Skip to main content

Text 17

17

Devanagari

Деванагарі

देह्यन्यदेहविवरे जठराग्निनासृग्-
विण्मूत्रकूपपतितो भृशतप्तदेह: ।
इच्छन्नितो विवसितुं गणयन्स्वमासान्
निर्वास्यते कृपणधीर्भगवन्कदा नु ॥ १७ ॥

Text

Текст

dehy anya-deha-vivare jaṭharāgnināsṛg-
viṇ-mūtra-kūpa-patito bhṛśa-tapta-dehaḥ
icchann ito vivasituṁ gaṇayan sva-māsān
nirvāsyate kṛpaṇa-dhīr bhagavan kadā nu
дехй анйа-деха-віваре джат̣гара̄ґніна̄ср̣ґ-
він̣-мӯтра-кӯпа-патіто бгр̣ш́а-тапта-дехах̣
іччганн іто вівасітум̇ ґан̣айан сва-ма̄са̄н
нірва̄сйате кр̣пан̣а-дгір бгаґаван када̄ ну

Synonyms

Послівний переклад

dehī — the embodied soul; anya-deha — of another body; vivare — in the abdomen; jaṭhara — of the stomach; agninā — by the fire; asṛk — of blood; viṭ — stool; mūtra — and urine; kūpa — in a pool; patitaḥ — fallen; bhṛśa — strongly; tapta — scorched; dehaḥ — his body; icchan — desiring; itaḥ — from that place; vivasitum — to get out; gaṇayan — counting; svamāsān — his months; nirvāsyate — will be released; kṛpaṇa-dhīḥ — person of miserly intelligence; bhagavan — O Lord; kadā — when; nu — indeed.

дехі  —  втілена душа; анйа-деха  —  іншого тіла; віваре  —  в череві; джат̣гара  —  шлунку; аґніна̄  —  вогнем; аср̣к  —  крові; віт̣  —  випорожнень; мӯтра  —  і сечі; кӯпа  —  в колодязі; патітах̣  —  що впала; бгр̣ш́а  —  сильно; тапта  —  обпалювана; дехах̣  —  своє тіло; іччган  —  бажаючи; ітах̣  —  звідси; вівасітум  —  вибратися; ґан̣айан  —  рахуючи; свама̄са̄н  —  свої місяці; нірва̄сйате  —  буде звільнена; кр̣пан̣а-дгіх̣  —  особа куцого розуму; бгаґаван  —  Господи; када̄  —  коли; ну  —  справді.

Translation

Переклад

Fallen into a pool of blood, stool and urine within the abdomen of his mother, his own body scorched by the mother’s gastric fire, the embodied soul, anxious to get out, counts his months and prays, “O my Lord, when shall I, a wretched soul, be released from this confinement?”

Впавши в колодязь з кров’ю, випорожненнями і сечею в череві матері, потерпаючи від жару травлення в материному шлунку і прагнучи вирватися на волю, втілена душа рахує свої місяці і молиться: «Господи, коли я, нещасна душа, звільнюся з цієї в’язниці?»

Purport

Коментар

The precarious condition of the living entity within the womb of his mother is described here. On one side of where the child is floating is the heat of gastric fire, and on the other side are urine, stool, blood and discharges. After seven months the child, who has regained his consciousness, feels the horrible condition of his existence and prays to the Lord. Counting the months until his release, he becomes greatly anxious to get out of the confinement. The so-called civilized man does not take account of this horrible condition of life, and sometimes, for the purpose of sense gratification, he tries to kill the child by methods of contraception or abortion. Unserious about the horrible condition in the womb, such persons continue in materialism, grossly misusing the chance of the human form of life.

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш описує страждання, яких жива істота зазнає в лоні матері. З одного боку зародок обпікає жар травлення, а з другого боку його турбують випорожнення, сеча, кров і слиз. Через сім місяців, повернувши собі свідомість, відчуває жахливість умов свого існування і починає молитися до Господа. Рахуючи місяці, які залишаються йому до виходу на свободу, він не може дочекатися кінця свого ув’язнення. Так звані цивілізовані люди не беруть до уваги жахливі страждання, що супроводжують появу істоти на світ, і, намагаючись задовольнити свої чуття, нерідко намагаються вбити зародок за допомогою аборту чи протизаплідних засобів. Байдужі до страждань, які кожній істоті доводиться зазнавати в утробі, такі люди живуть під покровом матеріалістичних уявлень і нехтують нагодою, яку дає їм людська форма життя.

The word kṛpaṇa-dhīḥ is significant in this verse. Dhī means “intelligence,” and kṛpaṇa means “miserly.” Conditional life is for persons who are of miserly intelligence or who do not properly utilize their intelligence. In the human form of life the intelligence is developed, and one has to utilize that developed intelligence to get out of the cycle of birth and death. One who does not do so is a miser, just like a person who has immense wealth but does not utilize it, keeping it simply to see. A person who does not actually utilize his human intelligence to get out of the clutches of māyā, the cycle of birth and death, is accepted as miserly. The exact opposite of miserly is udāra, “very magnanimous.” A brāhmaṇa is called udāra because he utilizes his human intelligence for spiritual realization. He uses that intelligence to preach Kṛṣṇa consciousness for the benefit of the public, and therefore he is magnanimous.

Дуже важливі в цьому вірші слова кр̣пан̣а-дгı̄х̣. Дгı̄ означає «інтелект», а кр̣пан̣а означає «скупий». Зумовлене життя    —    це призначення скнар, вбогих на інтелект, тобто людей, які не використовують свій інтелект належним чином. Народившись у людській формі життя, істота має змогу розвинути інтелект, і її обов’язок полягає в тому, щоб використати цей інтелект для звільнення від круговороту народжень і смертей. Той, хто цього не робить, живе, як скнара, людина, яка посідає величезне багатство, але не використовує його і тільки милується ним. Того, хто не використовує людський інтелект для того, щоб вирватися з лабет майі, з круговерті народжень і смертей, вважають за скупця. Протилежність скупості    —    це уда̄ра, або великодушність. Брахману називають уда̄ра, тому що він використовує людський інтелект для того, щоб пізнати дух. За допомогою свого інтелекту він проповідує людям свідомість Крішни задля їхнього добра, і тому його вважають великодушним.