Skip to main content

ТЕКСТ 38

38

Текст

Текст

ка̄ло 'ям̇ дви-пара̄рдха̄кхьо
нимеш̣а упачаряте
авя̄кр̣тася̄нантася
хй ана̄дер джагад-а̄тманах̣
ка̄ло ’йам̇ дві-пара̄рдга̄кгйо
німеша упачарйате
авйа̄кр̣тасйа̄нантасйа
хй ана̄дер джаґад-а̄тманах̣

Дума по дума

Послівний переклад

ка̄лах̣ – вечно време; аям – това (измерено от продължителността на живота на Брахма̄); дви-пара̄рдха-а̄кхях̣ – измерено от двете половини на живота на Брахма̄; нимеш̣ах̣ – по-малко от секунда; упачаряте – измерено по този начин; авя̄кр̣тася – на този, който е неизменен; анантася – на безкрайния; хи – несъмнено; ана̄дех̣ – на този, който няма начало; джагат-а̄тманах̣ – на душата на вселената.

ка̄лах̣  —  вічний час; айам  —  цей (згідно з тривалістю Брахминого життя); дві-пара̄рдга-а̄кгйах̣  —  визначений як дві половини Брахминого життя; німешах̣  —  менше за секунду; упачарйате  —  виміряно; авйа̄кр̣тасйа  —  незмінного; анантасйа  —  безмежного; хі  —  певно; ана̄дех̣  —  того, хто не має початку; джаґат-а̄тманах̣  —  душі всесвіту.

Превод

Переклад

Общата продължителност на двете половини от живота на Брахма̄, които бяха описани по-горе, се равнява на една нимеш̣а (по-малко от секунда) за Върховната Божествена Личност, Бога, който е неизменен и безкраен и е причината на всички причини във вселената.

Тривалість обох описаних вище половин Брахминого життя визначають як одну німешу [менш як одну секунду] за відліком Верховного Бога-Особи, незмінного і безмежного, начала всіх начал у всесвіті.

Пояснение

Коментар

Великият мъдрец Маитрея подробно описа времето в различните му измерения, като се започне от атомното време и се стигне до живота на Брахма̄. Сега той се опитва да ни даде някаква представа за времето на безкрайната Божествена Личност. Той ни внушава идеята за безграничността на времето на Бога, като го сравнява с живота на Брахма̄. Целият живот на Брахма̄ продължава по-малко от секунда според времето на Бога. Това е обяснено в Брахма сам̇хита̄ (5.48):

ПОЯСНЕННЯ: Великий мудрець Майтрея дав вичерпний опис різних систем відліку часу, починаючи від атомарного і закінчуючи тривалістю життя Брахми. А зараз він намагається дати якесь уявлення про час безмежного Бога-Особи. Він допомагає зрозуміти плин Його безмежного часу, порівнюючи його з тривалістю Брахминого життя. Все життя Брахми за відліком Господа триває менше, ніж одна секунда. Це пояснено в «Брахма-самхіті» (5.48):

ясяика-нишвасита-ка̄лам атха̄валамбя
джӣванти лома-виладжа̄ джагад-ан̣д̣а-на̄тха̄х̣
виш̣н̣ур маха̄н са иха яся кала̄-вишеш̣о
говиндам а̄ди-пуруш̣ам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
йасйаіка-ніш́васіта-ка̄лам атга̄валамбйа
джіванті лома-віладжа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣
вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

„Обожавам Говинда, Върховната Божествена Личност, причината на всички причини, от когото Маха̄-виш̣н̣у е пълна част. Управниците на безбройните вселени (Брахмите) живеят само докато трае едно негово дихание“. Имперсоналистите не вярват, че Богът има форма, и затова не могат да приемат, че Той е в състояние да спи. Техните представи са резултат от ограничеността на знанията им. Имперсоналистите оценяват всичко от гледна точка на човешките възможности. Според тях съществуването на Върховния трябва да е пълна противоположност на активното човешко съществуване: щом човекът има сетива, значи Върховният трябва да е лишен от сетивни възприятия; щом човекът има форма, значи Върховният трябва да е аморфен; щом човекът спи, значи Върховният не може да спи. Но Шрӣмад Бха̄гаватам не споделя тези имперсонални схващания. В една от предишните строфи ясно се каза, че Върховният Бог спи в йога-нидра̄. И щом спи, естествено е и да диша, и Брахма сам̇хита̄ утвърждава, че по време на едно негово дихание се раждат и умират безброй Брахми.

«Я поклоняюся Ґовінді, Верховному Богові-Особі, причині всіх причин, чиєю довершеною часткою є Маха-Вішну. Повелителі всіх незліченних всесвітів [Брахми] живуть лише впродовж одного подиху Маха-Вішну». Імперсоналісти не вірять у Господню форму, і тому їм важко визнати, що Господь може спати. Їхні уявлення засновуються на дуже вбогого розумінні. Вони все оцінюють з погляду можливостей людини. Вони думають, що буття Всевишнього являє собою діаметральну протилежність діяльному буттю людини. Раз людина має чуття, то Всевишній повинен бути позбавлений чуттєвого сприйняття, раз людина має форму, Всевишній повинен бути безформний, і раз людина спить, то Всевишній спати не може. Однак «Шрімад-Бгаґаватам» не погоджується з імперсоналістами. Тут, як ми обговорювали в попередніх віршах, виразно сказано, що Верховний Господь спочиває в йоґа-нідрі. Якщо Він спить, то, природно, Він також і дихає. «Брахма-самхіта» засвідчує, що, поки триває один Його віддих, безліч Брахм народжується і помирає.

Между Шрӣмад Бха̄гаватам и Брахма сам̇хита̄ има пълно единогласие. Когато животът на Брахма̄ свърши, вечното време не се губи. То продължава хода си, но не господства над Върховната Божествена Личност, защото Богът сам е негов господар. В духовния свят безспорно има време, но там то няма власт над дейностите. Времето е безкрайно, безкраен е и духовният свят, в който всичко съществуващо има абсолютна природа.

«Шрімад-Бгаґаватам» в усьому узгоджується з «Бгаґавад-ґітою». Вічний час не зупиняється зі смертю Брахми. Він біжить далі, однак він не має влади над Верховним Богом-Особою, тому що Господь    —    володар часу. У духовному світі, безперечно, існує час, але він не має влади над діяльністю, яка там відбувається. Час безмежний, так само як безмежний духовний світ, бо там усе існує на абсолютному рівні.