ШБ 3.11.38
Devanagari
कालोऽयं द्विपरार्धाख्यो निमेष उपचर्यते ।
अव्याकृतस्यानन्तस्य ह्यनादेर्जगदात्मन: ॥ ३८ ॥
अव्याकृतस्यानन्तस्य ह्यनादेर्जगदात्मन: ॥ ३८ ॥
Verse text
ка̄ло ’йам̇ дві-пара̄рдга̄кгйо
німеша упачарйате
авйа̄кр̣тасйа̄нантасйа
хй ана̄дер джаґад-а̄тманах̣
німеша упачарйате
авйа̄кр̣тасйа̄нантасйа
хй ана̄дер джаґад-а̄тманах̣
Synonyms
ка̄лах̣ — вічний час; айам — цей (згідно з тривалістю Брахминого життя); дві-пара̄рдга-а̄кгйах̣ — визначений як дві половини Брахминого життя; німешах̣ — менше за секунду; упачарйате — виміряно; авйа̄кр̣тасйа — незмінного; анантасйа — безмежного; хі — певно; ана̄дех̣ — того, хто не має початку; джаґат-а̄тманах̣ — душі всесвіту.
Translation
Тривалість обох описаних вище половин Брахминого життя визначають як одну німешу [менш як одну секунду] за відліком Верховного Бога-Особи, незмінного і безмежного, начала всіх начал у всесвіті.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Великий мудрець Майтрея дав вичерпний опис різних систем відліку часу, починаючи від атомарного і закінчуючи тривалістю життя Брахми. А зараз він намагається дати якесь уявлення про час безмежного Бога-Особи. Він допомагає зрозуміти плин Його безмежного часу, порівнюючи його з тривалістю Брахминого життя. Все життя Брахми за відліком Господа триває менше, ніж одна секунда. Це пояснено в «Брахма-самхіті» (5.48):
йасйаіка-ніш́васіта-ка̄лам атга̄валамбйа
джіванті лома-віладжа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣
вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
джіванті лома-віладжа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣
вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
«Я поклоняюся Ґовінді, Верховному Богові-Особі, причині всіх причин, чиєю довершеною часткою є Маха-Вішну. Повелителі всіх незліченних всесвітів [Брахми] живуть лише впродовж одного подиху Маха-Вішну». Імперсоналісти не вірять у Господню форму, і тому їм важко визнати, що Господь може спати. Їхні уявлення засновуються на дуже вбогого розумінні. Вони все оцінюють з погляду можливостей людини. Вони думають, що буття Всевишнього являє собою діаметральну протилежність діяльному буттю людини. Раз людина має чуття, то Всевишній повинен бути позбавлений чуттєвого сприйняття, раз людина має форму, Всевишній повинен бути безформний, і раз людина спить, то Всевишній спати не може. Однак «Шрімад-Бгаґаватам» не погоджується з імперсоналістами. Тут, як ми обговорювали в попередніх віршах, виразно сказано, що Верховний Господь спочиває в йоґа-нідрі. Якщо Він спить, то, природно, Він також і дихає. «Брахма-самхіта» засвідчує, що, поки триває один Його віддих, безліч Брахм народжується і помирає.
«Шрімад-Бгаґаватам» в усьому узгоджується з «Бгаґавад-ґітою». Вічний час не зупиняється зі смертю Брахми. Він біжить далі, однак він не має влади над Верховним Богом-Особою, тому що Господь — володар часу. У духовному світі, безперечно, існує час, але він не має влади над діяльністю, яка там відбувається. Час безмежний, так само як безмежний духовний світ, бо там усе існує на абсолютному рівні.