Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.5.36
Текст
вікурвад брахма-вікшітам
махім̇ ґандга-ґун̣а̄м а̄дга̄т
ка̄ла-ма̄йа̄м̇ш́а-йоґатах̣
Послівний переклад
джйотіша̄ — електрикою; амбгах̣ — вода; анусам̇ср̣шт̣ам — породило; вікурват — з перетворення; брахма — Всевишній; вікшітам — поглянув; махім — землю; ґандга — запах; ґун̣а̄м — якості; а̄дга̄т — створено; ка̄ла — вічний час; ма̄йа̄ — зовнішня енерґія; ам̇ш́а — частково; йоґатах̣ — поєднанням.
Переклад
Після того породжена з електричного струму вода поєдналася з вічним часом і зовнішньою енерґією, і коли на неї впав погляд Верховного Бога-Особи, вона трансформувалася у землю, основну якість якої становить запах.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: З наведеного в цих віршах опису фізичних елементів стає зрозуміло, що на кожній стадії розвитку матерії потрібні не лише поєднання і взаємодія різних начал, а й погляд Всевишнього. Останній, завершальний штрих кожного перетворення — це погляд Господа. Господь наче художник, що змішує різні фарби, щоб отримати нову, потрібну йому барву. Коли один елемент змішується з іншим, кількість якостей у їхньому поєднанні зростає. Наприклад, з неба виникає повітря. Небо має лише одну якість, а саме звук, однак коли небо зазнає впливу Господнього погляду і поєднується з вічним часом і зовнішньою природою, виникає повітря, що має вже дві характерні якості — звук і дотик. Так само, після появи повітря, його взаємодія з небом і вплив часу та зовнішньої енерґії Господа породжують електричний струм. А із взаємодії електричного струму із повітрям та небом, які поєднуються також із часом, зовнішньою енерґією і впливом Господнього погляду на них, виникає вода. Небо в своєму завершеному вияві має тільки одну властивість: звук, повітря вже має дві ознаки: звук і дотик, електричний струм — три: звук, дотик і форму, вода — чотири: звук, дотик, форму і смак, а на останньому етапі розвитку грубих фізичних елементів виникає земля, що має всі п’ять властивостей: звук, дотик, форму, смак і запах. Хоча ці елементи становлять поєднання різних субстанцій, вони не поєднуються самі собою, так само як фарби не поєднуються самі собою — для цього потрібна рука живого художника. Автоматична діяльність природи починається тільки після того, як до неї доторкається погляд Господа. Вирішальний чинник усіх фізичних перетворень — це жива свідомість. Ця істина відображена в таких словах «Бгаґавад-ґіти» (9.11):
сӯйате са-чара̄чарам
хетуна̄нена каунтейа
джаґад віпарівартате
З усього сказаного випливає висновок, що, хоч би якою чудесною здавалася невтаємниченій людині діяльність фізичних елементів, вона відбувається тільки завдяки нагляду Господа. Людям, які бачать лише еволюцію фізичних елементів і не помічають схованої за цим руки Господа, поза сумнівом, бракує гостроти розуму, навіть якщо весь матеріальний світ прославляє їх як великих вчених.