TEXT 1
TEXT 1
Tekst
Текст
ye śāstra-vidhim utsṛjya
yajante śraddhayānvitāḥ
teṣāṁ niṣṭhā tu kā kṛṣṇa
sattvam āho rajas tamaḥ
йе ш́а̄стра-відгім утср̣джйа
йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
теша̄м̇ нішт̣га̄ ту ка̄ кр̣шн̣а
саттвам а̄хо раджас тамах̣
Synonyms
Послівний переклад
arjunaḥ uvāca — Arjuna ütles; ye — need, kes; śāstra-vidhim — pühakirjade regulatsioonidest; utsṛjya — loobudes; yajante — kummardavad; śraddhayā — täies usus; anvitāḥ — omades; teṣām — nende; niṣṭhā — usk; tu — aga; kā — mis; kṛṣṇa — oo, Kṛṣṇa; sattvam — vooruses; āho — või vastasel juhul; rajaḥ — kires; tamaḥ — teadmatuses.
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; йе—ті, хто; ш́а̄стра-відгім— приписів писань; утср̣джйа—відмовляючись; йаджанте—поклоняються; ш́раддгйа̄—цілковитою вірою; анвіта̄х̣—той, хто володіє; теша̄м—їх; нішт̣га̄—віра; ту—але; ка̄—яка; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; саттвам—у благості; а̄хо—або ж; раджах̣—у пристрасті; тамах̣—у невігластві.
Translation
Переклад
Arjuna küsis: Oo, Kṛṣṇa, millises olukorras on inimesed, kes ei järgi pühakirjade printsiipe, vaid kummardavad kedagi või midagi omaenda ettekujutuse kohaselt? Kas nad viibivad vooruses, kires või teadmatuses?
Арджуна запитав: О Кр̣шн̣о, яким є становище тих, хто не дотримується принципів ш́а̄стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?
Purport
Коментар
Neljanda peatüki kolmekümne üheksandas värsis öeldakse, et inimene, kes on ustav mõnele kindlale religioossele tegevusele, tõuseb järk-järgult teadmiste tasandile ning saavutab lõpptulemusena rahu ja õitsengu kõrgeima täiuslikkuse tasandi. Kuueteistkümnendas peatükis jõutakse aga järeldusele, et see, kes ei järgi pühakirjades kehtestatud printsiipe, on asura ehk deemon, ning see, kes neid printsiipe järgib, on deva ehk pooljumal. Kui inimene aga järgib usuga teatud printsiipe, millest ei räägita pühakirjades, milline on siis tema positsioon? See on Arjuna kahtlus, mille Kṛṣṇa järgnevalt hajutab. Ning kas need inimesed, kes peavad mõnd inimest Jumalaks ning teenivad teda täies usus, viibivad vooruses, kires või teadmatuses? Kas sellised inimesed jõuavad elus täiuslikkuseni? Kas need inimesed, kes ei järgi pühakirjade reegleid, kuid usuvad midagi ja teenivad mõnd jumalat või pooljumalat, saavutavad oma püüdlustes edu? Need on küsimused, mida Arjuna Kṛṣṇale esitab.
У тридцять дев’ятому вірші четвертої глави сказано, що людина, яка схильна до якогось окремого способу поклоніння, поступово підіймається до рівня знання і досягає найвищого ступеня миру й процвітання. З шістнадцятої глави можна довідатись, що той, хто не дотримується засад, викладених у ш́а̄страх, є асура, демон, того ж, хто чесно дотримується їх, називають девою, напівбогом. Але якщо людина вірить і дотримується якихось правил, що не згадані в ш́а̄страх, то яким є її становище? Незабаром Кр̣шн̣а розвіє цей сумнів Арджуни. Люди поклоняються, створивши певну подобу Бога, обравши на цю роль якусь особу і зосередивши на ній усю свою віру, але в якій же ґун̣і відбувається таке поклоніння — в благочесті, пристрасті або невігластві? Чи досягають такі люди досконалого знання? Чи можуть вони отримати істинне знання і піднестись до вищого ступеня досконалості? Чи досягають успіху в своїх зусиллях ті, що не дотримуються правил й настанов священних ш́а̄стр, але вірять у щось і поклоняються різним богам, напівбогам та людям? Про все це Арджуна запитує у Кр̣шн̣и.