Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.14.26
Текст
на̄тйа̄др̣то нота каш́чід віґархйах̣
вайам̇ вратаір йач-чаран̣а̄павіддга̄м
а̄ш́а̄смахе ’джа̄м̇ бата бгукта-бгоґа̄м
Послівний переклад
на — ніколи; йасйа — кого; локе — в світі; сва-джанах̣ — родичі; парах̣ — чужі; ва̄ — чи; на — ні; аті — більше; а̄др̣тах̣ — сприятливий; на — не; ута — чи; каш́чіт — хтось; віґархйах̣ — злочинець; вайам — ми; вратаіх̣ — обітницями; йат — чиї; чаран̣а — стопи; апавіддга̄м — відкинули; а̄ш́а̄смахе — шанобливо поклоняємося; аджа̄м — маха-прасад;
Переклад
Господь Шіва нікого не вважає за родича, однак немає створіння, яке не було би з ним споріднене. Він нікого не вважає за улюбленця, і ні до кого не відчуває відрази. Ми шанобливо поклоняємося решткам його їжі і складаємо обітницю приймати все, що він залишає після себе.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Каш’япа пояснює дружині, що, хоча Господь Шіва й доводиться йому шваґром, це ще не означає, що вона може спокійно ображати Господа Шіву. Каш’япа попередив її, що насправді Господь Шіва нікому не родич і нікому не ворог. Як один із трьох повелителів всесвіту, він однаково ставиться до всіх. Ніхто не може зрівнятися з ним, тому що він великий відданий Верховного Бога-Особи. Сказано, що найбільший відданий Верховного Бога-Особи — це Господь Шіва. Тому його недоїдки інші віддані шанують як маха-прасад, тобто їжу, що дарує величезне духовне благо. Рештки їжі, піднесеної Господу Крішні, називають прасадом, а коли цей прасад поїсть великий відданий, як Господь Шіва, то його вже називають маха-прасадом. Свідомість Господа Шіви настільки піднесена, що йому байдуже до матеріального процвітання, якого так прагне кожен з нас. Хоча його дружина — це сама Парваті, уособлення могутньої матеріальної природи, і хоча вона служить йому з усією покорою, він не використовує її можливостей навіть для того, щоб збудувати собі житло. Він воліє жити без даху над головою, і його піднесена дружина погоджується жити разом з ним в найсмиренніших умовах. Більшість людей поклоняється богині Дурзі, дружині Господа Шіви, прохаючи в неї матеріального процвітання, але Господь Шіва приймає від неї служіння без найменшого матеріального бажання. Він лише вчить свою дружину, що з усіх форм поклоніння найвищим є поклоніння Вішну, а ще вищим за нього є поклоніння великому відданому і всьому, що пов’язане з Вішну.