Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.13.26

Текст

ґата-сва̄ртгам імам̇ дехам̇
віракто мукта-бандганах̣
авіджн̃а̄та-
ґатір джахйа̄т
са ваі дгіра уда̄хр̣тах̣

Послівний переклад

ґата-сва-артгам—без правильного ужитку; імам —це; дехам—матеріальне тіло; вірактах̣—байдуже; мукта  —  звільнився; бандганах̣  —  від усіх зобов’язань; авіджн̃а̄та-ґатіх̣  —   невідоме місце; джахйа̄т  —  має покинути тіло; сах̣  —  така людина; ваі  —  певно; дгірах̣  —  нічим не стурбована; уда̄хр̣тах̣  —  так сказано.

Переклад

Вільним від турбот вважають того, хто йде геть до віддаленого місця, щоб ніхто не знав куди, і, вільний від усіх зобов’язань, покидає матеріальне тіло, яке вже ні на що не придатне.

Коментар

Нароттама даса Тгакура, великий відданий і ачар’я школи Ґаудія-вайшнав, співає: «Мій Господи, я змарнував ціле життя! Отримавши людське тіло, з легковажности я не поклонявся Твоїй Господній Милості, а це все одно, що з власної волі пити отруту». Іншими словами, людське тіло дане насамперед на те, щоб розвивати знання про віддане служіння Господеві, а без цього життя сповнене турбот і злигоднів. Тому, хто змарнував життя, знехтувавши розвитком цього знання, радять піти з дому, не кажучи нічого друзям та родичам, і тоді, вільному від усіх обов’язків перед родиною, суспільством, країною тощо, покинути тіло десь у невідомому місці, щоб ніхто навіть не знав, де і як він зустрів свою смерть. Дгіра означає «той, хто не втрачає рівноваги, хоч би як йому дошкуляли». Залишити зручне родинне життя людині не дають ніжні стосунки з дружиною та дітьми. Надмірна прив’язаність до родини є перешкодою на шляху самоусвідомлення; але якщо людина таки знаходить силу забути ті стосунки, її звуть дгірою. Зазвичай, однак, до такого зречення штовхають життєві невдачі, і, щоб втвердитися в ньому, конче потрібно спілкуватися з істинними святими й душами, що усвідомили себе, бо за їхньою допомогою людина може взятися до любовного відданого служіння Господеві. Щиро віддатися лотосовим стопам Господу можна, відродивши трансцендентний смак до служіння Йому, а Н прокидається цей смак у спілкуванні з чистими відданими Господа. Дгрітараштрі пощастило: він мав брата, спілкування з яким дарувало звільнення від цього безнадійного життя.