Text 37
ВІРШ 37
Devanagari
Деванагарі
विडूरुरङ्घ्रिश्रितकृष्णवर्ण: ।
नानाभिधाभीज्यगणोपपन्नो
द्रव्यात्मक: कर्म वितानयोग: ॥ ३७ ॥
Text
Текст
viḍ ūrur aṅghri-śrita-kṛṣṇa-varṇaḥ
nānābhidhābhījya-gaṇopapanno
dravyātmakaḥ karma vitāna-yogaḥ
від̣ ӯрур ан̇ґгрі-ш́ріта-кр̣шн̣а-варн̣ах̣
на̄на̄бгідга̄бгіджйа-ґан̣опапанно
дравйа̄тмаках̣ карма віта̄на-йоґах̣
Synonyms
Послівний переклад
brahma — the brāhmaṇas; ānanam — the face; kṣatra — the kṣatriyas; bhujaḥ — the arms; mahātmā — the virāṭ-puruṣa; viṭ — the vaiśyas; ūruḥ — the thighs; aṅghri-śrita — under the protection of His feet; kṛṣṇa-varṇaḥ — the śūdras; nānā — various; abhidhā — by names; abhījya-gaṇa — the demigods; upapannaḥ — being overtaken; dravya-ātmakaḥ — with feasible goods; karma — activities; vitāna-yogaḥ — performances of sacrifice.
брахма—брахмани; а̄нанам — обличчя ; кшатра —кшатрії; бгуджах̣ — руки ; маха̄тма̄—вірат - пуруші; віт̣ — вайш’ї; ӯрух̣ — стегна; ан̇ґгрі-ш́ріта — під захистом Його стіп; кр̣шн̣а-варн̣ах̣ — шудри; на̄на̄ — різні; абгідга̄ — іменами; абгіджйа - ґан̣а — півбоги ; упапаннах̣ — підкорені ; дравйа - а̄тмаках̣ — доступними предметами; карма — діяльність; віта̄на- йоґах̣ — виконання жертвопринесення.
Translation
Переклад
The virāṭ-puruṣa’s face is the brāhmaṇas, His arms are the kṣatriyas, His thighs are the vaiśyas, and the śūdras are under the protection of His feet. All the worshipable demigods are also overtaken by Him, and it is the duty of everyone to perform sacrifices with feasible goods to appease the Lord.
Обличчя вірат-пуруші — це брахмани, Його руки — кшатрії , стегна — вайш’ї , а шудри перебувають під захистом Його стіп. Усі півбоги, що їм поклоняються в цьому світі, також підпорядковані Господу. Отже обов’язок кожного — відповідно до своєї змоги офірувати Господу жертви, щоб задовольнити Його.
Purport
Коментар
Monotheism is practically suggested here. Offering sacrifices to many demigods under different names is mentioned in the Vedic literatures, but the suggestion made in this verse is that all those varieties of demigods are included in the form of the Supreme Personality of Godhead; they are only the parts and parcels of the original whole. Similarly, the divisions of the orders of human society, namely the brāhmaṇas (the intelligent class), the kṣatriyas (the administrators), the vaiśyas (the mercantile community) and the śūdras (the laborer class), are all included in the body of the Supreme. As such, sacrifice by every one of them in terms of pleasing the Supreme by feasible goods is recommended. Generally, the sacrifice is offered with clarified butter and grains, but with the progress of time, human society has produced varieties of goods by transforming materials supplied by God’s material nature. Human society, therefore, must learn to offer sacrifices not only with clarified butter, but also with other manufactured goods in the propagation of the Lord’s glory, and that will bring about perfection in human society. The intelligent class of men, or brāhmaṇas, may give direction for such sacrifices in consultation with the previous ācāryas; the administrators may give all facilities to perform such sacrifices; the vaiśya class or mercantile community, who produce such goods, may offer them for sacrifice; and the śūdra class may offer their manual labor for the successful termination of such sacrifice. Thus by the cooperation of all classes of human beings, the sacrifice recommended in this age, namely the sacrifice of congregational chanting of the holy name of the Lord, may be executed for the common welfare of all the people of the world.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш на практиці вчить монотеїзму. У Ведах згадані жертвопринесення численним півбогам з різними іменами, однак цей вірш звертає увагу на те, що всі ці різні півбоги входять у всесвітню форму Верховного Бога- Особи, являючи собою просто складові частки відначального цілого. Так само до тіла Всевишнього входять складовими частками всі підрозділи людського суспільства: брахмани (інтелектуальний клас), кшатрії (керівники), вайш’ї (торгова громада) та шудри (клас робітників). Тому представникам усіх підрозділів людського суспільства рекомендовано відповідно до своєї змоги приносити Всевишньому жертви для Його задоволення. Господеві заведено офірувати пряжене масло та збіжжя, однак з плином часу люди навчилися виготовляти з матеріалів, які постачає Господня природа, дуже багато всіляких речей. Отже люди повинні навчитись офірувати Господеві не лише пряжене масло, а й усе інше, що вони виробляють, стараючись ширити славу Господа, і так людство зможе досягнути досконалости. Люди інтелектуального класу (брахмани) можуть на основі повчань попередніх ачарій керувати такими жертвопринесеннями, керівники можуть забезпечувати всі умови для цих жертвопринесень, торговці (клас вайшій), що власне і створюють усі ці продукти, можуть постачати їх для жертвопринесень, а шудри можуть пропонувати для успіху жертвопринесень свою фізичну силу. Так спільними зусиллями всіх класів людського суспільства можна проводити рекомендоване для нинішньої епохи жертвопринесення, спільне оспівування святого імені Господа. Це дасть благо всім людям світу.