ТЕКСТ 37
ВІРШ 37
Текст
Текст
хй асан̇гам апи сан̇гинам
а̄тмаупамйена мануджам̇
вя̄пр̣н̣ва̄нам̇ ято 'будхах̣
хй асан̇ґам апі сан̇ґінам
а̄тмаупамйена мануджам̇
вйа̄пр̣н̣ва̄нам̇ йато ’будгах̣
Дума по дума
Послівний переклад
там – на Бог Кр̣ш̣н̣а; аям – всички тези (обикновени хора); маняте – въобразяват си; локах̣ – обусловените души; хи – несъмнено; асан̇гам – непривързан; апи – въпреки; сан̇гинам – засегнат; а̄тма – душата; аупамйена – в сравнение с душата; мануджам – обикновен човек; вя̄пр̣н̣ва̄нам – отдаден на; ятах̣ – защото; абудхах̣ – от невежество.
там — Господа Крішну; айам — усі ті (звичайні люди); манйате—блукають думками; локах̣—зумовлені душі; хі — певно; асан̇ґам — неприв’язаний; апі — не зважаючи; сан̇ґінам — перебуває під впливом; а̄тма — з собою; аупамйена — порівнюючи; мануджам — звичайна людина; вйа̄пр̣н̣ва̄нам — залучена; йатах̣ — тому що; абудгах̣ — що не мають розуму через невігластво.
Превод
Переклад
Обикновените обусловени души материалисти предполагат, че Богът е един от тях. От невежество те мислят, че Богът е подвластен на материята, макар че тя дори не се докосва до него.
Матеріалісти, звичайні зумовлені душі, гадають, що Господь — один з них. Через невігластво вони думають, що Господь влягає впливові матерії, тимчасом як Він від неї відчужений.
Пояснение
Коментар
Тук по-голямо внимание заслужава думата абудхах̣. Само от невежество глупавите любители на светски спорове не могат да разберат истински Върховния Бог и разпространяват сред наивните хора измислиците си. Шрӣ Кр̣ш̣н̣а е Върховният Бог, изначалната и предвечна Божествена Личност и когато се явил лично пред погледа на всички, Той проявил абсолютното си божествено могъщество във всички области на дейност. Както обяснихме в първия стих на Шрӣмад Бха̄гаватам, Богът има пълната свобода да постъпва както пожелае, но всичките му дейности са изпълнени с блаженство, знание и вечност. Само глупавите материалисти се заблуждават в представите си за него, защото не знаят нищо за вечната му форма, изтъкана от знание и блаженство, форма, която е описана в Бхагавад-гӣта̄ и Упаниш̣адите. Различните му енергии действат в съвършена съгласуваност и естествено следват съвършения му замисъл. Той извършва всичко чрез различните си енергии и затова винаги остава абсолютно независимият. От безпричинна милост към живите същества Той идва в материалния свят чрез собствената си енергия. Той не е обусловен от материалните проявления на природата и идва такъв, какъвто е, като запазва изначалната си същност. Мислителите, които разчитат само на ума си, не могат да разберат, че Той е Върховната Личност, и смятат, че няма нищо по-висше от необяснимия Брахман, който е безличностният аспект на Бога. Това схващане също се дължи на обусловения живот – тези „философи“ не могат да надскочат възможностите си. Следователно този, който смята, че Богът е на равнището на неговото собствено ограничено могъщество, е един най-посредствен човек. Той не може да бъде убеден, че Божествената Личност не е подчинена на проявленията на материалната природа. Той не може да разбере, че заразената материя не е в състояние да влияе на слънцето. Празните философи оценяват всичко от гледна точка на собственото си експериментално знание. Затова когато в брачните си взаимоотношения Богът действа като обикновен човек, те го приемат за един от многото хора, забравяйки, че Той може да има шестнайсет хиляди и дори повече съпруги едновременно. Поради ограничените си познания те приемат едната страна на монетата и в същото време не вярват в другата. Това означава, че само от невежество те смятат, че Бог Кр̣ш̣н̣а е като тях, и правят собствени абсурдни заключения, които не се потвърждават от Шрӣмад Бха̄гаватам.
Тут дуже вагомим є слово абудгах̣. Лише через невігластво нерозумні світські сперечальники, не розуміючи Верховного Господа, широко пропаґують свої безглузді вигадки щодо Нього серед невинних людей. Верховний Господь Шрі Крішна — це відначальний і первинний Бог-Особа, і коли Він Сам був присутній перед очима всіх людей, Він повністю проявив Свою довершену божественну могутність у всіх сферах діяльности. У поясненні до першого вірша «Шрімад-Бгаґаватам» ми вже казали, що Він цілком незалежний і може діяти як хоче, і водночас всі Його дії повні блаженства, знання й вічности. Тільки нетямущі обивателі не можуть зрозуміти Його становища, не маючи уявлення про Його вічну форму знання й блаженства, що про неї кажуть «Бгаґавад-ґіта» та Упанішади. Його різноманітні енерґії діють за досконалим накреслом природного плину подій, а Він, роблячи все за посередництвом Своїх різноманітних енерґій, завжди лишається верховною незалежною істотою. Коли Він зі Своєї безпричинної милости до найрізноманітніших живих істот сходить у матеріальний світ, Він робить це Своєю внутрішньою енерґією. На Нього не впливають жодні умови і стани матеріальних ґун природи, і сходить Він такий, який є відначально. Умоглядні філософи, не розуміючи, що Він є Верховна Особа, хибно вважають за найвищу сутність Його безособистісний аспект — незбагненний Брахман. В основі такого усвідомлення теж лежить їхня зумовленість: вони не можуть вийти за межі своїх особистих можливостей. Іншими словами, тільки недалекі люди, зводячи Господа до свого рівня, вважають Його за таку ж обмежену особу, як і вони. Таких людей не вийде переконати, що на Бога-Особу ніколи не впливають ґуни матеріальної природи. Вони не розуміють, що сонця ніколи не зачепить ніяка зараза. Умоглядні філософи підходять до всього тільки з погляду знання, набутого власним досвідом. Тому коли вони бачать, що Господь діє наче звичайний чоловік, зв’язаний узами шлюбу, вони вважають Його таким самим, як вони, лишаючи поза увагою, що Господь одружується одразу з шістнадцятьма тисячами або й більше дружин. Через убогість своїх знань вони бачать тільки один бік медалі, нехтуючи другим. Іншими словами, лише через невігластво вони весь час вважають Господа Крішну за подібного до себе і на підставі того роблять свої, за свідченням «Шрімад- Бгаґаватам», безглузді й неправдиві умовиснови.