ШБ 1.13.27
Devanagari
य: स्वकात्परतो वेह जातनिर्वेद आत्मवान् ।
हृदि कृत्वा हरिं गेहात्प्रव्रजेत्स नरोत्तम: ॥ २७ ॥
हृदि कृत्वा हरिं गेहात्प्रव्रजेत्स नरोत्तम: ॥ २७ ॥
Verse text
йах̣ свака̄т парато веха
джа̄та-нірведа а̄тмава̄н
хр̣ді кр̣тва̄ харім̇ ґеха̄т
правраджет са нароттамах̣
джа̄та-нірведа а̄тмава̄н
хр̣ді кр̣тва̄ харім̇ ґеха̄т
правраджет са нароттамах̣
Synonyms
йах̣ — кожен, хто; свака̄т — прийшовши до тями; паратах̣ ва̄ — чи почувши від інших; іха — тут у світі; джа̄та — стає; нірведах̣ — байдужий до матеріальної прив’язаности; а̄тмава̄н — свідомість; хр̣ді — у серці; кр̣тва̄ — віддавши; харім — Богові-Особі; ґеха̄т — з дому; правраджет — йде геть; сах̣ — він; нара-уттамах̣ — найпіднесеніший з людей.
Translation
Той, хто прийшов до тями й сам чи за допомогою інших зумів усвідомити оманність та стражденність матеріального світу і хто тому покидає дім, поклавшись тільки на Бога- Особу, що перебуває в серці, є поістині найвищий з людей.
Purport
Є три класи трансценденталістів: 1) дгіра, той, кого не турбує відмежованість від родинного життя; 2) санн’ясі, який склав обітницю зречення тому, що не справдив своїх сподівань у житті; 3) щирий відданий Господа, який пробудив у собі свідомість Бога, оспівуючи й слухаючи Господнє святе ім’я, і покинув дім, повністю поклавшись на Бога-Особу, що живе в його серці. Треба розуміти, що зречення через крах життєвих сподівань у матеріальному світі може послужити за сходинку в самоусвідомленні, однак справжньої досконалости на шляху звільнення досягає той, хто привчився у всьому залежати від Верховного Бога- Особи, що живе в кожному серці як Параматма. Стійкий відданий може жити десь далеко від дому, на відлюдді, десь у джунґлях, але він завжди твердо знає, що він не самотній. З ним — Верховний Бог-Особа, і Він може захистити Свого щирого відданого у будь-якій скруті. Тому вдома треба вчитися виконувати віддане служіння, слухаючи в товаристві чистих відданих про святе ім’я Господа, Його якості, форму, розваги, оточення та ін. і оспівуючи їх. Це допоможе людині пробудити в собі свідомість Бога відповідно до того, наскільки щиро вона того прагне. Якщо від відданого служіння вона хоче якогось матеріального зиску, вона не зможе покластись на Верховного Бога-Особу, хоча Він перебуває в серці кожного. Тих, хто поклоняється Йому заради матеріальної користи, Господь не напучує. Він може обдарувати матеріалістичних відданих матеріальними благами, але рівня найвищих з людей, за яких йшлося вище, їм не сягнути. Світова історія знає багато прикладів щирих відданих, а надто в Індії, і ці віддані є нашими провідниками на шляху самоусвідомлення. Махатма Відура — один з таких великих відданих Господа, і ми всі повинні намагатись досягти самоусвідомлення, йдучи слідами його лотосових стіп.