6
ТЕКСТ 6
Текст
Текст
ш́оках̣ спр̣ха̄ парібгаво віпулаш́ ча лобгах̣
та̄ван маметй асад-аваґраха а̄рті-мӯлам̇
йа̄ван на те ’н̇ґгрім абгайам̇ правр̣н̣іта локах̣
шоках̣ спр̣ха̄ парибхаво випулаш ча лобхах̣
та̄ван маметй асад-аваграха а̄рти-мӯлам̇
я̄ван на те 'н̇гхрим абхаям̇ правр̣н̣ӣта локах̣
Послівний переклад
Дума по дума
та̄ват — доти; бгайам — страх; дравін̣а — багатство; деха — тіло; сухр̣т — родичі; німіттам — задля; ш́оках̣ — жаль; спр̣ха̄ — бажання; парібгавах̣ — приниження; віпулах̣ — дуже великі; ча — також; лобгах̣ — жадність; та̄ват — доти; мама — моє; іті — так; асат — тлінне; аваґрахах̣ — зусилля; а̄рті-мӯлам — сповнений турбот; йа̄ват — доики; на — не; те — Твої; ан̇ґгрім абгайам — надійні лотосові стопи; правр̣н̣іта — приймає як притулок; локах̣ — люди світу.
та̄ват – дотогава; бхаям – страх; дравин̣а – богатство; деха – тяло; сухр̣т – роднини; нимиттам – заради; шоках̣ – скръб; спр̣ха̄ – желание; парибхавах̣ – унижения; випулах̣ – изключително голяма; ча – също; лобхах̣ – алчност; та̄ват – до този момент; мама – мои; ити – така; асат – тленни; аваграхах̣ – начинания; а̄рти-мӯлам – изпълнени с тревоги; я̄ват – докато; на – не; те – твоите; ан̇гхрим абхаям – сигурни лотосови нозе; правр̣н̣ӣта – приемат подслон; локах̣ – хората от този свят.
Переклад
Превод
Господи, людям цього світу не дають спокою численні матеріальні турботи. Вони завжди відчувають страх, намагаючись зберегти багатство, тіло й друзів. Їх переслідують розчарування, гріховні бажання і приниження. Через свою захланність вони будують усю свою діяльність на примарних поняттях «моє» і «мені». Їм не знайти порятунку від цих турбот доти, доки вони не віддадуться під надійний захист Твоїх лотосових стіп.
О, Господи, хората в този свят, обременени от житейски тревоги и грижи, изпитват постоянен страх. Те през цялото време се опитват да запазят своето богатство, тяло и приятели, изпълнени са с печал и порочни желания, търпят унижения и скъпернически градят всичките си начинания върху тленните представи аз и мое. И те ще останат измъчвани от такива тревоги, докато не приемат подслон в твоите сигурни лотосови нозе.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Виникає слушне запитання, як людина може постійно думати про Господа, про Його ім’я, велич, якості тощо, якщо їй не дають спокою думки про сімейні справи. Всіх людей в матеріальному світі не облишають думки про те, як прогодувати сім’ю, як захистити своє майно, як не осоромитися перед друзями й родичами і таке інше. Намагаючись зберегти своє становище, людина живе в страхові й тривозі. Прекрасну відповідь на таке запитання дає цей вірш, який промовляє Господь Брахма.
Някой сигурно ще попита как човек постоянно може да мисли за Бога, за неговото име, слава, качества и прочее, ако е обременен от мисли и грижи за семейството си. Всеки в материалния свят постоянно мисли как да изхрани семейството си, как да опази богатството си, как да не изостава от приятелите и роднините си и т.н. По този начин, опитвайки се да запазят положението си, хората живеят в постоянен страх и тревога. Строфата, която Брахма̄ изрича, е много вярна.
Чистий відданий Господа ніколи не вважає себе за господаря свого дому. Все, що він має, він віддає під верховну опіку Господа і тому не має страху чи тривоги за підтримання сім’ї та захист її інтересів. Віддавшись у всьому Господеві, він стає байдужим до багатства. Навіть якщо в нього залишається бажання розбагатіти, він прагне цього не для того, щоб насолоджувати чуття, а для того, щоб служити за допомогою цього багатства Господу. Чистий відданий іноді теж намагається розбагатіти, немов звичайна людина, але різниця в тому, що він здобуває гроші для служіння Господу, а звичайна людина робить це для насолоди чуттів. Тому для відданого багатство не стає джерелом турбот, як для людини світської. Якщо чистий відданий бере щось, він бере це в настрої Господнього слуги, і таке ставлення позбавляє змію багатства її отруйного жала. Якщо в змії вирвати отруйне жало, її укус вже не буде смертельним. Так само і змія багатства, яке відданий нагромаджує для служіння Господу, не має отруйного жала і тому вже не може погубити відданого. Чистий відданий ніколи не заплутується в сітях матеріалістичної діяльності, навіть якщо живе в світі, мов звичайна людина.
Чистият предан на Бога никога не се мисли за собственик на дома си. Той се уповава на Бога, защото знае, че всичко е в неговата върховна власт, и затова не се бои за издръжката на семейството си или за защитаването на семейните интереси. Тъй като се е предал на Бога, той не изпитва никакво влечение към богатството. Даже ако е запазил стремеж към богатството, той го иска не за да удовлетворява сетивата си, а в името на Бога. Понякога чистият предан печели пари, както правят обикновените хора, но той върши това, за да използва тези пари в служене на Бога, докато обикновените хора печелят пари, за да ги изхарчат за сетивни наслаждения. Затова за предания богатството не е източник на тревоги, както е за материалиста. И понеже чистият предан използва всичко в служене на Бога, с това той изтръгва отровните зъби на богатството. Ако се отстранят отровните зъби на една змия, ухапването ѝ вече не е смъртоносно. По същия начин богатството, което се използва за каузата на Бога, няма отровни зъби и затова не е смъртоносно. Чистият предан никога не затъва в светски материални дела, дори ако живее в този свят като най-обикновен човек.