Text 33
ВІРШ 33
Devanagari
Деванагарі
स्वामिन्यघं यद् दासानां द्वारपानां शुनामिव ॥ ३३ ॥
Text
Текст
pīvnāṁ bali-bhujām iva
svāminy aghaṁ yad dāsānāṁ
dvāra-pānāṁ śunām iva
півна̄м̇ балі-бгуджа̄м іва
сва̄мінй аґгам̇ йад да̄са̄на̄м̇
два̄ра-па̄на̄м̇ ш́уна̄м іва
Synonyms
Послівний переклад
aho — just look at; adharmaḥ — irreligion; pālānām — of the rulers; pīvnām — of one who is brought up; bali-bhujām — like the crows; iva — like; svāmini — unto the master; agham — sin; yat — what is; dāsānām — of the servants; dvāra-pānām — keeping watch at the door; śunām — of the dogs; iva — like.
ахо — лише подивіться; адгармах̣ — на безбожність; па̄ла̄на̄м—правителів; півна̄м—вигодованих; балі-бгуджа̄м — наче ворони; іва — наче; сва̄міні — господарю; аґгам — гріх; йат — що є; да̄са̄на̄м — слуг; два̄ра-па̄на̄м — що пильнують входу в дім; ш́уна̄м — собак; іва — наче.
Translation
Переклад
[The brāhmaṇa’s son, Śṛṅgi, said:] O just look at the sins of the rulers who, like crows and watchdogs at the door, perpetrate sins against their masters, contrary to the principles governing servants.
[Шрінґі, син брахмани, сказав:] Подивіться лише на гріхи правителів! Вони, наче ті круки чи сторожові пси при порозі, роблять зло своїм же панам, йдучи проти всіх встановлених для слуг законів.
Purport
Коментар
The brāhmaṇas are considered to be the head and brains of the social body, and the kṣatriyas are considered to be the arms of the social body. The arms are required to protect the body from all harm, but the arms must act according to the directions of the head and brain. That is a natural arrangement made by the supreme order, for it is confirmed in the Bhagavad-gītā that four social orders or castes, namely the brāhmaṇas, the kṣatriyas, the vaiśyas and the śūdras, are set up according to quality and work done by them. Naturally the son of a brāhmaṇa has a good chance to become a brāhmaṇa by the direction of his qualified father, as a son of a medical practitioner has a very good chance to become a qualified medical practitioner. So the caste system is quite scientific. The son must take advantage of the father’s qualification and thus become a brāhmaṇa or medical practitioner, and not otherwise. Without being qualified, one cannot become a brāhmaṇa or medical practitioner, and that is the verdict of all scriptures and social orders. Herein Śṛṅgi, a qualified son of a great brāhmaṇa, attained the required brahminical power both by birth and by training, but he was lacking in culture because he was an inexperienced boy. By the influence of Kali, the son of a brāhmaṇa became puffed up with brahminical power and thus wrongly compared Mahārāja Parīkṣit to crows and watchdogs. The King is certainly the watchdog of the state in the sense that he keeps vigilant eyes over the border of the state for its protection and defense, but to address him as a watchdog is the sign of a less-cultured boy. Thus the downfall of the brahminical powers began as they gave importance to birthright without culture. The downfall of the brāhmaṇa caste began in the Age of Kali. And since brāhmaṇas are the heads of the social order, all other orders of society also began to deteriorate. This beginning of brahminical deterioration was highly deplored by the father of Śṛṅgi, as we will find.
ПОЯСНЕННЯ: Брахман вважають за голову та мозок суспільного організму, а кшатрій — за його руки. Руки потрібні для того, щоб захищати тіло від будь-якої шкоди, але й вони повинні діяти під керівництвом голови, мозку. Це природний лад, створений з вищої волі, бо й «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що відповідно до своїх якостей та діяльности люди поділяються на чотири суспільні стани, чи касти, а саме на брахман, кшатрій, вайшій та шудр. Природно, що син брахмани має добру нагоду стати брахманою за проводом свого досвідченого батька, як і син лікаря має добру нагоду стати кваліфікованим лікарем. Тож кастова система є цілковито наукова. Син повинен скористатися з нагоди перебрати батьків досвід і стати брахманою (чи лікарем) — тільки так він зможе робити те саме, що й батько. Ні брахманою, ні лікарем не стати, якщо не набути попередньо відповідних якостей, — такий присуд усіх писань і суспільних законів. Шрінґі, за якого оповідає тут «Шрімад-Бгаґаватам», був істинний син великого брахмани і набув справжньої брахманічної могутности завдяки своїм народженню й освіті, проте через малі літа й недосвідченість йому бракувало культури. Під впливом Калі цей син брахмани загордився своєю брахманічною силою і тому несправедливо порівняв Махараджу Парікшіта до крука чи сторожового пса. Справді, цар у певному розумінні є сторожовим псом держави: він пильним оком стежить за державними кордонами, щоб держава була надійно захищена, однак назвати його «сторожовим псом» могла хіба що некультурна дитина. Від того часу, як брахмани стали надавати значення народженню, а не культурі людини, вони почали занепадати. Занепад касти брахман почався разом з добою Калі. А що брахмани стоять на чолі суспільства, то вироджуватися почали і всі інші суспільні стани. Як ми побачимо в подальших віршах, цей початок занепаду брахманічної культури глибоко засмутив батька Шрінґі.