ШБ 3.32.8

ПОЯСНЕННЯ: Один різновид знищення всесвіту відбувається в кінці Брахминого дня, а другий    —    в кінці Брахминого життя. Брахма вмирає через дві парардги, і разом з ним гине весь матеріальний всесвіт. Ті, хто поклоняється Хіран’яґарбзі, довершеному поширенню Верховного Бога-Особи Ґарбгодакашаї Вішну, не йдуть безпосередньо до Верховного Бога-Особи на Вайкунтзі. Вони залишаються в цьому всесвіті на Сат’ялоці чи на іншій з вищих планет до кінця Брахминого життя. А коли Брахма покидає тіло, вони піднімаються в духовне царство разом з ним.

Слова парасйа пара-чінтака̄х̣ означають «завжди думаючи про Верховного Бога-Особу», тобто завжди залишаючись у свідомості Крішни. Коли ми кажемо «Крішна», ми маємо на увазі всю категорію вішну-таттва. Крішна містить у собі теж три втілення-пуруші, тобто Маха-Вішну, Ґарбгодакашаї Вішну і Кшіродакашаї Вішну, а також усі інші Господні втілення. Це підтверджує «Брахма-самхіта»: ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган    —    Господь Крішна завжди містить у Собі всі Свої численні поширення, як оце Рама, Нрісімха, Вамана, Мадгусудана, Вішну і Нараяна. Він існує разом з усіма Своїми довершеними частками і частками Своїх довершених часток, і кожна з Них нічим не поступається Самому Верховному Богові-Особі. Слова парасйа пара-чінтака̄х̣ стосуються до тих, хто перебуває в повній свідомості Крішни. Такі особи або йдуть прямо до царства Бога, на планети Вайкунтги, або, якщо вони поклоняються довершеній частці Ґарбгодакашаї Вішну, залишаються у всесвіті до його остаточної заглади, і йдуть до царства Бога після того.