ТЕКСТ 26
26
Текст
Текст
на̄тя̄др̣то нота кашчид вигархях̣
ваям̇ вратаир яч-чаран̣а̄павиддха̄м
а̄ша̄смахе 'джа̄м̇ бата бхукта-бхога̄м
на̄тйа̄др̣то нота каш́чід віґархйах̣
вайам̇ вратаір йач-чаран̣а̄павіддга̄м
а̄ш́а̄смахе ’джа̄м̇ бата бгукта-бгоґа̄м
Дума по дума
Послівний переклад
на – никога; яся – на когото; локе – на този свят; сва-джанах̣ – роднина; парах̣ – който не е свързан; ва̄ – или; на – нито; ати – по-велик; а̄др̣тах̣ – благоразположен; на – не; ута – или; кашчит – някой; вигархях̣ – осъждащ; ваям – ние; вратаих̣ – с обети; ят – чиито; чаран̣а – крака; апавиддха̄м – захвърлил; а̄ша̄смахе – почтително обожаваме; аджа̄м – маха̄-праса̄да; бата – несъмнено; бхукта-бхога̄м – остатъци от храна.
на — ніколи; йасйа — кого; локе — в світі; сва-джанах̣ — родичі; парах̣ — чужі; ва̄ — чи; на — ні; аті — більше; а̄др̣тах̣ — сприятливий; на — не; ута — чи; каш́чіт — хтось; віґархйах̣ — злочинець; вайам — ми; вратаіх̣ — обітницями; йат — чиї; чаран̣а — стопи; апавіддга̄м — відкинули; а̄ш́а̄смахе — шанобливо поклоняємося; аджа̄м — маха-прасад;
Превод
Переклад
Шива не смята никого за свой роднина, но въпреки това всеки на този свят е свързан с него. Той не гледа на никого нито с голямо предразположение, нито с отвращение. Ние с цялата си почит се прекланяме пред обожаемите остатъци от храната му и даваме обет да приемаме всичко, от което той е ял.
Господь Шіва нікого не вважає за родича, однак немає створіння, яке не було би з ним споріднене. Він нікого не вважає за улюбленця, і ні до кого не відчуває відрази. Ми шанобливо поклоняємося решткам його їжі і складаємо обітницю приймати все, що він залишає після себе.
Пояснение
Коментар
Кашяпа казал на съпругата си да не си мисли, че щом Шива ѝ е роднина, значи може да си позволи да го оскърби. Той я предупредил, че Шива не е враг на никого, но също така и не се обвързва с никого. Той е един от тримата повелители на хода на вселенските дела и затова се отнася еднакво към всички. Неговото величие е несравнимо, защото той е велик предан на Върховната Божествена Личност. Казва се, че Шива е най-великият от всички предани на Божествената Личност. Затова другите предани приемат остатъците от храната му като маха̄-праса̄д – велика духовна храна. Храната, която е предложена на Бог Кр̣ш̣н̣а, се нарича праса̄д, но когато от нея яде първо някой велик предан като Шива, тя става маха̄-праса̄д. Шива е толкова велик, че е напълно равнодушен към материалното благополучие, заветна мечта на всички останали. Па̄рватӣ, която е олицетворение на могъщата материална природа, е изцяло подчинена на Шива, защото му е съпруга, но той не се възползва от нея дори за да си построи жилище. Той предпочита да живее без покрив над главата, а великата му жена безропотно споделя с него тези тежки условия на живот. Обикновено хората обожават богиня Дурга̄, съпругата на Шива, за да постигнат материално благополучие, докато Шива приема нейното служене без никакви материални желания. Той просто учи великата си съпруга, че от всички видове обожание най-висше е обожаването на Виш̣н̣у, а по-висше дори от него е да се обожава велик предан на Бога и всичко, което по някакъв начин е свързано с Бог Виш̣н̣у.
ПОЯСНЕННЯ: Каш’япа пояснює дружині, що, хоча Господь Шіва й доводиться йому шваґром, це ще не означає, що вона може спокійно ображати Господа Шіву. Каш’япа попередив її, що насправді Господь Шіва нікому не родич і нікому не ворог. Як один із трьох повелителів всесвіту, він однаково ставиться до всіх. Ніхто не може зрівнятися з ним, тому що він великий відданий Верховного Бога-Особи. Сказано, що найбільший відданий Верховного Бога-Особи — це Господь Шіва. Тому його недоїдки інші віддані шанують як маха-прасад, тобто їжу, що дарує величезне духовне благо. Рештки їжі, піднесеної Господу Крішні, називають прасадом, а коли цей прасад поїсть великий відданий, як Господь Шіва, то його вже називають маха-прасадом. Свідомість Господа Шіви настільки піднесена, що йому байдуже до матеріального процвітання, якого так прагне кожен з нас. Хоча його дружина — це сама Парваті, уособлення могутньої матеріальної природи, і хоча вона служить йому з усією покорою, він не використовує її можливостей навіть для того, щоб збудувати собі житло. Він воліє жити без даху над головою, і його піднесена дружина погоджується жити разом з ним в найсмиренніших умовах. Більшість людей поклоняється богині Дурзі, дружині Господа Шіви, прохаючи в неї матеріального процвітання, але Господь Шіва приймає від неї служіння без найменшого матеріального бажання. Він лише вчить свою дружину, що з усіх форм поклоніння найвищим є поклоніння Вішну, а ще вищим за нього є поклоніння великому відданому і всьому, що пов’язане з Вішну.