ТЕКСТ 36
ВІРШ 36
Текст
Текст
манур манӣш̣а̄ мануджо нива̄сах̣
гандхарва-видя̄дхара-ча̄ран̣а̄псарах̣
свара-смр̣тӣр асура̄нӣка-вӣрях̣
манур маніша̄ мануджо ніва̄сах̣
ґандгарва-відйа̄дгара-ча̄ран̣а̄псарах̣
свара-смр̣тір асура̄ніка-вірйах̣
Дума по дума
Послівний переклад
вая̄м̇си – многообразието от птици; тат-вя̄каран̣ам – думи; вичитрам – артистичен; манух̣ – бащата на човечеството; манӣш̣а̄ – мисли; мануджах̣ – човечеството (синовете на Ману); нива̄сах̣ – обител; гандхарва – човешките същества, наречени гандхарви; видя̄дхара – видя̄дхарите; ча̄ран̣а – ча̄ран̣ите; апсарах̣ – ангелите; свара – музикален ритъм; смр̣тӣх̣ – памет; асура-анӣка – демоничните воини; вӣрях̣ – могъщество.
вайа̄м̇сі — різноманітні птахи; тат-вйа̄каран̣ам — слова; вічітрам—артистизм; манух̣—батько людства; маніша̄ — думки; мануджах̣ — людство (діти Ману); ніва̄сах̣ — оселя; ґандгарва — людські істоти , яких називають ґандгарвами ; відйа̄дгара — від’ядгари ; ча̄ран̣а — чарани ;апсарах̣ — ангели; свара — музичний ритм; смр̣тіх̣ — пам’ять; асура-аніка — демонічні воїни; вірйах̣ — звитяжність.
Превод
Переклад
Многообразието от птици е израз на съвършения му художествен вкус. Ману, бащата на човечеството, е символ на изключителната му интелигентност, а човечеството е неговата обител. Небесните видове човешки същества, като гандхарвите, видя̄дхарите, ча̄ран̣ите и ангелите, представят чувството му за музикален ритъм, а демоничните воини са проявление на удивителното му могъщество.
Розмаїття птахів — це прояв Його витонченого митецького смаку. Ману, прабатько людства, уособлює Його інтелект, а люди — це Його оселя. Люди райських планет — ґандгарви, від’ядгари, чарани та ангели — втілюють Його відчуття музичного ритму, а демони-воїни — це вияв Його дивовижної звитяжности.
Пояснение
Коментар
Богът проявява естетическия си усет, като сътворява живописното пъстро многообразие от птици – пауните, папагалите, кукувиците. Гандхарвите и видя̄дхарите, небесните човешки видове, могат да пеят прекрасно и да завладяват сърцата дори на райските полубогове. Ритъмът на песните им представя музикалния усет на Бога. Нима тогава е възможно Той да бъде безличностен? Усетът му за музика и за изкуство и непогрешимата му интелигентност са различни особености на върховната му личност. Ману-сам̇хита̄ е книгата, в която са изложени законите за човечеството. Всяко човешко същество трябва да се ръководи от тази велика книга, която съдържа знанието за общественото устройство. Човешкото общество е жилището на Бога. Това означава, че предназначението на човека е да опознае Бога и да общува с него. Това съществуване е една възможност за обусловената душа да възстанови вечното си съзнание за Бога и с това да осъществи мисията на живота. Маха̄ра̄джа Прахла̄да е истинският представител на Бога в семейство на асури. Нито едно живо същество не е откъснато от огромното тяло на Бога. Всички имат определени задължения по отношение на това върховно тяло. Отказът на живите същества да изпълняват дълга, който им е отреден, е причина за неразбирателството между тях. Но когато се възстановят отношенията с Върховния Бог, отношенията между всички същества, дори между дивите животни и хората, стават хармонични. В джунглите на Мадхя Прадеш Бог Чайтаня Маха̄прабху показал единството на всички живи същества – дори тигрите, слоновете и други диви животни възславяли заедно с него Върховния Бог. Това е пътят към мира и разбирателството в целия свят.
ПОЯСНЕННЯ: Господнє відчуття прекрасного проявляється в мальовничому, барвистому розмаїтті птахів: павичів, папуг , зозуль та інших . Людські істоти райських планет , як-от ґандгарви та від’ядгари, вміють співати так, що їхні співи зачаровують навіть небесних півбогів. Музична довершеність їхнього співу уособлює музичне чуття Господа. Тож як Господь може бути безособистісний? Музичний смак, чуття прекрасного і несхибний інтелект — це лише деякі риси Його верховної особистости.
«Ману-самхіта» — це канонічний кодекс законів для всього людства, і кожній людині рекомендовано жити за вказівками цієї великої книги знання про правила суспільного життя. Людське суспільство — це оселя Господа. Це означає, що мета людського життя — осягнути Бога і спілкуватися з Ним. У людській формі життя зумовлена істота дістає змогу відродити свою вічну свідомість Бога і тим самим виконати призначення свого існування.
Істинний представник Господа, який з’явився на світ в родині асурів, — це Махараджа Прахлада. Немає такої живої істоти, що не входила б до велетенського тіла Господа. Кожна істота має свої певні обов’язки щодо цього верховного тіла. Відхилення від своїх визначених обов’язків, які вказані для кожного, призводить до розладу у стосунках між різними істотами. Однак якщо відродити свій зв’язок з Верховним Господом і засновувати свої стосунки на цьому зв’язку, між усіма істотами встановиться цілковита злагода, навіть між дикими звірями та людьми. Цю єдність усього живого продемонстрував Господь Чайтан’я Махапрабгу: коли Він ішов через джунґлі Мадг’я Прадеш, навіть тигри, слони та багато інших диких звірів злагоджено прославляли разом з Ним Верховного Господа. Ось як можна встановити мир і братерство в усьому світі.