Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.1.36
Текст
манур маніша̄ мануджо ніва̄сах̣
ґандгарва-відйа̄дгара-ча̄ран̣а̄псарах̣
свара-смр̣тір асура̄ніка-вірйах̣
Послівний переклад
вайа̄м̇сі — різноманітні птахи; тат-вйа̄каран̣ам — слова; вічітрам—артистизм; манух̣—батько людства; маніша̄ — думки; мануджах̣ — людство (діти Ману); ніва̄сах̣ — оселя; ґандгарва — людські істоти , яких називають ґандгарвами ; відйа̄дгара — від’ядгари ; ча̄ран̣а — чарани ;апсарах̣ — ангели; свара — музичний ритм; смр̣тіх̣ — пам’ять; асура-аніка — демонічні воїни; вірйах̣ — звитяжність.
Переклад
Розмаїття птахів — це прояв Його витонченого митецького смаку. Ману, прабатько людства, уособлює Його інтелект, а люди — це Його оселя. Люди райських планет — ґандгарви, від’ядгари, чарани та ангели — втілюють Його відчуття музичного ритму, а демони-воїни — це вияв Його дивовижної звитяжности.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Господнє відчуття прекрасного проявляється в мальовничому, барвистому розмаїтті птахів: павичів, папуг , зозуль та інших . Людські істоти райських планет , як-от ґандгарви та від’ядгари, вміють співати так, що їхні співи зачаровують навіть небесних півбогів. Музична довершеність їхнього співу уособлює музичне чуття Господа. Тож як Господь може бути безособистісний? Музичний смак, чуття прекрасного і несхибний інтелект — це лише деякі риси Його верховної особистости.
«Ману-самхіта» — це канонічний кодекс законів для всього людства, і кожній людині рекомендовано жити за вказівками цієї великої книги знання про правила суспільного життя. Людське суспільство — це оселя Господа. Це означає, що мета людського життя — осягнути Бога і спілкуватися з Ним. У людській формі життя зумовлена істота дістає змогу відродити свою вічну свідомість Бога і тим самим виконати призначення свого існування.
Істинний представник Господа, який з’явився на світ в родині асурів, — це Махараджа Прахлада. Немає такої живої істоти, що не входила б до велетенського тіла Господа. Кожна істота має свої певні обов’язки щодо цього верховного тіла. Відхилення від своїх визначених обов’язків, які вказані для кожного, призводить до розладу у стосунках між різними істотами. Однак якщо відродити свій зв’язок з Верховним Господом і засновувати свої стосунки на цьому зв’язку, між усіма істотами встановиться цілковита злагода, навіть між дикими звірями та людьми. Цю єдність усього живого продемонстрував Господь Чайтан’я Махапрабгу: коли Він ішов через джунґлі Мадг’я Прадеш, навіть тигри, слони та багато інших диких звірів злагоджено прославляли разом з Ним Верховного Господа. Ось як можна встановити мир і братерство в усьому світі.