Text 9
9
Devanagari
Деванагарі
प्रकृते: पुरुषस्यापि लक्षणं पुरुषोत्तम ।
ब्रूहि कारणयोरस्य सदसच्च यदात्मकम् ॥ ९ ॥
Text
Текст
prakṛteḥ puruṣasyāpi
lakṣaṇaṁ puruṣottama
brūhi kāraṇayor asya
sad-asac ca yad-ātmakam
пракр̣тех̣ пурушасйа̄пі
лакшан̣ам̇ пурушоттама
брӯхі ка̄ран̣айор асйа
сад-асач ча йад-а̄тмакам
Synonyms
Послівний переклад
devahūtiḥ uvāca — Devahūti said; prakṛteḥ — of His energies; puruṣasya — of the Supreme Person; api — also; lakṣaṇam — characteristics; puruṣa-uttama — O Supreme Personality of Godhead; brūhi — kindly explain; kāraṇayoḥ — causes; asya — of this creation; sat-asat — manifest and unmanifest; ca — and; yat-ātmakam — consisting of which.
девахӯтіх̣ ува̄ча — Девахуті сказала; пракр̣тех̣ — Його енерґій; пурушасйа — Верховної Особи; апі — також; лакшан̣ам — якості; пуруша-уттама — Верховний Боже-Особо; брӯхі — будь ласка, поясни; ка̄ран̣айох̣ — причин; асйа — цього творіння; сат-асат — проявленого й непроявленого; ча — і; йат-а̄тмакам — що складені із.
Translation
Переклад
Devahūti said: O Supreme Personality of Godhead, kindly explain the characteristics of the Supreme Person and His energies, for both of these are the causes of this manifest and unmanifest creation.
Девахуті сказала: О Верховний Боже-Особо, опиши, будь ласка, якості Верховної Особи та Його енерґій, бо і Господь, і Його енерґії є причинами проявленого й проявленого творіння.
Purport
Коментар
Prakṛti, or material nature, is connected with both the Supreme Lord and the living entities, just as a woman is connected with her husband as a wife and with her children as a mother. In Bhagavad-gītā the Lord says that He impregnates mother nature with children, living entities, and thereafter all species of living entities become manifest. The relationship of all living entities with material nature has been explained. Now an understanding of the relationship between material nature and the Supreme Lord is sought by Devahūti. The product of that relationship is stated to be the manifest and unmanifest material world. The unmanifest material world is the subtle mahat-tattva, and from that mahat-tattva the material manifestation has emerged.
ПОЯСНЕННЯ: Пракріті, або матеріальна природа, має зв’язок і з Верховним Господом, і з живими істотами, так само як жінка пов’язана з чоловіком як дружина і з дітьми як матір. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Він запліднює матір-природу живими істотами, Своїми дітьми, і так з’являються на світ усі види життя. Стосунки, в яких перебувають усі живі істоти й матеріальна природа, вже пояснено в попередніх віршах. Тепер Девахуті хоче зрозуміти стосунки, які пов’язують матеріальну природу і Верховного Господа. Внаслідок цих стосунків виникає проявлений і непроявлений матеріальний світ. Непроявлений матеріальний світ — це тонка махат-таттва, з якої постає проявлена матерія.
In the Vedic literatures it is said that by the glance of the Supreme Lord the total material energy is impregnated, and then everything is born of material nature. It is also confirmed in the Ninth Chapter of Bhagavad-gītā that under His glance, adhyakṣeṇa — under His direction and by His will — nature is working. It is not that nature works blindly. After understanding the position of the conditioned souls in relation to material nature, Devahūti wanted to know how nature works under the direction of the Lord and what the relationship is between the material nature and the Lord. In other words, she wanted to learn the characteristics of the Supreme Lord in relation to the material nature.
У ведичних писаннях сказано, що Верховний Господь запліднює Своїм поглядом сукупну матеріальну енерґію, і тоді матеріальна природа породжує на світ усе суще. У дев’ятій главі «Бгаґавад-ґіти» теж сказано, що життєдіяльність природи протікає під Господнім поглядом — адгйакшен̣а, за Його проводом і згідно з Його волею. Природа аж ніяк не діє сліпо. Девахуті зрозуміла, в яких стосунках зумовлені душі перебувають із матеріальною природою, і тепер хотіла дізнатися про те, як природа діє під проводом Господа і які стосунки пов’язують матеріальну природу з Господом. Іншими словами, вона хотіла дізнатися про якості, які Верховний Господь проявляє в стосунках з матеріальною природою.
The relationship of the living entities with matter and that of the Supreme Lord with matter are certainly not on the same level, although the Māyāvādīs may interpret it in that way. When it is said that the living entities are bewildered, the Māyāvādī philosophers ascribe this bewilderment to the Supreme Lord. But that is not applicable. The Lord is never bewildered. That is the difference between personalists and impersonalists. Devahūti is not unintelligent. She has enough intelligence to understand that the living entities are not on the level of the Supreme Lord. Because the living entities are infinitesimal, they become bewildered or conditioned by material nature, but this does not mean that the Supreme Lord is also conditioned or bewildered. The difference between the conditioned soul and the Lord is that the Lord is the Lord, the master of material nature, and He is therefore not subject to its control. He is controlled neither by spiritual nature nor by material nature. He is the supreme controller Himself, and He cannot be compared to the ordinary living entities, who are controlled by the laws of material nature.
Стосунки живих істот з матеріальною природою, безперечно, перебувають на цілковито іншому рівні, аніж стосунки Верховного Господа з матерією, всупереч усім тлумаченням майаваді. Щоразу, коли писання згадують про ілюзію живих істот, філософи-майаваді приписують цю ілюзію Верховному Господу. Але таке тлумачення неправомірне. Господь ніколи не впадає в ілюзію. Саме в цьому розходяться між собою персоналісти й імперсоналісти. Девахуті не належить до бідних на інтелект людей. Вона має досить гострий розум, щоб зрозуміти, що живі істоти не перебувають на одному рівні з Верховним Господом. Живі істоти безмежно малі й тому матеріальна природа може їх ввести в ілюзію, тобто зумовити, але це не означає, що вона може зумовити і ввести в ілюзію і Верховного Господа. Відмінність між зумовленою душею і Господом полягає в тому, що Господь — завжди Господь, повелитель матеріальної природи, і тому не підвладний їй. Він не підвладний ні для духовної природи, ні для матеріальної. Він, і тільки Він один є верховний повелитель, і з Ним не зрівнятися звичайним живим істотам, що підлягають законам матеріальної природи.
Two words used in this verse are sat and asat. The cosmic manifestation is asat — it does not exist — but the material energy of the Supreme Lord is sat, or ever existing. Material nature is ever existing in its subtle form as the energy of the Lord, but it sometimes manifests this nonexistent or temporarily existent nature, the cosmos. An analogy may be made with the father and mother: the mother and the father exist, but sometimes the mother begets children. Similarly, this cosmic manifestation, which comes from the unmanifest material nature of the Supreme Lord, sometimes appears and again disappears. But the material nature is ever existing, and the Lord is the supreme cause for both the subtle and gross manifestations of this material world.
В цьому вірші вжито два слова: сат і асат. Космічний прояв — це асат, або те, що не існує, але матеріальна енерґія Верховного Господа — це сат, або те, що існує вічно. Матеріальна енерґія вічно існує в тонкій формі, як енерґія Господа, але іноді вона проявляє цю неіснуючу, чи, точніше, тимчасово існуючу, природу, матеріальний космос. Пояснити це допомагає аналогія з батьком та матір’ю: і батько, і матір реально існують, але іноді мати зачинає дітей. Так само космічний прояв, що постає з непроявленої матеріальної природи Верховного Господа, іноді з’являється, а іноді знову зникає. Проте сама матеріальна природа існує вічно, і Господь являє собою найвищу причину як тонких, так і грубих проявів матеріального світу.