Skip to main content

Text 8

ВІРШ 8

Texto

Текст

nūnaṁ bhagavato brahman
harer adbhuta-karmaṇaḥ
durvibhāvyam ivābhāti
kavibhiś cāpi ceṣṭitam
нӯнам̇ бгаґавато брахман
харер адбгута-карман̣ах̣
дурвібга̄вйам іва̄бга̄ті
кавібгіш́ ча̄пі чешт̣ітам

Synonyms

Послівний переклад

nūnam — aún insuficiente; bhagavataḥ — de la Personalidad de Dios; brahman — ¡oh, erudito brāhmaṇa!; hareḥ — del Señor; adbhuta — maravilloso; karmaṇaḥ — aquel que actúa; durvibhāvyam — inconcebible; iva — de ese modo; ābhāti — aparece; kavibhiḥ — incluso por los sumamente entendidos; ca — también; api — a pesar de; ceṣṭitam — por lo que se ha esforzado.

нӯнам—все одно недостатні; бгаґаватах̣—Бога-Особи; брахман   —   вчений брахмано; харех̣   —   Господа ; адбгута   —   дивовижно; карман̣ах̣  —  той, хто діє; дурвібга̄вйам  —  незбагненний; іва  —  наче; а̄бга̄ті  —  видається; кавібгіх̣  —  навіть високоосвіченими; ча  —  також; апі  —  дарма що; чешт̣ітам  —  докладені зусилля.

Translation

Переклад

¡Oh, erudito brāhmaṇa!, todas las actividades trascendentales del Señor son maravillosas, y parecen inconcebibles, porque hasta los grandes esfuerzos que han hecho muchos eruditos entendidos, aún han demostrado ser insuficientes para entenderlas.

О вчений брахмано, воістину, трансцендентні діяння Господа дивовижні і, видається, незбагненні, адже навіть багато великих мудреців, попри всі свої зусилля, так і не спромоглися осягнути їх.

Purport

Коментар

SIGNIFICADO: Los actos del Señor Supremo, únicamente en la creación de este solo universo, parecen ser maravillosos e inconcebibles. Y existen infinidad de universos, y a todos ellos en conjunto se los conoce como el mundo material creado. Y esta parte de la creación de Él es solo una porción fragmentaria de la creación completa. El mundo material es únicamente una parte (ekāṁśena sthito jagat). Suponiendo que el mundo material es la manifestación de una parte de la energía de Él, las tres partes restantes están constituidas por el vaikuṇṭha-jagat, o el mundo espiritual que se describe en el Bhagavad-gītā como mad-dhāma o sanātana-dhāma, o el mundo eterno. Hemos señalado en el verso anterior que Él hace la creación y de nuevo acaba con ella. Esta acción se aplica únicamente en el mundo material, porque la otra parte de Su creación, que es mayor, es decir, el mundo Vaikuṇṭha, ni se crea ni se aniquila; de no ser así, el Vaikuṇṭha-dhāma no habría sido llamado eterno. El Señor existe con el dhāma; Su nombre, calidad, pasatiempos, séquito y personalidad eternos son todos una manifestación de Sus diferentes energías y expansiones. Al Señor se lo llama anādi, o que no tiene creador, y ādi, o que es el origen de todo. Nosotros creemos, a nuestra propia e imperfecta manera, que el Señor también es creado, pero el Vedānta nos informa que no lo es. Más bien, todo lo demás es creado por Él (nārāyaṇaḥ paro ’vyaktāt). Por consiguiente, para el hombre común, todas estas son cosas muy maravillosas que debe considerar. Incluso a los grandes eruditos les resultan inconcebibles, a raíz de lo cual esos eruditos presentan teorías que se contradicen las unas de las otras. Ni siquiera en relación con una parte insignificante de Su creación, como lo es este universo en particular, tienen ellos información completa acerca de hasta dónde se extiende este espacio limitado, o cuántas estrellas y planetas hay, o cuáles son las diferentes condiciones que existen en esos innumerables planetas. Los científicos modernos tienen conocimiento insuficiente acerca de todo eso. Algunos de ellos afirman que hay cien millones de planetas diseminados por todo el espacio. En una noticia de prensa procedente de Moscú con fecha 21/2/60, se divulgó la información siguiente:

ПОЯСНЕННЯ: Коли Верховний Господь створює лише один усесвіт, Його дії видаються дивовижні і незбагненні, а всесвітів існує безліч, і всі вони разом узяті складають створений матеріальний світ, що є тільки незначною часткою усього творіння взагалі. Матеріальний світ являє собою лише частину творіння (ека̄м̇ш́ена стгіто джаґат). Його вважають за одну чверть вияву Господньої енерґії, решта три її чверті    —    це вайкунтга-джаґат, духовний світ, описаний у «Бгаґавад-ґіті» як мад-дгама чи санатана-дгама, вічний світ. У попередньому вірші зазначено, що Господь творить, а тоді згортає Своє творіння. Це стосується тільки світу матеріального, тому що друга, більша частина Його творіння, а саме світ Вайкунтги, не підлягає ні творенню, ані руйнуванню, інакше Вайкунтга-дгама не звалася б вічною. Господь нерозлучний з дгамою; Його вічні якості, ім’я, розваги, оточення та особистість    —    це все прояви Його різноманітних енерґій та поширень. Господа називають анаді    —    тобто той, кому немає творця, а також аді    —    джерело всього сущого. Через недосконалість свого розуму ми гадаємо, що Господь теж створений, проте «Веданта» повідомляє, що Йому нема творця. Навпаки, це Він створює усе суще (на̄ра̄йан̣ах̣ паро ’вйакта̄т). Тому звичайній людині Господня діяльність видається дивовижною. Навіть для великих вчених ці питання незбагненні, і тому вони висувають різні теорії, що суперечать одна одній. Про таку незначну частку Господнього творіння, як цей окремий всесвіт, і то вони не мають вичерпної інформації: наскільки він простягається у просторі, скільки у ньому планет і зірок чи які умови життя на цих незліченних планетах. Сучасні вчені не посідають достатнього знання про це все. Деякі з них обстоюють думку, що у космічному просторі можна нарахувати сто мільйонів планет. У новинах з Москви 21 лютого 1960 року містилось таке повідомлення:

«El muy conocido profesor ruso de astronomía Boris Vorontsov-Veliaminov dijo que en el universo deben de existir una infinidad de planetas habitados por seres dotados de razón.

«Відомий російський професор астрономії Борис Воронцов-Вельямінов твердить, що у всесвіті повинно існувати безмежне число планет з розумними живими істотами. Не виключено, що на цих планетах процвітає життя, подібне до земного.

»Puede que en esos planetas florezca una vida similar a la que hay en la Tierra.

“It could be that life similar to that on earth flourishes on such planets.

»El doctor en química Nikolai Zhirov, al tratar el problema de la atmósfera de otros planetas, señaló que, por ejemplo, el organismo de un marciano muy bien podría adaptarse a la existencia normal con una temperatura baja en el cuerpo.

Доктор хімічних наук Микола Жиров, торкаючись питання про атмосферу інших планет, зазначив, що організм, приміром, марсіянина може прекрасно пристосуватися до життєвих умов на Марсі завдяки низькій температурі тіла. 

»Él dijo que le parecía que la composición gaseosa de la atmósfera de Marte era muy apropiada para mantener la vida de seres que se hubieran adaptado a ella».

На його думку, "газовий склад атмосфери Марса цілком придатний для життя пристосованих організмів».

Esta adaptabilidad de un organismo a diferentes variedades de planetas, se describe en la Brahma-saṁhitā como vibhūti-bhinnam; es decir, todos y cada uno de los innumerables planetas que hay en el universo están dotados de un determinado tipo de atmósfera, y los seres vivos que hay en ellos están más perfectamente adelantados en la ciencia y la psicología, en virtud de una mejor atmósfera. Vibhūti significa «poderes específicos», y bhinnam significa «variados». Los científicos que están intentando explorar el espacio sideral y que están tratando de llegar a otros planetas por medio de dispositivos mecánicos, deben saber con toda certeza que los organismos que están adaptados a la atmósfera de la Tierra no pueden existir en las atmósferas de otros planetas (Viaje fácil a otros planetas)*. Por ende, para uno ser trasladado a un planeta diferente después de verse liberado del cuerpo actual, tiene que prepararse, tal como se dice en el Bhagavad-gītā (9.25):

Таку пристосованість організмів до життєвих умов на різних планетах у «Брахма-самхіті» названо вібгӯті-бгіннам. Це означає, що на кожній з незліченних планет усесвіту своя атмосфера, і на планетах, де атмосфера сприятливіша, живі істоти мають розвиненішу науку та вищий рівень психічної діяльности. Вібгӯті означає «особливі сили», а бгіннам    —     «різноманітні». Вчені, що досліджують космічний простір і намагаються дістатись інших планет механічними засобами, повинні з’ясувати собі назавжди, що організми, пристосовані до земної атмосфери, не виживуть у атмосферах інших планет (див. «Легка подорож на інші планети»). Тому, якщо людина прагне на іншу планету, вона повинна підготуватися до цього переходу, що відбувається, коли вона покидає своє теперішнє тіло, як про те сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.25):

yānti deva-vratā devān
pitṝn yānti pitṛ-vratāḥ
bhūtāni yānti bhūtejyā
yānti mad-yājino ’pi mām
нӯнам̇ бгаґавато брахман
харер адбгута-карман̣ах̣
дурвібга̄вйам иіва̄бга̄ті
кавібгіш́ ча̄пі чешт̣ітам

«Aquellos que adoran a los semidioses, nacerán entre los semidioses; aquellos que adoran a los fantasmas y espíritus, nacerán entre esos seres; y aquellos que Me adoran a Mí, vivirán conmigo».

«Ті, хто поклоняється півбогам, народяться між півбогів, ті, хто поклоняється духам та привидам, народяться серед цих живих істот, а хто поклоняється Мені, житиме зі Мною».

La declaración que Mahārāja Parīkṣit hizo respecto al funcionamiento de la energía creativa del Señor, revela que él conocía todo lo referente al proceso de la creación. ¿Por qué, entonces, le pidió a Śukadeva Gosvāmī esa información? Puesto que Mahārāja Parīkṣit era un gran emperador, un descendiente de los Pāṇḍavas y un gran devoto del Señor Kṛṣṇa, estaba completamente capacitado para conocer bastante acerca de la creación del mundo, pero esa cantidad de conocimiento no era suficiente. Por lo tanto, él dijo que incluso estudiosos sumamente eruditos no logran saber acerca de eso, ni siquiera después de un gran esfuerzo. El Señor es ilimitado, y Sus actividades también son insondables. Cualquier ser viviente que tenga una limitada fuente de conocimiento y unos sentidos imperfectos, incluso hasta el nivel de Brahmājī, el ser viviente más perfecto que existe en el universo, jamás puede imaginar que tendrá conocimiento acerca de lo ilimitado. Podemos llegar a conocer algo de lo ilimitado cuando ello lo explica el Ilimitado, tal como el propio Señor lo ha hecho en las incomparables declaraciones del Bhagavad-gītā, y también se puede llegar a conocer en cierta medida, de labios de almas iluminadas tales como Śukadeva Gosvāmī, quien lo aprendió con Vyāsadeva, un discípulo de Nārada, y, de esa manera, el conocimiento perfecto puede descender únicamente por medio de la cadena de sucesión discipular, y no mediante alguna forma de conocimiento experimental, ni antigua ni moderna.

Форма запитання Махараджі Парікшіта про дію твірної енерґії Господа зраджує цареву досконалу обізнаність із процесом творення. Навіщо ж він запитував про це Шукадеву Ґосвамі? Махараджа Парікшіт був великий імператор, нащадок Пандав та великий відданий Господа Крішни, тому не диво, що він досить багато знав про творення світу. Однак навіть такого глибокого знання ще замало. Тому він сказав, що навіть великим мудрецям, незважаючи на великі зусилля, не вдається оволодіти цим знанням. Господь безмежний, і Його діяння також неосяжні. Засновуючись на обмежених джерелах знання і на недосконалих чуттях, жодна жива істота, навіть сам Брахмаджі, найдосконаліша у цьому всесвіті істота, не спроможна вмістити безмежне знання і не повинна обдурювати себе марними надіями на це. Безмежне ми можемо пізнати якоюсь мірою тоді, коли його пояснює Сам безмежний (як це зробив Господь в неперевершених віршах «Бгаґавад-ґіти»), а також слухаючи свідомих себе душ, як то Шукадеву Ґосвамі, що отримав знання від В’ясадеви, учня Наради. Досконале знання можна отримати тільки так, через ланцюг учнівської послідовности, але ніколи не через дослід у будь-якій формі, давній чи сучасній.