ТЕКСТ 10
10
Текст
Текст
апа̄краш̣т̣ум̇ твам архаси
йо 'ваграхо 'хам̇ маметӣтй
етасмин йоджитас твая̄
апа̄крашт̣ум̇ твам архасі
йо ’ваґрахо ’хам̇ маметітй
етасмін йоджітас твайа̄
Дума по дума
Послівний переклад
атха – сега; ме – мой; дева – о, Господи; саммохам – заблуда; апа̄краш̣т̣ум – да разсееш; твам – Ти; архаси – моля те; ях̣ – която; аваграхах̣ – погрешно схващане; ахам – аз; мама – мое; ити – така; ити – така; етасмин – с това; йоджитах̣ – заета; твая̄ – от теб.
атга — зараз; ме — мою; дева — Господи; саммохам — ілюзію; апа̄крашт̣ум — розсіяти; твам — Ти; архасі — будь ласкавий; йах̣ — яке; аваґрахах̣ — хибне розуміння; ахам — я; мама — моє; іті — так; іті — так; етасмін — в цьому; йоджітах̣ — занурена; твайа̄ — Тобою.
Превод
Переклад
Сега те моля, о, Господи, разсей дълбоката ми заблуда. Заради влиянието на лъжливото его аз бях попаднала във властта на твоята ма̄я̄ и се отъждествявах с тялото и с нещата, свързани с него.
Будь ласка, розсій мою глибоко вкорінену ілюзію. Через оманне его я повністю занурилася в Твою майу і ототожнюю себе з тілом та всім, що з ним пов’язане.
Пояснение
Коментар
Лъжливото его, което кара живото същество да се отъждествява с тялото си и да се смята за собственик на нещата, свързани с това тяло, се нарича ма̄я̄. В петнайсета глава на Бхагавад-гӣта̄ Богът казва: „Аз се намирам в сърцето на всяко живо същество и от мен идват паметта и забравата“. А тук Девахӯти казва, че погрешното отъждествяване на аза с тялото и привързаността към притежанията на тялото също са под контрола на Бога. Означава ли това, че Богът проявява пристрастие и ангажира едни в предано служене, а други – в сетивно наслаждение? Ако беше така, това би означавало, че Върховният Бог действа противоречиво и непоследователно. Ала действителното положение на нещата е друго. Щом живото същество забрави истинското си, естествено положение на вечен слуга на Бога и пожелае да се наслаждава, като доставя удоволствие на сетивата си, то става пленник на ма̄я̄. В резултат от това то започва да се отъждествява с тялото и да се привързва към притежанията на тялото. Тези неща се вършат от ма̄я̄, но тъй като ма̄я̄ е посредник на Бога, действията ѝ в определен смисъл са негови действия. Богът е милостив – ако някой иска да го забрави и да се наслаждава на материалния свят, Той му предоставя всички възможности за това, но не пряко, а чрез посредничеството на материалната си енергия. Ала тъй като материалната енергия е енергия на Бога, в крайна сметка Богът е този, който дава на живото същество възможност да го забрави. Затова Девахӯти казва: „Ти беше причината на сетивното ми наслаждение. Ала сега те моля, освободи ме от този плен“.
ПОЯСНЕННЯ: Оманне его, під впливом якого істота ототожнює себе з тілом і привласнює собі все, що з ним пов’язане, зветься майа. У п’ятнадцятій главі «Бгаґавад-ґіти» Господь каже: «Я перебуваю в серці кожного, і пам’ять та забуття походять від Мене». Девахуті зазначає, що, коли жива істота в ілюзії ототожнює себе з тілом і прив’язується до пов’язаної з тілом власності, це також відбувається під наглядом Господа. Чи означає це, що Господь обділяє деяких, одних залучаючи до відданого служіння Собі, а інших занурюючи в гонитву за чуттєвими насолодами? Якби це було так, це була б несправедливість з боку Верховного Господа. Насправді Господь так не чинить. Майа бере в полон живу істоту лише тоді, коли та забуває про своє істинне природне становище вічного слуги Господа і хоче натомість насолоджуватися сама, задовольняючи свої власні чуття. Коли майа бере живу істоту в полон, це проявляється в тому, що істота хибно ототожнює себе з тілом і прив’язується до всіх речей, які цьому тілу належать. В цьому проявляється вплив майі, а що майа служить Господу, це непрямо становить дію Господа. Господь дуже милостивий, коли хтось хоче забути Його і насолоджуватися матеріальним світом, Господь дає йому для цього всі можливості — не Сам особисто, а за посередництвом Своєї матеріальної енерґії. А що матеріальна енерґія належить Господу, це означає, що можливість забути про Господа непрямо походить від Самого Господа. Тому Девахуті каже: «Я занурилася в гонитву за чуттєвими насолодами також з Твого дозволу. Тож тепер, будь ласка, звільни мене від цього рабства».
Богът милостиво ни позволява да се наслаждаваме на материалния свят, но рано или късно идва моментът на разочарованието и човек започва да изпитва отвращение от материалното наслаждение. Ако тогава той искрено се отдаде в лотосовите нозе на Бога, Богът милостиво го освобождава от материалния плен. Затова в Бхагавад-гӣта̄ Кр̣ш̣н̣а казва: „Най-напред ми се отдай и тогава Аз ще се погрижа за теб и ще те освободя от всички последици на греховните ти дейности“. Греховни се наричат онези дейности, които извършваме, когато сме забравили връзката си с Бога. Дори благочестивите дейности в материалния свят са греховни, когато се извършват за удовлетворяване на собствените ни сетива. Например човек понякога дава милостиня на бедните, надявайки се да си върне парите в четворен размер. Даването на подаяния с цел да се получи нещо в замяна, се нарича благотворителност в гун̣ата на страстта. Всичко, което се върши в този свят, се върши в гун̣ите на материалната природа и затова всички дейности с изключение на служенето за Бога са греховни. Заради тези греховни дейности ние се оказваме във властта на илюзорните материални привързаности и започваме да си мислим, че сме тялото. Ние мислим за тялото си като за себе си, а притежанията му смятаме за своя собственост. Затова Девахӯти моли Бог Капила да я освободи от плена на измамното отъждествяване и на лъжливото чувство за собственост.
З милості Господа істота отримує дозвіл насолоджуватися матеріальним світом, а коли вона розчаровується і матеріальні втіхи стають їй осоружними, коли вона щиро віддається лотосовим стопам Господа, Господь милостиво звільняє її від рабства. Тому Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті»: «Спочатку віддайся, а тоді Я візьму тебе під Свою опіку і звільню від усіх наслідків гріховної діяльності». Гріховна діяльність — це вся діяльність, яку жива істота виконує не пам’ятаючи про свої стосунки з Господом. Дії, які приводять до матеріальної насолоди в цьому світі і які вважають доброчесними, також становлять гріх. Наприклад, іноді людина дає милостиню жебраку, розраховуючи отримати назад вчетверо більше. Пожертви, зроблені з розрахунку отримати щось назад, належать до милостині в категорії ґуни страсті. Всі дії в цьому світі відбуваються під впливом ґун матеріальної природи, і тому будь-яка діяльність, не пов’язана з відданим служінням Господу, гріховна. Через свої гріхи ми іноді спокушаємося ілюзією матеріальної прив’язаності і думаємо: «Я — тіло». Своє тіло я вважаю собою, а те, що тілу належить, я вважаємо «моїм». Девахуті попрохала Господа Капілу звільнити її від цього рабства оманного самоототожнення і оманного почуття власності.