣и, а Парама̄тма̄ є специфічною експансією Кр̣шн̣и, яка входить у все. Таким чином, імперсоналісти й ті, хто вдається до медитації, також непрямо усвідомлюють Кр̣шн̣у. Особистість, яка безпосередньо усвідомлює Кр̣шн̣у, є найвищим трансценденталістом, бо такий відданий знає, що стоїть за Брахманом і Парама̄тмою. Його знання Абсолютної Істини досконале, тоді як імперсоналіст та йоґ-медитатор не мають довершеної свідомості Кр̣шн̣и.

Il est néanmoins conseillé ici à tous les spiritualistes de continuer avec constance dans leur voie respective, afin d’atteindre tôt ou tard la plus haute perfection. Le premier devoir du spiritualiste commande en effet d’absorber le mental en Kṛṣṇa. Toujours penser à Lui et ne jamais L’oublier, ne fût-ce qu’un instant. Cette concentration de l’esprit sur le Suprême s’appelle samādhi, ou extase méditative. Pour l’atteindre, on doit vivre dans la solitude et éviter toute distraction, rechercher les situations favorables et rejeter tout ce qui pourrait faire obstacle à la réalisation spirituelle. Ferme dans sa détermination, le spiritualiste doit en outre se défaire de la convoitise pour les biens matériels inutiles afin de ne pas rester prisonnier de son esprit de possession.

Однак, усім їм тут дано настанову невідступно переслідувати свої окремі цілі, щоб рано чи пізно прийти до найвищої досконалості. Найголовніший обов’язок трансценденталіста полягає в тому, що він повинен постійно зосереджувати свій розум на Кр̣шн̣і. Слід постійно думати про Кр̣шн̣у й ні на мить не забувати Його. Зосередження розуму на Всевишньому називають сама̄дгі, або трансом. Для того, щоб зосередити свій розум, треба залишатись у відлюдному місці й уникати збудливого впливу зовнішніх об’єктів. Особливо старанно треба уникати будь-яких несприятливих умов, що можуть перешкодити самоусвідомленню і приймати всі сприятливі. З усією рішучістю людина повинна відмовитись од зайвих матеріальних речей, які обплутують її власницькими почуттями.

Quand on pratique directement la conscience de Kṛṣṇa, toutes ces précautions sont naturellement prises, attendu que le bhakti-yoga implique une abnégation de soi qui laisse très peu de chance à l’esprit de possession de se manifester. Śrīla Rūpa Gosvāmī dit à ce propos:

Усі такі звершення й заходи перестороги стають досконалими, коли людина безпосередньо перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, тому що безпосередня свідомість Кр̣шн̣и — це стан самозречення, за якого майже неможливо мати матеріальні власницькі почуття. Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ характеризує свідомість Кр̣шн̣и таким чином:

anāsaktasya viṣayān
yathārham upayuñjataḥ
nirbandhaḥ kṛṣṇa-sambandhe
yuktaṁ vairāgyam ucyate
ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайун̃джатах̣
нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате
prāpañcikatayā buddhyā
hari-sambandhi-vastunaḥ
mumukṣubhiḥ parityāgo
vairāgyaṁ phalgu kathyate
пра̄пан̃чікатайа̄ буддгйа̄
харі-самбандгі-вастунах̣
мумукш́убгіх̣ парітйа̄ґо
ваіра̄ґйам̇ пгалґу катгйате

« Celui qui n’est attaché à rien, mais qui en même temps accepte tout pour le service de Kṛṣṇa, transcende vraiment l’esprit de possession. Au contraire, le renoncement de celui qui rejette tout, parce qu’il ignore qu’un lien unit toute chose au Seigneur, sera toujours incomplet. » (Bhakti-rasāmṛta-sindhu 1.2.255–256)

«Якщо людина ні до чого не прив’язана й водночас приймає все як приналежне Кр̣шн̣і, це означає, що вона цілком перевершила власницькі почуття. З іншого боку, відречення того, хто відкидає все, не усвідомлюючи зв’язку всього із Кр̣шн̣ою, є неповним відреченням» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.255 – 256).

Parce qu’il sait que Dieu est le véritable possesseur de tout, le dévot de Kṛṣṇa s’affranchit sans difficulté du sentiment de possession. Il ne recherche jamais un quelconque bénéfice personnel, mais sait accepter tout ce qui est favorable à la conscience de Kṛṣṇa, et rejeter ce qui pourrait lui nuire. Toujours situé à un niveau purement spirituel, il transcende la matière et vit en solitaire, n’ayant aucun goût pour la compagnie des personnes qui refusent la conscience de Kṛṣṇa. C’est pourquoi il est le parfait yogī.

Свідома Кр̣шн̣и людина добре розуміє, що все належить Кр̣шн̣і, і тому в неї ніколи не виникає власницьких почуттів. Таким чином вона не домагається чогось для себе особисто. Вона знає, як приймати речі, сприятливі для свідомості Кр̣шн̣и і як відкидати шкідливе. Перебуваючи на трансцендентному рівні, вона завжди стоїть осторонь матеріального, і вона завжди самотня, бо не має нічого спільного з людьми, які не мають свідомості Кр̣шн̣и. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и є досконалим йоґом.