ШБ 3.31.17
Devanagari
देह्यन्यदेहविवरे जठराग्निनासृग्-
विण्मूत्रकूपपतितो भृशतप्तदेह: ।
इच्छन्नितो विवसितुं गणयन्स्वमासान्
निर्वास्यते कृपणधीर्भगवन्कदा नु ॥ १७ ॥
विण्मूत्रकूपपतितो भृशतप्तदेह: ।
इच्छन्नितो विवसितुं गणयन्स्वमासान्
निर्वास्यते कृपणधीर्भगवन्कदा नु ॥ १७ ॥
Verse text
дехй анйа-деха-віваре джат̣гара̄ґніна̄ср̣ґ-
він̣-мӯтра-кӯпа-патіто бгр̣ш́а-тапта-дехах̣
іччганн іто вівасітум̇ ґан̣айан сва-ма̄са̄н
нірва̄сйате кр̣пан̣а-дгір бгаґаван када̄ ну
він̣-мӯтра-кӯпа-патіто бгр̣ш́а-тапта-дехах̣
іччганн іто вівасітум̇ ґан̣айан сва-ма̄са̄н
нірва̄сйате кр̣пан̣а-дгір бгаґаван када̄ ну
Synonyms
дехі — втілена душа; анйа-деха — іншого тіла; віваре — в череві; джат̣гара — шлунку; аґніна̄ — вогнем; аср̣к — крові; віт̣ — випорожнень; мӯтра — і сечі; кӯпа — в колодязі; патітах̣ — що впала; бгр̣ш́а — сильно; тапта — обпалювана; дехах̣ — своє тіло; іччган — бажаючи; ітах̣ — звідси; вівасітум — вибратися; ґан̣айан — рахуючи; свама̄са̄н — свої місяці; нірва̄сйате — буде звільнена; кр̣пан̣а-дгіх̣ — особа куцого розуму; бгаґаван — Господи; када̄ — коли; ну — справді.
Translation
Впавши в колодязь з кров’ю, випорожненнями і сечею в череві матері, потерпаючи від жару травлення в материному шлунку і прагнучи вирватися на волю, втілена душа рахує свої місяці і молиться: «Господи, коли я, нещасна душа, звільнюся з цієї в’язниці?»
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш описує страждання, яких жива істота зазнає в лоні матері. З одного боку зародок обпікає жар травлення, а з другого боку його турбують випорожнення, сеча, кров і слиз. Через сім місяців, повернувши собі свідомість, відчуває жахливість умов свого існування і починає молитися до Господа. Рахуючи місяці, які залишаються йому до виходу на свободу, він не може дочекатися кінця свого ув’язнення. Так звані цивілізовані люди не беруть до уваги жахливі страждання, що супроводжують появу істоти на світ, і, намагаючись задовольнити свої чуття, нерідко намагаються вбити зародок за допомогою аборту чи протизаплідних засобів. Байдужі до страждань, які кожній істоті доводиться зазнавати в утробі, такі люди живуть під покровом матеріалістичних уявлень і нехтують нагодою, яку дає їм людська форма життя.
Дуже важливі в цьому вірші слова кр̣пан̣а-дгı̄х̣. Дгı̄ означає «інтелект», а кр̣пан̣а означає «скупий». Зумовлене життя — це призначення скнар, вбогих на інтелект, тобто людей, які не використовують свій інтелект належним чином. Народившись у людській формі життя, істота має змогу розвинути інтелект, і її обов’язок полягає в тому, щоб використати цей інтелект для звільнення від круговороту народжень і смертей. Той, хто цього не робить, живе, як скнара, людина, яка посідає величезне багатство, але не використовує його і тільки милується ним. Того, хто не використовує людський інтелект для того, щоб вирватися з лабет майі, з круговерті народжень і смертей, вважають за скупця. Протилежність скупості — це уда̄ра, або великодушність. Брахману називають уда̄ра, тому що він використовує людський інтелект для того, щоб пізнати дух. За допомогою свого інтелекту він проповідує людям свідомість Крішни задля їхнього добра, і тому його вважають великодушним.