ТЕКСТ 26
ВІРШ 26
Текст
Текст
виракто мукта-бандханах̣
авигя̄та-гатир джахя̄т
са ваи дхӣра уда̄хр̣тах̣
віракто мукта-бандганах̣
авіджн̃а̄та-ґатір джахйа̄т
са ваі дгіра уда̄хр̣тах̣
Дума по дума
Послівний переклад
гата-сва-артхам – без да се използва правилно; имам – това; дехам – материално тяло; вирактах̣ – безразличен; мукта – освободен; бандханах̣ – от всички задължения; авигя̄та-гатих̣ – неизвестно местоназначение; джахя̄т – човек трябва да изостави това тяло; сах̣ – такава личност; ваи – несъмнено; дхӣрах̣ – необезпокояван; уда̄хр̣тах̣ – казват, че е така.
ґата-сва-артгам—без правильного ужитку; імам —це; дехам—матеріальне тіло; вірактах̣—байдуже; мукта — звільнився; бандганах̣ — від усіх зобов’язань; авіджн̃а̄та-ґатіх̣ — невідоме місце; джахйа̄т — має покинути тіло; сах̣ — така людина; ваі — певно; дгірах̣ — нічим не стурбована; уда̄хр̣тах̣ — так сказано.
Превод
Переклад
Уравновесен и спокоен може да се нарече този, който, освободен от всякакви задължения, отива в непознато и отдалечено място и напуска материалното си тяло, когато то стане безполезно.
Вільним від турбот вважають того, хто йде геть до віддаленого місця, щоб ніхто не знав куди, і, вільний від усіх зобов’язань, покидає матеріальне тіло, яке вже ні на що не придатне.
Пояснение
Коментар
В една от песните си Нароттама да̄са Т̣ха̄кура, велик предан и а̄ча̄ря от школата на гауд̣ӣя ваиш̣н̣авите, казва: „О, Господи, напразно пропилях живота си. Въпреки че получих човешкото тяло, аз не Те обожавах и доброволно пиех отрова“. Иначе казано, особеното предназначение на човешкото тяло е да се развива знание за преданото служене на Бога, без което животът се изпълва с тревоги и страдания. А на оня, който е пропилял живота си и не е постигнал това знание, се препоръчва да напусне дома си, без да предупреждава приятелите и роднините си, и като се освободи по този начин от всички задължения към семейството, обществото, родината и пр., да напусне тялото си в някое неизвестно място, така че другите да не знаят къде и как е срещнал смъртта си. Дхӣра означава човек, който остава спокоен сред всички предизвикателства. Заради нежните взаимоотношения със съпругата и с децата си човек не може да изостави уютния семеен живот. Тази прекалено силна привързаност към семейството е препятствие по пътя към себепознанието. Ако някой въпреки всичко успее да се откъсне от нея, той се нарича уравновесен, дхӣра. Това пътят на отречението за тези, които са се разочаровали от живота, но непоколебимост в това отречение може да се постигне само чрез общуване с истински святи личности и души, постигнали себепознание, защото с тяхна помощ човек може да започне да служи на Бога с любов и преданост. Искреното отдаване в лотосовите нозе на Бога е възможно само когато в общуване с чистите предани на Бога се пробуди трансценденталното желание за служене. Дхр̣тара̄ш̣т̣ра бил щастливец, защото имал брат, в общуване с когото можел да постигне освобождение от страданията и разочарованията в живота.
Нароттама даса Тгакура, великий відданий і ачар’я школи Ґаудія-вайшнав, співає: «Мій Господи, я змарнував ціле життя! Отримавши людське тіло, з легковажности я не поклонявся Твоїй Господній Милості, а це все одно, що з власної волі пити отруту». Іншими словами, людське тіло дане насамперед на те, щоб розвивати знання про віддане служіння Господеві, а без цього життя сповнене турбот і злигоднів. Тому, хто змарнував життя, знехтувавши розвитком цього знання, радять піти з дому, не кажучи нічого друзям та родичам, і тоді, вільному від усіх обов’язків перед родиною, суспільством, країною тощо, покинути тіло десь у невідомому місці, щоб ніхто навіть не знав, де і як він зустрів свою смерть. Дгіра означає «той, хто не втрачає рівноваги, хоч би як йому дошкуляли». Залишити зручне родинне життя людині не дають ніжні стосунки з дружиною та дітьми. Надмірна прив’язаність до родини є перешкодою на шляху самоусвідомлення; але якщо людина таки знаходить силу забути ті стосунки, її звуть дгірою. Зазвичай, однак, до такого зречення штовхають життєві невдачі, і, щоб втвердитися в ньому, конче потрібно спілкуватися з істинними святими й душами, що усвідомили себе, бо за їхньою допомогою людина може взятися до любовного відданого служіння Господеві. Щиро віддатися лотосовим стопам Господу можна, відродивши трансцендентний смак до служіння Йому, а Н прокидається цей смак у спілкуванні з чистими відданими Господа. Дгрітараштрі пощастило: він мав брата, спілкування з яким дарувало звільнення від цього безнадійного життя.