Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.6.10
Текст
віджн̃а̄пітам адгокшаджах̣
віра̄джам атапат свена
теджасаіша̄м̇ вівр̣ттайе
Послівний переклад
смаран — пам’ятаючи; віш́ва-ср̣джа̄м — півбогів, яким доручено творити космос; іш́ах̣ — Верховний Господь; віджн̃а̄пітам — як Його прохали в молитвах; адгокшаджах̣ — Трансцендентність; віра̄джам — велетенську всесвітню форму; атапат — став міркувати; свена — Своєю; теджаса̄ — енерґією; еша̄м — для них; вівр̣ттайе — для розуміння.
Переклад
Верховний Господь — це Наддуша всіх пвібогів, яким доручено творити космічний прояв. У відповідь на молитви [півбогів] Він, замислившись, проявив доступну для їхнього розуміння велетенську форму.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Імперсоналістів дуже приваблює велетенська всесвітня форма Всесвишнього. Вони гадають, що панівна сила, яка керує цим велетенським проявом, — плід уяви. Однак розсудлива людина може скласти уявлення про природу причини за тим, які дивовижні наслідки вона породжує. Наприклад, людське тіло не розвивається в лоні матері саме собою — воно розвивається тільки тому, що в ньому є жива істота, душа. Без живої істоти саме по собі матеріальне тіло нездатне трансформуватися і розвиватися. Якщо який-небудь матеріальний об’єкт проявляє ознаки розвитку, це непомильно вказує на вплив духовної душі, який за цим стоїть. Велетенський всесвіт розвивається поступово, проходячи через ряд послідовних видозмін, так само як розвивається тіло дитини. Тому буде цілком логічно зробити висновок, що це відбувається через те, що у всесвіт входить Верховна Душа, Трансцендентність. Як матеріалісти не можуть знайти душу й Наддушу в серці, так само за браком знання вони не бачать, що Верховна Душа є причина всесвіту. Тому Веди описують Господа словами ава̄н̇-ма̄наса-ґочарах̣, «недосяжний для слів та розуму».
Умоглядні філософи, через убогість своїх знань, намагаються стягнути Всевишнього до рівня слів та розуму, але Господь відмовляється коритися цим спробам обмеженого інтелекту. Умоглядні філософи не мають достатньо ємких слів чи розуму, які могли б вмістити безмежного Господа. Господа називають адгокшаджа, тобто «особа, яка стоїть вище за обмежені здібності наших тупих чуттів». Умоглядними розумуваннями неможливо осягнути трансцендентне ім’я чи форму Господа. Теорії світських вчених з усіма їхніми вченими ступенями жодною мірою не можуть наблизити їх до Всевишнього, тому що засновані на діяльності обмежених чуттів. Такі спроби пихатих вчених з високими титулами можна порівняти до міркувань жаби в криниці. Коли жабі в криниці розповіли про величезний обшир Тихого океану, вона, намагаючись зрозуміти чи виміряти океан, стала надиматися, аж поки луснула й здохнула. Абревіатуру «др. н.» можна розшифрувати не тільки як «доктор наук», а й як «дроворуб-невіглас». Намагання невігласа дроворуба пізнати проявлений космос і причину дивовижних процесів, які в ньому відбуваються, можна порівняти до намагання колодязної жаби визначити обсяг Тихого океану.
Господь відкривається тільки тому, хто підпорядковує себе Господній волі і виконую трансцендентне любовне служіння Йому. Коли півбоги, що керують стихіями й елементами всесвіту, звернулися до Господа з молитвою про настанови й допомогу, Він явив їм Свою велетенську форму, як Він явив Свого часу Арджуні у відповідь на його прохання.