Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.5.14
Текст
харех̣ катга̄йа̄м̇ вімукга̄н аґгена
кшін̣оті дево ’німішас ту йеша̄м
а̄йур вр̣тга̄-ва̄да-ґаті-смр̣тіна̄м
Послівний переклад
та̄н — ті всі; ш́очйа — викликають жаль; ш́очйа̄н — у гідних жалю; авідах̣ — невігласів; ануш́оче — я шкодую; харех̣ — Господа; катга̄йа̄м — до оповідей про; вімукга̄н — вороже налаштованих; аґгена — через гріхи; кшін̣оті — зігниває; девах̣ — Господа; анімішах̣ — вічний час; ту — але; йеша̄м — кого; а̄йух̣ — тривалість життя; вр̣тга̄ — марно; ва̄да — філософські розумування; ґаті — кінцева мета; смр̣тіна̄м — прибічників обрядовості.
Переклад
О мудрецю, люди, які через свої гріхи відчувають нехіть до оповідей про Трансцендентність і тому не розуміють мети «Махабгарати» [викладеної в «Бгаґавад-ґіті»], викликають співчуття навіть у тих, хто сам гідний жалю. Мені їх також шкода, тому що, поки вони марно філософствують, теоретизують про цілі життя і вдаються до всіляких ритуалів, їхнє життя поглинає вічний час.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Людину можуть пов’язувати Верховним Богом-Особою стосунки трьох типів, залежно від того, які ґуни матеріальної природи впливають на неї. Люди під впливом ґун невігластва і пристрасті затято заперечують існування Бога, а якщо й визнають його на словах, то відводять Богові роль виконавця їхніх забаганок. Вище за них стоять ті, хто перебуває під впливом ґуни добра. Цей другий розряд людей вважає, що Верховний Брахман безособистісний. Процес бгакті, що його основну складову частину становить слухання крішна-катги, вони вважають лише засобом, а не ціллю. Вище за них стоять чисті віддані. Вони перебувають на трансцендентному рівні, вищому за ґуну матеріального добра. Такі віддані дійшли твердого переконання в тому, що ім’я Бога-Особи, Його форма, слава, якості тощо належать до абсолютної сфери і тому невідмінні між собою. Для таких відданих слухати про Крішну — це все одно що спілкуватися з Ним лицем до лиця. Ця категорія людей, що втвердилися у чистому відданому служінні Господу, найвищою пурушартгою, метою людського життя, і його справжньою місією вважають віддане служіння Господу. Імперсоналісти, що занурються в умоглядні розумування і не вірять у Бога-Особу, байдужі до оповідей про Крішну. Такі люди викликають жаль у піднесених чистих відданих Господа. Самі гідні жалю, імперсоналісти шкодують тих, хто перебуває під впливом невігластва і страсті, але чисті віддані Господа шкодують і тих, і тих, тому що всі вони марнують дорогоцінний час людського життя на гонитву за ілюзією, пошук чуттєвих насолод і умоглядне теоретизування про ціль життя.