Skip to main content

ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ДРУГА

Пута корисливої діяльності

1

Текст

капіла ува̄ча
атга йо ґр̣ха-медгійа̄н
дгарма̄н ева̄васан ґр̣хе
ка̄мам артгам̇ ча дгарма̄н сва̄н
доґдгі бгӯйах̣ піпарті та̄н

Послівний переклад

капілах̣ ува̄ча  —  Господь Капіла сказав; атга  —  зараз; йах̣  —  людина, яка; ґр̣ха-медгійа̄н  —  сімейних; дгарма̄н  —  обов’язків; ева  —  певно; а̄васан  —  живучи; ґр̣хе  —  вдома; ка̄мам  —  чуттєві насолоди; артгам  —  матеріальне збагачення; ча  —  і; дгарма̄н  —  релігійні обряди; сва̄н  —  свої; доґдгі  —  насолоджується; бгӯйах̣  —  знову й знову; піпарті  —  виконує; та̄н  —  їх.

Переклад

Бог-Особа сказав: Людина, життя якої зосереджується навколо сім’ї, досягає матеріального добробуту завдяки релігійним обрядам. Завдяки цим обрядам вона виконує своє бажання насолодитися матеріальним процвітанням і задовольнити чуття. Вона знову й знову повторює цю послідовність дій.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Існує дві категорії сімейних людей. Одних називають ґріхамедгі, а інших    —    ґріхастги. Ціль ґріхамедгі полягає в тому, щоб задовольняти чуття, а ціль ґріхастги    —    досягнути самоусвідомлення. У цьому вірші Господь говорить про ґріхамедгі, людину, яка бажає залишатися в матеріальному світі. Бажаючи матеріальної насолоди, вона виконує релігійні ритуали, які дарують матеріальний добробут, а тоді задовольняє свої чуття. Цим обмежуються всі її бажання і діяльність. Така людина все життя важко працює, прагнучи нагромадити велике багатство, смачно їсти й пити. Даючи пожертви на доброчинну діяльність, вона може в наступному житті піднятися на вищі, райські планети, але в неї немає бажання покласти край круговороту народжень та смертей і таким чином позбутися страждань, пов’язаних з матеріальним існуванням. Таку людину називають ґріхамедгі.

Ґріхастга живе з сім’єю, жінкою, дітьми та родичами, але не має до них прив’язаності. Він вважає, що йому ліпше бути сімейною людиною, а не мандрівним зречеником чи санн’ясі, але її головна мета    —    це досягнути самоусвідомлення, тобто розвинути досконалу свідомість Крішни. Однак тут Господь Капіладева говорить про ґріхамедгі, які ставлять собі за мету матеріальне процвітання. Щоб досягнути цього процвітання, вони складають жертви, роздають милостиню і вдаються до доброчинності. Вони досягають дуже хорошого матеріального становища, але, знаючи, що запас їхніх доброчесних дій вичерпується, вони знову й знову виконують релігійні обряди, призначені забезпечити їм майбутній добробут. Прахлада Махараджа каже про це: пунах̣ пунаш́ чарвіта-чарван̣а̄    —    ці люди люблять знову й знову жувати вже пережоване. Вони знову й знову пересвідчуються, що матеріальне існування пов’язане зі стражданнями, і навіть їхні статки й гроші не можуть їм допомогти, але вони все одно не бажають змінити свого життя.

2

Текст

са ча̄пі бгаґавад-дгарма̄т
ка̄ма-мӯд̣гах̣ пара̄н̇-мукгах̣
йаджате кратубгір дева̄н
пітР̣̄м̇ш́ ча ш́раддгайа̄нвітах̣

Послівний переклад

сах̣  —  він; ча апі  —  більше того; бгаґават-дгарма̄т  —  від відданого служіння; ка̄ма-мӯд̣гах̣  —  сп’янілий від хтивості; пара̄к-мукгах̣  —  відвернувши обличчя; йаджате  —  поклоняється; кратубгіх̣  —  жертвопринесеннями; дева̄н  —  півбогам; пітР̣̄н  —  пращурам; ча  —  і; ш́раддгайа̄  —  вірою; анвітах̣  —  наділений.

Переклад

Такі люди надто прив’язані до чуттєвого задоволення і тому ніколи не вдаються до відданого служіння. Хоча вони виконують всілякі жертвопринесення і складають урочисті обітниці для задоволення півбогів та пращурів, свідомість Крішни, віддане служіння, їх не цікавить.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (7.20) сказано, що люди, які поклоняються півбогам, втратили розум: ка̄маіс таіс таір хр̣та-джн̃а̄на̄х̣. Вони дуже сильно прив’язані до чуттєвого задоволення і тому поклоняються півбогам. Звичайно, ведичні писання вчать, що людина, яка бажає грошей, здоров’я чи освіти, повинна поклонятися тому чи іншому півбогу. Матеріаліста пориває багато різних бажань, і тому існує багато різних півбогів, які задовольняють його чуття. Ґріхамедгі, що прагнуть постійного матеріального процвітання, переважно поклоняються півбогам чи предкам, підносячи їм пінду, жертовні узливання. Такі люди не мають свідомості Крішни й не цікавляться відданим служінням Господу. Існування цих так званих доброчесних і релігійних людей    —    це наслідок поширення імперсоналізму. Імперсоналісти проголошують, що Верховна Абсолютна Істина не має форми і що можна вигадати собі будь-яку форму і, поклоняючись їй, отримати бажане благо. Користуючись із цієї філософії, ґріхамедгі чи матеріалісти кажуть, що вони можуть поклонятися будь-якому півбогу і це нічим не поступається поклонінню Верховному Господу. Індуїсти, які їдять м’ясо, воліють поклонятися богині Калі, тому що згідно з приписами їй можна приносити в жертву кіз. Вони запевняють, що немає значення кому поклонятися    —    богині Калі, чи Верховному Богові-Особі Вішну, чи якомусь півбогові,    —    результат у всіх випадках буде один і той самий. Це безсоромна брехня, і послідовники цієї теорії    —    обдурені люди. Але ця філософія дуже їм до вподоби. «Бгаґавад-ґіта» спростовує це шахрайство, чітко пояснюючи, що поклоніння богам призначене для людей, які втратили розум. Те саме підтверджує цей вірш, вживаючи слово ка̄ма-мӯд̣га    —    «людина, яка втратила здоровий глузд і осліпла через хтивість і потяг до чуттєвого задоволення». Такі люди далекі від свідомості Крішни й відданого служіння і засліплені жадобою чуттєвої насолоди. Тих, хто поклоняється півбогам, засуджують і «Бгаґавад-ґіта», і «Шрімад-Бгаґаватам».

3

Текст

тач-чграддгайа̄кра̄нта-матіх̣
пітр̣-дева-вратах̣ пума̄н
ґатва̄ ча̄ндрамасам̇ локам̇
сома-па̄х̣ пунар ешйаті

Послівний переклад

тат  —  до півбогів та предків; ш́раддгайа̄  —  шанобливістю; а̄кра̄нта  —  заповнений; матіх̣  —  розум; пітр̣  —  до предків; дева  —  до півбогів; вратах̣  —  обітниця; пума̄н  —  особа; ґатва̄  —  пішовши; ча̄ндрамасам  —  на Місяць; локам  —  планету; сома-па̄х̣  —  п’ючи сік соми; пунах̣  —  знову; ешйаті  —  повернеться.

Переклад

Такі матеріалісти, прив’язані до чуттєвого задоволення і віддані предкам та півбогам, можуть піднятися на Місяць. Там вони п’ють сік соми, але потім знову повертаються на цю планету.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Місяць ввжають за одну з райських планет. На цю планету можна піднятися праведній діяльності та жертвопринесенням, рекомендованим у ведичних писаннях. Зокрема, для цього треба поклонятися півбогам та предкам, суворо дотримуючись правил і складаючи певні обітниці. Але залишитися на Місці надовго неможливо. Як кажуть писання, життя на місяці триває десять тисяч років за відліком півбогів. За відліком півбогів один день (дванадцять годин) триває шість земних місяців. Дістатися Місяця якимось матеріальним засобом пересування, як оце космічна ракета, неможливо, але ті, хто кого приваблює матеріальна насолода, можуть досягнути його за допомогою праведної діяльності. Однак, навіть тому, хто дістався Місяця, доведеться повернутися на Землю, коли вичерпаються його заслуги, зароблені жертвопринесеннями. Те саме сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.21): те там̇ бгуктва̄ сварґа-локам̇ віш́а̄лам̇ кшін̣е пун̣йе мартйа-локам̇ віш́анті.

4

Текст

йада̄ ча̄хіндра-ш́аййа̄йа̄м̇
ш́ете ’нанта̄сано харіх̣
тада̄ лока̄ лайам̇ йа̄нті
та ете ґр̣ха-медгіна̄м

Послівний переклад

йада̄  —  коли; ча  —  і; ахі-індра  —  царя змій; ш́аййа̄йа̄м  —  на ложе; ш́ете  —  лягає; ананта-а̄санах̣  —  той, кому за престол служить Ананта Шеша; харіх̣  —  Господь Харі; тада̄  —  тоді; лока̄х̣  —  планети; лайам  —  в непроявлений стан; йа̄нті  —  ідуть; те ете  —  ті самі; ґр̣ха-медгіна̄м  —  матеріалістичних сімейних людей.

Переклад

Коли Верховний Бог-Особа, Харі, лягає на Своє зміїне ложе, відоме як Ананта Шеша, усі планети матеріалістів, разом із райськими планетами, як оце Місяць, ідуть в небуття.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Прив’язані до матеріальних речей люди прпагнуть піднятися на райські планети, як оце Місяць. Існує багато райських планет, яких матеріалісти прагнуть досягнути, щоб насолоджуватися набагато більшим матеріальним щастям, отримавши довшу тривалість життя і більше об’єктів чуттєвого задоволення. Але сповнені таких прив’язаностей люди не усвідомлюють, що, навіть той, хто досягає найвищої планети, Брахмалоки, не врятується від смерті. В «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що, навіть пішовши на Брахмалоку, неможливо уникнути страждань, пов’язаних із народженням, смертю, хворобами і старістю. Тільки той, хто досягнув обителі Господа, Вайкунтги, більше не народжується в матеріальному світі. Однак ґріхамедгі, чи матеріалісти, не хочуть користася з цієї нагоди. Вони воліють знову й знову переселятися з тіла в тіло, з планети на планету. Вони не бажають вічного життя, сповненого блаженства і знання, у царстві Бога.

Є два різновиди всесвітньої заглади. Одна відбувається в кінці життя Брахми. Тоді всі планетні системи, включно з райськими планетами, розчиняються у воді і входять у тіло Ґарбгодакашаї Вішну, що лежить в океані Ґарбгодака на Шеші, зміїному ложі. Під час іншої заглади, яка відбувається в кінці Брахминого дня, знищенню підлягають тільки всі нижчі планети. Коли ніч закінчується і Брахма прокидається, він творить нижчі планети заново. Цей вірш підтверджує слова «Бгаґавад-ґіти» про те, що шанувальники півбогів втратили розум. Ці малорозумні люди не знають, що, навіть якщо їм вдасться досягнути райських планет, під час світової заглади і вони, і півбоги, і їхні планети будуть знищені. Їм невідомо, що можна досягнути життя вічного і сповненого блаженства.

5

Текст

йе сва-дгарма̄н на духйанті
дгіра̄х̣ ка̄ма̄ртга-хетаве
ніх̣сан̇ґа̄ нйаста-карма̄н̣ах̣
праш́а̄нта̄х̣ ш́уддга-четасах̣

Послівний переклад

йе  —  ті, хто; сва-дгарма̄н  —  свої фахові обов’язки; на  —  не; духйанті  —  використовують; дгіра̄х̣  —  мудрі; ка̄ма  —  чуттєвого задоволення; артга  —  матеріального збагачення; хетаве  —  задля; ніх̣сан̇ґа̄х̣  —  вільні від матеріальної прив’язаності; нйаста  —  відкинувши; карма̄н̣ах̣  —  корисливу діяльність; праш́а̄нта̄х̣  —  задоволені; ш́уддга-четасах̣  —  з чистою свідомістю.

Переклад

Люди гострого інтелекту і чистої свідомості знаходять цілковите задоволення у свідомості Крішни. Звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, вони діють без бажання задовольнити чуття. Вірні своєму визначеному обов’язку, вони діють так, як їм покладено.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Найліпший приклад такої людини    —    це Арджуна. Арджуна був кшатрія, і його обов’язок полягав у тому, щоб воювати. Загалом царі воюють для того, щоб розширити своє царство, яким вони правлять задля власного чуттєвого задоволення. Однак Арджуна відмовився воювати задля власного чуттєвого задоволення. Він сказав, що навіть якщо у війні з родичами він добуде царство, це не надихає його воювати з ними. Але коли він отримав наказ від Крішни й вислухав настанови «Бгаґавад-ґіти», які переконали його в тому, що його обов’язок    —    намагатися задовольнити Крішну, він вступив у бій. Отже, він воював не задля чуттєвого задоволення, а для задоволення Верховного Бога-Особи.

Людей, які виконують свої обов’язки не задля чуттєвого задоволення, а для задоволення Верховного Господа, називають ніх̣сан̇ґа, тобто вільними від впливу ґун матеріальної природи. Слова нйаста-карма̄н̣ах̣ означають, що вони присвячують плоди своєї діяльності Верховному Богові-Особі. Хоча здається, що ці люди просто виконують свої обов’язки, їхня діяльність вільна від розрахунку задовольнити власні чуття    —    вони виконують її для задоволення Верховної Особи. Таких відданих називають праш́а̄нта̄х̣, що означає «цілковито задоволені». Ш́уддга-четасах̣ означає, що вони перебувають у досконалій свідомості Крішни, завдяки чому їхня свідомість очищується. Людина з неочищеною свідомістю вважає себе за повелителя всесвіту, а людина з чистою свідомістю вважає себе за вічного слугу Верховного Бога-Особи. Той, хто приймає становище вічного слуги Верховного Господа і постійно служить Йому, досягає справжнього задоволення. Доки людина діє з розрахунком задовольнити власні чуття, доти їй не знайти спокою. В цьому полягає різниця між звичайною свідомістю і свідомістю Крішни.

6

Текст

нівр̣тті-дгарма-нірата̄
нірмама̄ нірахан̇кр̣та̄х̣
сва-дгарма̄птена саттвена
паріш́уддгена четаса̄

Послівний переклад

нівр̣тті-дгарма  —  в релігійну діяльність, що розвиває відреченість; нірата̄х̣  —  занурений; нірмама̄х̣  —  вільний від почуття власності; нірахан̇кр̣та̄х̣  —  вільний від оманного его; сва-дгарма  —  своїми обов’язками; а̄птена  —  виконаними; саттвена  —  добром; паріш́уддгена  —  повністю очищеною; четаса̄  —  свідомістю.

Переклад

Виконуючи свої обов’язки, діючи без прив’язаності й почуття власності чи оманного его і таким чином повністю очистивши свою свідомість, людина повертається до свого природного становища. Виконуючи таким чином свої так звані матеріальні обов’язки, людина може легко увійти в царство Бога.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Вжиті тут слова нівр̣тті-дгарма-нірата̄х̣ означають «бувши постійно зануреним у релігійну діяльність, яка розвиває відреченість». Існує дві категорії релігійної діяльності. Одна з них    —    праврітті-дгарма, релігійна діяльність ґріхамедгі, яку вони виконують задля того, щоб піднятися на райські планети або досягнути матеріального процвітання і таким чином задовольнити свої чуття. Кожен з нас, народжених у матеріальному світі, має схильність панувати. Ця схильність називається праврітті. Релігійна діяльність протилежної природи називається ніврітті і присвячена задоволенню Верховного Бога-Особи. Той, хто виконує віддане служіння у свідомості Крішни, вільний від власницького почуття та від оманного его і не вважає себе за Бога чи повелителя. Він завжди вважає себе за слугу. Тільки так можна очистити свою свідомість. Лише з чистою свідомістю можна увійти в царство Бога. Найпіднесеніші матеріалісти можуть піднятися на будь-яку планету матеріального світу, але їм усім доведеться знову й знову гинути під час знищення всесвіту.

7

Текст

сӯрйа-два̄рен̣а те йа̄нті
пурушам̇ віш́вато-мукгам
пара̄вареш́ам̇ пракр̣тім
асйотпаттй-анта-бга̄ванам

Послівний переклад

сӯрйа-два̄рен̣а  —  шляхом світла; те  —  вони; йа̄нті  —  приходять; пурушам  —  до Бога-Особи; віш́ватах̣-мукгам  —  чиє обличчя дивиться у всі сторони світу; пара-авара-ı̄ш́ам  —  володаря духовного й матеріального світів; пракр̣тім  —  матеріальна причина; асйа  —  цього світу; утпатті  —  прояву; анта  —  знищення; бга̄ванам  —  причина.

Переклад

Йдучи дорогою світла, такі звільнені особи досягають досконалого Бога-Особи, володаря матеріального й духовного світів, а також верховної причини їхньої появи та знищення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слова сӯрйа-два̄рен̣а означають «дорогою світла», або «дорогою, що йде через Сонце». Дорога світла    —    це віддане служіння. Веди закликають не блукати в темряві, а вийти на шлях, що проходить через Сонце. Ці вірші пояснюють, що, йдучи дорогою світла, істота звільняється від скверни ґун матеріальної природи і ввійти в царство досконалого Бога-Особи. Слова пурушам̇ віш́вато-мукгам вказують на вседосконалого Верховного Бога-Особу. Всі інші живі істоти, відмінні від Верховного Бога-Особи, дуже крихітні за своїми розмірами, хоча нам можуть здаватися дуже великими. Кожна з живих істот нескінченно мала, і тому Веди називають Верховного Господа найвищою вічною істотою серед усіх вічних істот. Він володар матеріальних і духовних світів, а також найвища причина їхнього прояву. Матеріальна природа лише постачає складники для космічного прояву, а причина його    —    це Господня енерґія. Матеріальна енерґія теж належить Господу. Як єднання батька й матері стає причиною появи дитини, так поєднання матеріальної енерґії і погляду Верховного Бога-Особи стає причиною прояву матеріального світу. Отже, дійова причина світу    —    це не матерія, а Сам Господь.

8

Текст

dvi-parārdhāvasāne yaḥ
pralayo brahmaṇas tu te
tāvad adhyāsate lokaṁ
parasya para-cintakāḥ

Послівний переклад

дві-пара̄рдга  —  двох парардг; аваса̄не  —  наприкінці; йах̣  —  що; пралайах̣  —  смерть; брахман̣ах̣  —  Господа Брахми; ту  —  але; те  —  вони; та̄ват  —  доти; адгйа̄сате  —  живуть; локам  —  на планеті; парасйа  —  Всесвишнього; пара-чінтака̄х̣  —  думаючи про Верховного Бога-Особу.

Переклад

Ті, хто поклоняється Хіран’яґарбзі, поширенню Бога-Особи, залишаються в матеріальному світі доти, доки закінчиться дві парардги, тобто до моменту смерті Господа Брахми.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Один різновид знищення всесвіту відбувається в кінці Брахминого дня, а другий    —    в кінці Брахминого життя. Брахма вмирає через дві парардги, і разом з ним гине весь матеріальний всесвіт. Ті, хто поклоняється Хіран’яґарбзі, довершеному поширенню Верховного Бога-Особи Ґарбгодакашаї Вішну, не йдуть безпосередньо до Верховного Бога-Особи на Вайкунтзі. Вони залишаються в цьому всесвіті на Сат’ялоці чи на іншій з вищих планет до кінця Брахминого життя. А коли Брахма покидає тіло, вони піднімаються в духовне царство разом з ним.

Слова парасйа пара-чінтака̄х̣ означають «завжди думаючи про Верховного Бога-Особу», тобто завжди залишаючись у свідомості Крішни. Коли ми кажемо «Крішна», ми маємо на увазі всю категорію вішну-таттва. Крішна містить у собі теж три втілення-пуруші, тобто Маха-Вішну, Ґарбгодакашаї Вішну і Кшіродакашаї Вішну, а також усі інші Господні втілення. Це підтверджує «Брахма-самхіта»: ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган    —    Господь Крішна завжди містить у Собі всі Свої численні поширення, як оце Рама, Нрісімха, Вамана, Мадгусудана, Вішну і Нараяна. Він існує разом з усіма Своїми довершеними частками і частками Своїх довершених часток, і кожна з Них нічим не поступається Самому Верховному Богові-Особі. Слова парасйа пара-чінтака̄х̣ стосуються до тих, хто перебуває в повній свідомості Крішни. Такі особи або йдуть прямо до царства Бога, на планети Вайкунтги, або, якщо вони поклоняються довершеній частці Ґарбгодакашаї Вішну, залишаються у всесвіті до його остаточної заглади, і йдуть до царства Бога після того.

9

Текст

кшма̄мбго-’нала̄ніла-війан-мана-індрійа̄ртга-
бгӯта̄дібгіх̣ парівр̣там̇ пратісан̃джіхіршух̣
авйа̄кр̣там̇ віш́аті йархі ґун̣а-трайа̄тма̄
ка̄лам̇ пара̄кгйам анубгӯйа парах̣ свайамбгӯх̣

Послівний переклад

кшма̄  —  земля; амбгах̣  —  вода; анала  —  вогонь; аніла  —  повітря; війат  —  ефір; манах̣  —  розум; індрійа  —  чуття; артга  —  об’єкти чуттів; бгӯта  —  его; а̄дібгіх̣  —  і т. д.; парівр̣там  —  покритий; пратісан̃джіхіршух̣  —  бажаючи розчинити; авйа̄кр̣там  —  незмінне духовне небо; віш́аті  —  входить; йархі  —  коли; ґун̣а-трайа-а̄тма̄  —  що складається з трьох ґун; ка̄лам  —  час; пара-а̄кгйам  —  дві парардги; анубгӯйа  —  провівши; парах̣  —  головний; свайамбгӯх̣  —  Господь Брахма.

Переклад

Збагачений досвідом життя протягом двох парардг    —    часу, яким обмежено існування трьох ґун матеріальної природи,    —    Господь Брахма згортає матеріальний всесвіт, вкритий оболонками землі, води, повітря, вогню, ефіру, розуму, его тощо, і повертається до Бога.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші дуже важливе слово авйа̄кр̣там. Це слово має таке саме значення, як і вжите в «Бгаґавад-ґіті» слово сана̄тана. Матеріальний світ називають вйа̄кр̣та, тобто мінливим. Врешті-решт цей світ зникає повністю. Але після зникнення матеріального світу, світ духовний, санатана-дгама, існує й далі. Духовне небо називають авйа̄кр̣та, тобто незмінним. В духовному небі живе Верховний Бог-Особа. Коли під впливом чинника часу Господь Брахма бажає завершити своє правління матеріальним всесвітом, повернути його в непроявлений стан і піти в царство Бога, разом з ним повертаються до Бога й інші.

10

Текст

евам̇ паретйа бгаґавантам ануправішт̣а̄
йе йоґіно джіта-марун-манасо віра̄ґа̄х̣
тенаіва са̄кам амр̣там̇ пурушам̇ пура̄н̣ам̇
брахма прадга̄нам упайа̄нтй аґата̄бгіма̄на̄х̣

Послівний переклад

евам  —  так; паретйа  —  подолавши велику відстань; бгаґавантам  —  Господа Брахму; ануправішт̣а̄х̣  —  увійшли; йе  —  ті, хто; йоґінах̣  —  йоґи; джіта  —  опанувавши; марут  —  дихання; манасах̣  —  розум; віра̄ґа̄х̣  —  відречені; тена  —  з Господом Брахмою; ева  —  справді; са̄кам  —  разом; амр̣там  —  втілення блаженства; пурушам  —  до Бога-Особи; пура̄н̣ам  —  найстаршого; брахма прадга̄нам  —  Верховного Брахмана; упайа̄нті  —  йдуть; аґата  —  не йде; абгіма̄на̄х̣  —  чиє оманне его.

Переклад

Йоґи, що практикою дихальних вправ і опанування розуму позбулися прив’язаності до матеріального світу, піднімаються до планети Брахми, подолавши величезну відстань до неї. Покинувши свої тіла, вони входять у тіло Господа Брахми, а коли Брахма досягає звільнення і йде до Верховного Бога-Особи, Верховного Брахмана, ці також входять у царство Бога разом з ним.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досягнувши досконалості у своїй практиці, йоґи можуть піднятися на найвищу планету всесвіту    —    Брахмалоку, чи Сат’ялоку. Покинувши свої матеріальні тіла, вони можуть увійти в тіло Господа Брахми. Вони не є відданими безпосередньо Самого Господа, і тому не можуть досягнути звільнення відразу ж. Їм доводиться чекати, поки звільниться Брахма, і тільки тоді, разом з Брахмою, досягають звільнення й вони. Поки жива істота поклоняється тому чи іншому півбогу, її свідомість, цілком природно, буде занурена в думки про цього півбога і їй не вдасться отримати звільнення відразу ж, тобто увійти в царство Бога, як не вдасться їй і злитися із безособистісним сяйвом Верховного Бога-Особи. Такі йоґи й вірні півбогів ризикують народитися ще раз під час наступного творення всесвіту.

11

Текст

атга там̇ сарва-бгӯта̄на̄м̇
хр̣т-падмешу кр̣та̄лайам
ш́рута̄нубга̄вам̇ ш́аран̣ам̇
враджа бга̄вена бга̄міні

Послівний переклад

атга  —  тому; там  —  Верховного Бога-Особу; сарва-бгӯта̄на̄м  —  всіх живих істот; хр̣т-падмешу  —  в серцях-лотосах; кр̣та-а̄лайам  —  що перебуває; ш́рута-анубга̄вам  —  чию славу ти чула; ш́аран̣ам  —  по притулок; враджа  —  іди; бга̄вена  —  відданим служінням; бга̄міні  —  люба матінко.

Переклад

Отож, люба матінко, виконуючи віддане служіння, відразу ж віддайся під притулок Верховного Бога-Особи, що перебуває в серці кожної істоти.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Розвинувши повну свідомість Крішни, можна встановити безпосередній зв’язок із Верховним Богом-Особою, відродивши свої вічні стосунки з Ним як зі Своїм коханим, Верховною Душею, сином, другом чи паном. Існує велике розмаїття трансцендентних любовних стосунків з Верховним Господом, які можна відродити й таким чином відчути істинне єднання з Ним. Єдність, про яку говорять філософи-майаваді, і єдність, про яку говорять вайшнави,    —    це зовсім різні речі. Як майаваді, так і вайшнави бажають злитися з Усевишнім, але вайшнави не втрачають своєї індивідуальності. Вони хочуть зберегти індивідуальність коханої Господа, Його батька чи матері, друга чи слуги

У трансцендентному світі слуга й господар суть одне. Так природа Абсолюту. Хоча в духовному світі існують стосунки слуги й пана, слуга перебуває на тому самому рівні, що й пан. В цьому полягає справжня єдність. Господь Капіла радить матері не цікавитися ніякими непрямими методами. Вона вже практикувала прямий метод, тому що Верховний Господь народився її сином. Насправді, вона більше не потребувала жодних настанов, бо вже досягнула досконалості. Капіладева порадив їй далі йти цим шляхом. Тому Він називає Свою матір словом бга̄міні, натякаючи, що вона вже думає про Господа як про Свого сина. Господь Капіла закликає Девахуті стати відразу ж на шлях відданого служіння, свідомості Крішни, бо без цього ніхто не може звільнитися з тенет майі.

Текст

а̄дйах̣ стгіра-чара̄н̣а̄м̇ йо
веда-ґарбгах̣ сахаршібгіх̣
йоґеш́вараіх̣ кума̄ра̄дйаіх̣
сіддгаір йоґа-правартакаіх̣
бгеда-др̣шт̣йа̄бгіма̄нена
ніх̣сан̇ґена̄пі карман̣а̄
картр̣тва̄т саґун̣ам̇ брахма
пурушам̇ пурушаршабгам
са сам̇ср̣тйа пунах̣ ка̄ле
ка̄ленеш́вара-мӯртіна̄
джа̄те ґун̣а-вйатікаре
йатга̄-пӯрвам̇ праджа̄йате
аіш́варйам̇ па̄рамешт̣гйам̇ ча
те ’пі дгарма-вінірмітам
нішевйа пунар а̄йа̄нті
ґун̣а-вйатікаре саті

Послівний переклад

а̄дйах̣  —  творець, Господь Брахма; стгіра-чара̄н̣а̄м  —  нерухомих й рухомих проявів; йах̣  —  хто; веда-ґарбгах̣  —  вмістище Вед; саха  —  разом із; р̣шібгіх̣  —  мудрецями; йоґа-іш́вараіх̣  —  великими йоґами-містиками; кума̄ра-а̄дйаіх̣  —  Кумарами та іншими; сіддгаіх̣  —  досконалими живими істотами; йоґа-правартакаіх̣  —  вчителями системи йоґи; бгеда-др̣шт̣йа̄  —  через незалежне бачення; абгіма̄нена  —  хибними уявленнями; ніх̣сан̇ґена  —  безкорисливими; апі  —  хоча; карман̣а̄  —  своїми діями; картр̣тва̄т  —  через свідомість вершителя дій; са-ґун̣ам  —  наділені духовними якостями; брахма  —  Брахман; пурушам  —  Бога-Особу; пуруша-р̣шабгам  —  перше втілення пуруші; сах̣  —  він; сам̇ср̣тйа  —  досягнувши; пунах̣  —  знову; ка̄ле  —  тоді; ка̄лена  —  часом; іш́вара-мӯртіна̄  —  проявом Господа; джа̄те ґун̣а-вйатікаре  —  коли починається взаємодія ґун; йатга̄  —  як; пӯрвам  —  перед тим; праджа̄йате  —  народжується; аіш́варйам  —  багатство; па̄рамешт̣гйам  —  царське; ча  —  і; те  —  мудреці; апі  —  також; дгарма  —  своїми праведними діями; вінірмітам  —  створене; нішевйа  —  насолодившись; пунах̣  —  знову; а̄йа̄нті  —  повертаються; ґун̣а-вйатікаре саті  —  коли відбувається взаємодія ґун природи.

Переклад

Люба мати, є люди, які поклоняються Верховному Богові-Особі з якоюсь корисливою ціллю, але навіть півбоги, як оце Брахма, великі мудреці, як Санат-кумара, і великі муні, як Марічі, змушені знову повертатися в матеріальний світ під час творення всесвіту. Коли три ґуни матеріальної природи починають взаємодіяти, Брахма, творець проявленого космосу і вмістище ведичної мудрості, а також великі мудреці, вчителі духовної практики й системи йоґи, під впливом чинника часу повертаються назад у матеріальний світ. Завдяки своїй безкорисливій діяльності вони звільняються й досягають першого втілення пуруші, але під час творення вони повертаються, отримуючи таку саму форму й таке саме становище, як і перед тим.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як усім відомо, сам Брахма досягає звільнення, проте своїх відданих він звільнити неспроможний. Півбоги, як оце Брахма і Господь Шіва, нездатні дарувати живій істоті звільнення. Як підтверджує «Бгаґавад-ґіта», з лабет майі звільняється тільки той, хто віддається Крішні, Верховному Богові-Особі. У цьому вірші Брахму названо а̄дйах̣ стгіра-чара̄н̣а̄м. Він первинна істота, перше створіння, і, з’явившись на світ, він починає творити весь проявлений космос. Верховний Господь наділяє його досконалим знанням щодо того, як творити. Тут його названо веда-ґарбга, і це означає, що він досконало розуміє смисл Вед. Його завжди оточують такі великі особистості, як Марічі, Каш’япа та сім мудреців, а також великі йоґи-містики, Кумари та багато інших живих істот, що перебувають на дуже високому духовному рівні. Разом з тим він має особисті інтереси, окремі від Господніх бажань. Слова бгеда-др̣шт̣йа̄ означають, що іноді Брахма вважає себе незалежним від Верховного Господа або одним з трьох однакого незалежних втілень. Брахмі доручено творити, Вішну підтримує, а Рудра, Господь Шіва, знищує. Їх трьох визнають за втілення Верховного Господа, яким доручено керувати окремими ґунами матеріальної природи, але ніхто з них не має незалежності від Верховного Бога-Особи. Слова бгеда-др̣шт̣йа̄ вжито в цьому вірші тому, що в Брахми є невеличка схильність вважати себе так само незалежним, як Рудра. Брахма іноді думає, що він не залежить від Верховного Господа, і Брахмині віддані теж так вважають. Через це, коли після знищення матеріального світу ґуни матеріальної природи знову починають взаємодіяти й починається нове творення, Брахмі доводиться повернутися сюди. Хоча Брахма досягає Верховного Бога-Особи в образі першого втілення пуруші, Маха-Вішну, сповненого всіх трансцендентних якостей, він не може залишитися в духовному світі.

Треба відзначити, що Брахма повертається до матеріального світу не так, як інші істоти. Брахма, великі ріші та великий вчитель йоґи (Шіва) не належать до звичайних живих істот, вони наділені великою могутністю і всією містичною досконалістю йоґи. Але разом з тим у них залишається схильність прагнути злиття з Усевишнім, і тому їм доводиться повертатися в цей світ. «Шрімад-Бгаґаватам» зазначає, що, поки жива істота вважає себе за рівну Верховному Богові-Особі, вона ще не завершила свого очищеня і не здобула досконалого знання. Навіть досягнувши першу пуруша-аватару, Маха-Вішну, після знищення матеріального творіння, такі особи знову падають або повертаються в матеріальний світ.

It is a great falldown on the part of the impersonalists to think that the Supreme Lord appears within a material body and that one should therefore not meditate upon the form of the Supreme but should meditate instead on the formless. For this particular mistake, even the great mystic yogīs or great stalwart transcendentalists also come back again when there is creation. All living entities other than the impersonalists and monists can directly take to devotional service in full Kṛṣṇa consciousness and become liberated by developing transcendental loving service to the Supreme Personality of Godhead. Such devotional service develops in the degrees of thinking of the Supreme Lord as master, as friend, as son and, at last, as lover. These distinctions in transcendental variegatedness must always be present.

16

Текст

йе тв іха̄сакта-манасах̣
кармасу ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
курвантй апратішіддга̄ні
нітйа̄нй апі ча кр̣тснаш́ах̣

Послівний переклад

йе  —  ті, хто; ту  —  але; іха  —  в цьому світі; а̄сакта  —  прив’язаний; манасах̣  —  чий розум; кармасу  —  до корисливої діяльності; ш́раддгайа̄  —  вірою; анвіта̄х̣  —  наділені; курванті  —  виконують; апратішіддга̄ні  —  з прив’язаністю до результату; нітйа̄ні  —  визначені обов’язки; апі  —  певно; ча  —  і; кр̣тснаш́ах̣  —  реґулярно.

Переклад

Люди, які надмірно прив’язані до матеріального світу, ретельно і з глибокою вірою виконують свої визначені обов’язки. Вони щодня виконують усе, що їм покладено за обов’язок, прагнучи насолодитися плодами своєї праці.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В цьому й п’яти дальших віршах «Шрімад-Бгаґаватам» засуджує людей, надмірно прив’язаних до матерії. Ведичні писання вчать, що прив’язані до матеріальної насолоди люди повинні складати жертви й виконувати певні ритуали. Вони повинні дотримуватися певних приписів у своєму щоденному житті, і тоді вони зможуть піднятися на райські планети. У цьому вірші сказано, що таким людям не вдасться досягнути звільнення. Ті, хто поклоняється півбогам, вважають кожного півбога за окремого Бога, не можуть увійти в духовний світ, а за тих, хто просто ревно виконує свої обов’язки, щоб поліпшити своє матеріальне становище, годі й казати.

17

Текст

раджаса̄ кун̣т̣га-манасах̣
ка̄ма̄тма̄но ’джітендрійа̄х̣
пітР̣̄н йаджантй анудінам̇
ґр̣хешв абгірата̄ш́айа̄х̣

Послівний переклад

раджаса̄  —  ґуною пристрасті; кун̣т̣га  —  сповнений тривог; манасах̣  —  їхній розум; ка̄ма-а̄тма̄нах̣  —  прагнучи чуттєвого задоволення; аджіта  —  неприборкані; індрійа̄х̣  —  їхні чуття; пітР̣̄н  —  прабатькам; йаджанті  —  вони поклоняються; анудінам  —  щодня; ґр̣хешу  —  в домашнє життя; абгірата  —  занурений; а̄ш́айа̄х̣  —  їхній розум.

Переклад

Діючи під впливом ґуни пристрасті й не приборкуючи чуття, такі люди сповнені тривог і завжди прагнуть чуттєвих насолод. Вони поклоняються прабатькам і працюють день і ніч, намагаючись поліпшити економічне становище своєї сім’ї, громади й країни.

18

Текст

траі-варґіка̄с те пуруша̄
вімукга̄ харі-медгасах̣
катга̄йа̄м̇ катганійору-
вікрамасйа мадгудвішах̣

Послівний переклад

траі-варґіка̄х̣  —  цікавлячись тільки трьома методами поліпшення свого становища; те  —  ті; пуруша̄х̣  —  особи; вімукга̄х̣  —  не виявляючи цікавості; харі-медгасах̣  —  Господа Харі; катга̄йа̄м  —  до розваг; катганійа  —  гідні оспівування; уру-вікрамасйа  —  незрівнянної могутності; мадгу-двішах̣  —  вбивці демона Мадгу.

Переклад

Їх називають трай-варґіка, бо їхні інтереси зводяться до трьох методів поліпшення свого становища. Вони відвертаються від Верховного Бога-Особи, що може забрати всі страждання зумовленої душі. Їх не цікавлять розваги Верховного Бога-Особи, що описують трансцендентну велич Господа й тому якнайбільше варті нашої уваги.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Згдіно з ведичною наукою, існує чотири основи поступу: релігійність, економічний розвиток, задоволення чуттів і звільнення. Люди, яких цікавлять лише матеріальні насолоди, зосереджують свою зусилля на визначених обов’язках. Їх цікавлять три основи людського поступу: релігійні ритуали, економічний розвиток і задоволення чуттів. Поліпшуючи своє матеріальне становище, вони отримують можливість насолоджуватися матеріальним життям. Тому матеріалістів цікавлять ці три засади людського поступу, які називають трай-варґіка. Траі означає «три», а варґіка означає «шляхи поступу». Таких матеріалістичних людей ніколи не приваблює Верховний Бог-Особа. Навпаки, вони просто цураються Його.

Верховного Бога-Особу названо в цьому вірші харі-медгах̣, або тим, хто може врятувати з круговорту народжень і смертей. Матеріалістів ніколи не цікавлять оповіді про дивовижні Господні розваги. Вони вважають їх за вигадки, а Верховного Господа    —    за таку саму людину, жителя матеріального світу. Вони не можуть йти шляхом відданого служіння, чи свідомості Крішни. Такі матеріалісти цікавляться газетними історіями, романами й драмами, створеними за допомогою уяви. «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам» наводять достовірні перекази про діяння Господа, розповідаючи про Його участь у битві на Курукшетрі, про дії Пандавів та інших супутників Господа у Вріндавані та Двараці. Але матеріалісти, поглинуті намаганнням поліпшити своє становище в матеріальному світі, не цікавляться діяннями Господа. Їх цікавлять дії великих політиків чи багатих людей світу, але зовсім не цікавлять трансцендентні діяння Верховного Господа.

19

Текст

нӯнам̇ даівена віхата̄
йе ча̄чйута-катга̄-судга̄м
хітва̄ ш́р̣н̣вантй асад-ґа̄тга̄х̣
пурішам іва від̣-бгуджах̣

Послівний переклад

нӯнам  —  певно; даівена  —  волею Господа; віхата̄х̣  —  засуджені; йе  —  ті, хто; ча  —  також; ачйута  —  несхибного Господа; катга̄  —  оповіді; судга̄м  —  нектар; хітва̄  —  покинувши; ш́р̣н̣ванті  —  слухають; асат-ґа̄тга̄х̣  —  історії про матеріалістів; пурішам  —  випорожнення; іва  —  як; віт̣-бгуджах̣  —  поїдачі випорожнень (свині).

Переклад

Вищою волею Господа такі люди приречені на поразку. Через їхнє небажання слухати нектарні оповіді про діяння Верховного Бога-Особи, їх порівнюють до поїдачів випорожнень, свиней. Вони відмовляються слухати про трансцендентні дії Господа й замість того слухають про нечестиві дії матеріалістів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Всі люблять слухати про інших людей: чи про політиків, чи про багатих людей, чи про вигаданих героїв, описаних в романах. Існують гори безглуздих книжок, романів та творів умоглядних філософів. Матеріалістичних людей дуже цікавлять такі книжки, але коли їм пропонують книги, наповнені істинним знанням, як оце «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад-ґіта», «Вішну Пурана» або інші писання    —    Біблія чи Коран,    —    це їх не цікавить. На цих людях лежить таке саме прокляття вищих сил, як на свині. Свиню цікавлять випорожнення. Якщо свиню пригостити вишуканими стравами зі згущеного молока чи очищеного масла, вони їй не припадуть до смаку, вона волітиме огидні, смердючи випорожнення, які їй здаються дуже смачними. Матеріалістів вважають за нещасних і проклятих, тому що їх цікавить діяльність, яка провадить до пекла, а до трансцендентної діяльності вони байдужі. Описи Господніх діянь подібні до нектару, а будь-які інші твори, що поглинають нашу увагу,    —    це просто отрута.

20

Текст

дакшін̣ена патга̄рйамн̣ах̣
пітр̣-локам̇ враджанті те
праджа̄м ану праджа̄йанте
ш́маш́а̄на̄нта-крійа̄-кр̣тах̣

Послівний переклад

дакшін̣ена  —  південною; патга̄  —  дорогою; арйамн̣ах̣  —  сонця; пітр̣-локам  —  до Пітрілоки; враджанті  —  йдуть; те  —  вони; праджа̄м  —  свої родини; ану  —  разом; праджа̄йанте  —  народжуються; ш́маш́а̄на  —  крематорій; анта  —  в кінці; крійа̄  —  корисливу діяльність; кр̣тах̣  —  виконуючи.

Переклад

Таким матеріалістам вдається досягнути планети Пітрілока, йдучи за південним шляхом сонця, але потім вони знову повертаються на цю планету й народжуються в своїх власних родинах, знову беручись до тої самої корисливої діяльності й присвячуючи їй усе життя, від народження до смерті.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (9.21) сказано, що такі люди піднімаються на вищі планетні системи, а коли запас нагромаджених за багато життів корисливих дій вичерпується, вони повертаються на цю планету. Так вони мандрують, то вгору, то вниз. Повертаючись із вищих планет, вони знову з’являються в тих сами родинах, до яких були так прив’язані. Вони народжуються і беруться до корисливої діяльності, якої полишають аж до смерті. Існує багато ритуалів, які писання приписують виконувати протягом життя, починаючи від народження і закінчуючи смерті, і такі люди дуже прив’язані до цих ритуалів.

21

Текст

татас те кшін̣а-сукр̣та̄х̣
пунар локам імам̇ саті
патанті віваш́а̄ деваіх̣
садйо вібграм̇ш́ітодайа̄х̣

Послівний переклад

татах̣  —  тоді; те  —  вони; кшін̣а  —  вичерпані; су-кр̣та̄х̣  —  результати доброчесної діяльності; пунах̣  —  знову; локам імам  —  на цю планету; саті  —  о праведна мати; патанті  —  падають; віваш́а̄х̣  —  безпорадні; деваіх̣  —  вищою силою; садйах̣  —  раптом; вібграм̇ш́іта  —  скинуті; удайа̄х̣  —  їхній добробут.

Переклад

Коли результати їхньої доброчесної діяльності вичерпуються, вони з вищої волі знову падають на цю планету, як людина, досягнувши високої посади, іноді несподівано падає зі свого становища.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Іноді трапляється, що людина досягає дуже високої урядової посади, а тоді раптом падає, і ніхто не може їй допомогти. Так само, коли приємний період закінчується, нерозумні люди, яким найбільше кортіло стати жителем вищих планет, змушені падати назад на цю планету. Різниця між піднесенням відданого і звичайної людини, прив’язаної до корисливої діяльності, полягає в тому, що відданий, досягнувши духовного царства, більше ніколи не падає, а звичайна людина падає вниз навіть після того, як досягнула найвищої планетної системи, Брахмалоки. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує (а̄брахма-бгувана̄л лока̄х̣), що навіть той, хто піднімається до найвищої планети, змушений повертатися вниз. Разом з тим Крішна запевняє в «Бгаґавад-ґіті» (8.16): ма̄м упетйа ту каунтейа пунар джанма на відйате    —    «Кожен, хто досягає Моєї обителі, більше ніколи не повертається до зумовленого життя в матеріальному світі».

22

Текст

тасма̄т твам̇ сарва-бга̄вена
бгаджасва парамешт̣гінам
тад-ґун̣а̄ш́райайа̄ бгактйа̄
бгаджанійа-пада̄мбуджам

Послівний переклад

тасма̄т  —  тому; твам  —  ти (Девахуті); сарва-бга̄вена  —  з екстатичною любов’ю; бгаджасва  —  поклоняйся; парамешт̣гінам  —  Верховному Богові-Особі; тат-ґун̣а  —  якості Господа; а̄ш́райайа̄  —  пов’язані; бгактйа̄  —  відданим служінням; бгаджанійа  —  гідні поклоніння; пада-амбуджам  —  чиї лотосові стопи.

Переклад

Отож, люба матусю, Я раджу тобі віддатися під притулок Верховного Бога-Особи, бо Його лотосові стопи    —    гідний об’єкт поклоніння. Поклоняйся Йому з усією відданістю й любов’ю, і ти втвердишся у трансцендентному любовному служінні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слово парамешт̣гінам іноді застосовують, називаючи Брахму. Парамешт̣гі означає «найвища особа». Як Брахма є найвищою особою в цьому всесвіті, так Крішна є Верховною Особою в духовному світі. Господь Капіладева радить матері віддатися під захист лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Крішни, тому що це найліпший притулок. Цей вірш не радить шукати притулку в півбогів, навіть найвищих, як оце Брахма чи Шіва. Треба шукати притулку в Верховного Бога-Особи.

Сарва-бга̄вена означає «в екстазі цілковитої любові». Бгава являє собою високий рівень розвитку, що передує досягненню чисної любові до Бога. У «Бгаґавад-ґіті» сказано: будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣    —    той, хто досягнув рівня бгави, може прийняти лотосові стопи Господа Крішни за об’єкт поклоніння. Те саме радить тут Своїй матері Господь Капіла. Варто відзначити в цьому вірші також слова тад-ґун̣а̄ш́райайа̄ бгактйа̄. Це означає, що віддане служіння Крішні трансцендентне, це не матеріальна діяльність. Це засвідчує «Бгаґавад-ґіта», кажучи, що занурені у віддане служіння особи увійшли в духовне царство. Брахма-бгӯйа̄йа калпате    —    вони відразу досягають царства трансцендентності.

Віддане служіння в повній свідомості Крішни    —    це єдиний засіб досягнути найвищої досконалості людського життя. Це пояснює тут Своїй матері Господь Капіла. Отже, бгакті за своєю природою нірґуна, тобто вільне від будь-якого дотику матеріальної природи. Хоча зовні віддане служіння скидається на матеріальну діяльність, воно ніколи не стає саґуна, тобто оскверненим матеріальними якостями. Як свідчать слова тад-ґун̣а̄ш́райайа̄, якості Господа Капіли такі вишукані, що немає потреби відвертати свою уваги на будь-яку іншу діяльність. Його стосунки з відданими такі піднесені, що відданому не потрібно більше нікому поклонятися. Як відомо, демониця Путана прийшла вбити Крішну, отруївши Його, але Крішна, прихильно поставившись до того, що вона дала Йому поссати свою грудь, дарував їй таке становище в духовному світі, яке має Його мати. Отже віддані у своїх молитвах кажуть: якщо демон, який хотів убити Крішну, отримує таке піднесене становище, то який інший об’єкт прив’язаності й поклонінння вони можуть шукати? Є два різновиди релігійної діяльності: одна призначена для матеріального розвитку, а друга    —    для духовного. Віддавшись під притулок лотосових стіп Крішни, людина досягає обох різновидів процвітання    —    і матеріального, і духовного. Навіщо тоді звертатися до будь-яких півбогів?

23

Текст

ва̄судеве бгаґаваті
бгакті-йоґах̣ прайоджітах̣
джанайатй а̄ш́у ваіра̄ґйам̇
джн̃а̄нам̇ йад брахма-дарш́анам

Послівний переклад

ва̄судеве  —  Крішні; бгаґаваті  —  Богові-Особі; бгакті-йоґах̣  —  віддане служіння; прайоджітах̣  —  виконуване; джанайаті  —  породжує; а̄ш́у  —  дуже швидко; ваіра̄ґйам  —  відреченість; джн̃а̄нам  —  знання; йат  —  яке; брахма-дарш́анам  —  самоусвідомлення.

Переклад

Практика свідомості Крішни й віддане служіння Крішні дають можливість швидко розвинути знання та відреченість і досягнути самоусвідомлення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Люди меншого розуму твердять, що бгакті-йоґа, віддане служіння, призначена для людей, які не мають великого трансцендентного знання і відреченості. Однак правда полягає в тому, що людині, яка в повній свідомості Крішни присвячує себе на віддане служіння Крішні, немає потреби окремо розвивати відреченість чи ждати, поки в ній прокинеться трансцендентне знання. Писання проголошують, що в людини, яка непохитно виконує віддане служіння Господу, самі собою розвиваються всі хороші якості півбогів. Зовні не видно, як саме ці достоїнства з’являються в відданого, але це дійсно відбувається. Можна взяти хоча приклад мисливця, який насолоджувався вбивством тварин, але ставши відданим, не бажав убити навіть мурашку. Такі якості відданого.

Тому, хто прагне здобути трансцендентне знання, варто вдатися до чистого відданого служіння й не марнувати часу на умоглядні роздуми. Людям, які шукають відчутних досягнень у пізнанні Абсолютної Істини, треба звернути увагу на вжите в цьому вірші слово брахма-дарш́анам. Брахма-дарш́анам означає «пізнання, чи усвідомлення, Трансцендентного». Той, хто служить Ва̄судеві, може реально пізнати Брахман. Якби Брахман був безособистісний, не було б ужито слова дарш́анам, яке означає «побачити на власні очі». Дарш́анам означає, що можна побачити Верховного Бога-Особу, Ва̄судеву. Про дарш́анам не було б ніякої мови, якби і споглядач, і той, кого споглядають, не були особи. Брамха-дарш́анам означає, що, побачивши Верховного Бога-Особу, людина відразу ж пізнає і безособистісний Брахман. Відданому не потрібно окремо досліджувати природу Брахмана. Те саме каже й «Бгаґавад-ґіта»: брахма-бгӯйа̄йа калпате    —    відданий відразу досягає самоусвідомлення і стає душею, яка пізнала Абсолютну Істину.

24

Текст

йада̄сйа чіттам артгешу
самешв індрійа-вр̣ттібгіх̣
на віґр̣хн̣а̄ті ваішамйам̇
прійам апрійам ітй ута

Послівний переклад

йада̄  —  коли; асйа  —  відданого; чіттам  —  розум; артгешу  —  в об’єктах чуттів; самешу  —  однаково; індрійа-вр̣ттібгіх̣  —  діяльністю чуттів; на  —  не; віґр̣хн̣а̄ті  —  сприймає; ваішамйам  —  різницю; прійам  —  приємне; апрійам  —  неприємне; іті  —  так; ута  —  певно.

Переклад

Розум піднесеного відданого врівноважений навіть під час діяльності чуттів, і відданий залишається трансцендентним до того, що приємне й неприємне.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Поведінка піднесеного відданого демонструє, що означає розвинути трансцендентне знання і відреченість від матеріальних принад. Він ніщо не вважає приємним чи неприємним, тому що ніколи не намагається задовольнити власні чуття. Всі свої дій й думки він присвячує задоволенню Бога-Особи. Чи він у духовному світі, чи в матеріальному    —    його розум завжди врівноважений. Він розуміє, що в матеріальному світі немає нічого хорошого, тут усе погане, тому що осквернене матерією. Оцінки матеріалістів про те, що хороше, а що погане, що моральне, а що ні, засновуються просто на умоглядних здогадах чи сентиментах. Насправді в матеріальному світі немає нічого хорошого. Тільки в царстві духу все є абсолютним добром. В духовному розмаїтті немає ніяких вад. Відданий дивиться на все з духовного погляду й тому завжди залишається врівноваженим. Ця врівноваженість свідчить про те, що він досягнув трансцендентного рівня. До нього самі собою приходять відреченість (вайраґ’я), тоді знання (ґ’яна), а тоді реальне усвідомлення трансцендентного. Отже, піднесений відданий приводить себе в гармонію з трансцендентними якостями Господа і в цьому розумінні стає якісно єдиний з Верховним Богом-Особою.

25

Текст

са тадаіва̄тмана̄тма̄нам̇
ніх̣сан̇ґам̇ сама-дарш́анам
хейопа̄дейа-рахітам
а̄рӯд̣гам̇ падам ікшате

Послівний переклад

сах̣  —  чистий відданий; тада̄  —  тоді; ева  —  певно; а̄тмана̄  —  своїм трансцендентним інтелектом; а̄тма̄нам  —  себе; ніх̣сан̇ґам  —  без матеріальної прив’язаності; сама-дарш́анам  —  дивлячись на все однаково; хейа  —  неприйнятне; упа̄дейа  —  прийнятне; рахітам  —  вільний; а̄рӯд̣гам  —  піднявся; падам  —  до трансцендентного рівня; ікшате  —  бачить.

Переклад

Завдяки своєму трансцендентному інтелекту чистий відданий на все дивиться однаково і бачить свою непричетність до матеріальної скверни. Він не поділяє речі на вищі й нижчі і відчуває, що піднявся на трансцендентний рівень і став якісно рівним Верховній Особі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відчуття чогось неприємного виникає тільки через прив’язаність. Відданий вільний від особистих прив’язаностей і тому не відчуває приємного й неприємного. Для служіння Господу він готовий прийняти що завгодно, навіть якщо йому самому це не до вподоби. Насправді він цілковито вільний від особистих вподобань, і тому все, що задовольняє Господа, задовольняє і його. Наприклад, спочатку Арджуні не хотілося воювати, але коли він зрозумів, що цієї битви хоче Господь, він теж прийняв її як своє бажання. Так ставиться до всього чистий відданий. Для себе самого він ніщо не вважає приємним чи неприємним, він робить усе тільки для Господа, і тому залишається вільним від прив’язаності та відрази. Це трансцендентний стан врівноваженості. Чистий відданий черпає насолоду в задоволенні Верховного Господа.

26

Текст

джн̃а̄на-ма̄трам̇ парам̇ брахма
парама̄тмеш́варах̣ пума̄н
др̣ш́й-а̄дібгіх̣ пр̣тгаґ бга̄ваір
бгаґава̄н ека ійате

Послівний переклад

джн̃а̄на  —  знання; ма̄трам  —  тільки; парам  —  трансцендентне; брахма  —  Брахман; парама-а̄тма̄  —  Параматма; іш́варах̣  —  володар; пума̄н  —  Наддуша; др̣ш́і-а̄дібгіх̣  —  філософським пошуком та іншими методами; пр̣тгак бга̄ваіх̣  —  згідно з різними методами пізнання; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; еках̣  —  один; ійате  —  сприймається.

Переклад

Верховний Бог-Особа єдиний і являє Собою довершене трансцендентне знання, але послідовникам різних методів пізнання він являє Себе по-різному: як безособистісний Брахман, як Параматма, як Верховний Бог-Особа або як пуруша-аватара.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші треба відзначити слово др̣ш́й-а̄дібгіх̣. Згідно з Джівою Ґосвамі, др̣ш́і означає ґ’яна, філософський пошук. Ґ’яна-йоґою, або методом філософського пошуку, заснованого на різних концепціях, того самого Бгаґавана, чи Верховного Бога-Особу, пізнають як безособистісний Брахман. Натомість послідовникам восьмиступеневої системи йоґи Він являє Себе як Параматма. Але ті, хто розвиває чисту свідомість Крішни, або чисте знання, намагаючись пізнати Абсолютну Істину, усвідомлюють Його як Верховну Особу. Усвідомлення Трансцендентного спирається на знання. Вжиті тут слова, парама̄тмеш́варах̣ пума̄н, вказуються на трансцендентну особу, Наддушу. Наддушу теж названо пурушею, але слово бгаґава̄н вже безпосередньо вказує на Верховного Бога-Особу, сповненого шести щедрот: багатства, слави, сили, краси, знання і відреченості. Він Бог-Особа присутній у різних духовних небесах. Усі вжиті слова: парама̄тма̄, іш́вара й пума̄н    —    вказують на те, що поширенням Верховного Бога-Особи немає краю.

Для того щоб пізнати Верховного Бога-Особу, треба раніше чи пізніше стати на шлях бгакті-йоґи. Шляхи ґ’яна-йоґи і дг’яна-йоґи повинні врешті-решт підвести до рівня бгакті-йоґи, і вже тоді можна легко зрозуміти, що означає парама̄тма̄, іш́вара, пума̄н і т. д. Друга пісня «Шрімад-Бгаґаватам» радить усім, в кого досить розуму,    —    і відданому, і корисливому трудівнику, і шукачеві звільнення,    —     якнайсерйозніше взятися до відданого служіння. Також «Шрімад-Бгаґаватам» пояснює, що всі, які можна задовольнити за допомогою корисливої діяльності, навіть бажання піднятися на вищі планети, можна виконати просто за допомогою відданого служіння. Верховний Господь сповнений шести багатств, і тому Він може дарувати будь-яке з них Своєму відданому.

Різним мислителям єдиний Верховний Бог-Особа являє Себе або як Верховна Особа, або як безособистісний Брахман, або як Параматма. Імперсоналісти зливаються з безособистісним Брахманом, але досягають вони цього не за рахунок поклоніння безособистісному Брахману. Той, хто виконує віддане служіння і разом з тим бажає злитися з існуванням Верховного Господа, виконує своє бажання. Якщо хтось взагалі бажає злитися з існуванням Всевишнього, йому слід виконувати віддане служіння.

Відданий може побачити Верховного Господа віч-на-віч, але це неприступно ґ’яні, умоглядному філософу чи йоґу. Вони нездатні досягнути рівня Господніх супутників. В писаннях ніде не сказано, що розвиваючи знання чи поклоняючись безособистісному Брахману можна стати особистим супутником Верховного Бога-Особи. Неможливо стати супутником Верховного Бога-Особи і практикою принципів йоґи. Безособистісний Брахман безформний, і тому його описують словом адр̣ш́йа. Безособистісне сяйво брахмаджйоті закриває обличчя Верховного Господа. Деякі йоґи бачать тільки чотирирукого Вішну в своєму серці, отож для них Верховний Господь також невидимий. Господь видимий тільки для Своїх відданих. Слово др̣ш́й-а̄дібгіх̣ в цьому вірші вжито недаремно. Верховний Бог-Особа одночасно видимий і невидимий, тобто проявляється в різних аспектах. Аспекти Параматми і Брахмана невидимі, видимий лише аспект Бгаґавана. Це чудово пояснено у «Вішну Пурані». Всесвітня форма Господа і безформне Господнє сяйво-Брахман невидимі й тому належать до нижчих аспектів. Концепція всесвітньної форми матеріальна, тоді як концепція безособистісного Брахмана духовна, однак вершина пізнання духу    —    це пізнання Бога-Особи. У «Вішну Пурані» сказано: вішн̣ур брахма-сварӯпен̣а свайам ева вйавастгітах̣    —    істинна суть Брахмана    —    це Вішну, тобто Вішну є Верховний Брахман. Свайам ева    —    ідеться про Його особистісний аспект. Найвища концепція духу    —    це концепція Верховного Бога-Особи. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»: йад ґатва̄ на нівартанте тад дга̄ма парамам̇ мама. Цей вірш «Бгаґавад-ґіти» словами парамам̇ мама називає обитель, з якої ніхто не повертається до сповненого страждань зумовленого життя. Весь простір, усі обителі й усе суще належать Вішну, але місце, де Він живе Сам, називають тад дга̄ма парамам̇, Його найвищою обителлю. Цю найвищу обитель Господа треба зробити метою свого життя.

27

Текст

ета̄ва̄н ева йоґена
самаґрен̣еха йоґінах̣
йуджйате ’бгімато хй артго
йад асан̇ґас ту кр̣тснаш́ах̣

Послівний переклад

ета̄ва̄н  —  такою мірою; ева  —  саме; йоґена  —  практикою йоґи; самаґрен̣а  —  все; іха  —  в цьому світі; йоґінах̣  —  йоґа; йуджйате  —  досягнуто; абгіматах̣  —  бажана; хі  —  певно; артгах̣  —  мета; йат  —  що; асан̇ґах̣  —  неприв’язаність; ту  —  справді; кр̣тснаш́ах̣  —  цілковита.

Переклад

Усіх йоґів об’єднує спільне розуміння того, що потрібно розвинути цілковиту відреченість від матерії. Цього стану можна досягнути різними формами йоґи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Існує три головні різновиди йоґи: бгакті-йоґа, ґ’яна-йоґа й аштанґа-йоґа. І віддані, і ґ’яні, і йоґи однаково намагаються звільнитися від матеріального рабства. Ґ’яні намагаються звільнити свої чуття від матеріальної діяльності. Ґ’яна-йоґ вважає, що матерія ілюзорна, а істина    —    це Брахман, і тому, поглиблюючи знання, намагається відірвати чуття від матеріальних насолод. Аштанґа-йоґи теж намагаються приборкати чуття. Натомість віддані намагаються залучити чуття до служіння Господу. З цього видно, що метод бгакт, відданих, ліпший за метод ґ’яні та йоґів. Йоґи-містики просто намагаються приборкати чуття практикою восьми ступенів йоґи: ям, ніям, асан, пранаями, прат’яхари тощо,    —    а ґ’яні за допомогою роздумів намагаються усвідомити, що чуттєві насолоди ілюзорні. Але найлегший і найпряміший метод полягає в тому, щоб залучити чуття до служіння Господу.

Всі йоґи ставлять собі за мету відірвати чуття від матеріальної діяльності. Однак кінцеву мету різні йоґи мають різну. Ґ’яні хочуть злитися з сяйвом Брахмана, йоґи хочуть пізнати Параматму, а віддані хочуть розвинути свідомість Крішни й досягнути трансцендентного любовного служіння Господу. Це любовне служіння являє собою рівень досконалого панування над чуттями. Насправді діяльність чуттів є ознакою життя і зупинити її неможливо. Відірвати чуття від матерії можна тільки тоді, коли вони отримують вище заняття. Як підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»: парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате    —    діяльність чуттів можна згорнути, якщо скерувати їх на вищу діяльність. Вища діяльність чуттів    —    це служіння Господу. Це мета всієї йоґи.

28

Текст

джн̃а̄нам екам̇ пара̄чінаір
індрійаір брахма нірґун̣ам
авабга̄тй артга-рӯпен̣а
бгра̄нтйа̄ ш́абда̄ді-дгармін̣а̄

Послівний переклад

джн̃а̄нам  —  знання; екам  —  одне; пара̄чінаіх̣  —  тими, хто відвертається; індрійаіх̣  —  чуттями; брахма  —  Верховна Абсолютна Істина; нірґун̣ам  —  поза матеріальними ґунами; авабга̄ті  —  являється; артга-рӯпен̣а  —  в формі різних об’єктів; бгра̄нтйа̄  —  помилково; ш́абда-а̄ді  —  звук і т. д.; дгармін̣а̄  —  наділеною.

Переклад

Ті, хто відкидає Трансцендентність, пізнають Верховну Абсолютну Істину методом емпіричного чуттєвого сприйняття і, спираючись на свої хибні умовиводи, вважають усе відносним.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, єдиний, але Своїм безособистісним аспектом Він пронизує все. Це ясно сказано в «Бгаґавад-ґіті». Господь Крішна каже: «Весь явлений світ    —    це не що інше, як поширення Моєї енерґії». Все спирається на Нього, але це не означає, що Він перебуває в усьому. Різні відчуття, як оце слухове сприйняття барабанного бою, зорове сприйняття вродливої жінки чи смакове сприйняття язиком молочних ласощів, надходять до нашого розуму через різні органи чуттів і тому викликають різну реакцію. Отож зібрану чуттями інформацію поділяють на окремі категорії, хоча насправді все суть єдине як прояв енерґії Верховного Господа. Так само, вогонь посідає дві енерґії: тепло і світло,    —    і цими двома енерґіями може проявити себе у великому розмаїтті форм, по-різному являючи себе чуттям. Філософи-майаваді проголошують це розмаїття оманою. Але філософи-вайшнави не погоджуються, що розмаїття ілюзорне, вони вважають його за прояв різноманітних енерґій Верховного Бога-Особи, а тому невідмінне від Нього.

Філософія, яка проголошує Абсолют за істину, а Його творіння за ілюзію (брахма сатйам̇ джаґан мітгйа̄), не знаходить схвалення у філософів-вайшнавів. Хоча кажуть: не все золото, що блищить,    —    це не означає, що ця блискуча річ ілюзорна. Наприклад, перламутр здається схожим на золото. Це оманне враження виникає тільки в очах людини, і з цього аж ніяк не випливає, що перламутрова мушля    —    це ілюзія. Так само, побачивши форму Крішни, можна не зрозуміти, хто Він насправді, але це не означає, що Він    —    ілюзія. Щоб збагнути форму Крішни, треба керуватися настановами таких сповнених знання книг, як «Брахма-самхіта». іш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах̣ сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣    —    Крішна, Верховний Бог-Особа, має вічне, сповнене блаженства духовне тіло. Своїми недосконалими чуттями нам не вдасться пізнати форму Господа. Ми повинні отримати знання про Нього з іншого джерела. Тому тут сказано: джн̃а̄нам екам. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що тільки друні, просто побачивши Крішну, вважають Його за звичайну людину. Їм невідомо, що Верховний Бог-Особа володіє безмежним знанням, могутністю й багатством. Роздуми, що спираються на можливості матеріальних чуттів, ведуть до висновку, що Всевишній безформний. Саме через ці умоглядні здогади зумовлена душа залишається в невігластві під владою ілюзорної енерґії. Верховну Особу можна пізнати тільки за допомогою трансцендентного звуку, Господніх слів, записаних у «Бгаґавад-ґіті». Там Господь каже, немає нічого вищого за Нього Самого. Безособистісне сяйво Брахмана спирається на Його особу. Чисте, абсолютне знання, викладене в «Бгаґавад-ґіті», порівнюють до води Ґанґи. Води Ґанґи настільки чисті, що можуть очистити навіть віслюків та корів. Але якщо хтось, нехтуючи водами чистої Ґанґи спробує омитися брудною водою стічної канави, йому не вдасться стати чистим. Так само, чисте знання про Абсолют можна здобути тільки слухаючи Сам Абсолют, в якому немає ніякої скверни.

Як вказує цей вірш, люди, які відкидають Верховного Бога-Особу й намагаються за допомогою роздумів з’ясувати природу Абсолютної Істини, спираються на діяльність недосконалих чуттів. Однак осягнути безформний Брахман можна тільки за допомогою слухання, а не за допомогою власного досвіду. Отже, знання отримують за допомогою слуху. Це підтверджує «Веданта-сутра»: ш́а̄стра-йонітва̄т    —    чисте знання можна отримати тільки з авторитетних писань. Отже, так звані умовиводи щодо Абсолютної Істини не мають ніякої цінності.

Справжнє єство живої істоти    —    це її свідомість, яка присутня завжди, чи істота занурена в глибокий сон, пильнує чи бачить сновидіння. Навіть у глибокому сні свідомість живої істоти може відчувати щастя або страждання. Коли свідомість проявляється через призму тонкого й грубого матеріальних тіл, вона залишається покрита, але коли свідомість очищується за допомогою практики свідомості Крішни, істота звільняється від рабства повторних народжень і смертей. Коли неосквернене чисте знання істоти звільняється від покровів ґун матеріальної природи, проявляється істинне єство живої істоти і вона бачить, що вона    —    вічний слуга Верховного Бога-Особи. Як усунути покрови з цього знання? Промені сонця так само сяють, як саме сонце. У чистому небі сонячні промені яскраво сяють, але коли сонячне проміння покриває хмара, чи майа, тоді запановує темрява й чуттєве сприйняття стає недосконалим. Отоже, щоб вирватися з полону невігластва, треба пробудити в собі духовну свідомість, свідомість Крішни, спираючись на вказівки авторитетних писань.

29

Текст

йатга̄ маха̄н ахам̇-рӯпас
трі-вр̣т пан̃ча-відгах̣ свара̄т̣
ека̄даш́а-відгас тасйа
вапур ан̣д̣ам̇ джаґад йатах̣

Послівний переклад

йатга̄  —  як; маха̄н  —  махат-таттва; ахам-рӯпах̣  —  оманне его; трі-вр̣т  —  три ґуни матеріальної природи; пан̃ча-відгах̣  —  п’ять матеріальних елементів; сва-ра̄т̣  —  індивідуальна свідомість; ека̄даш́а-відгах̣  —  одинадцять чуттів; тасйа  —  живої істоти; вапух̣  —  матеріальне тіло; ан̣д̣ам  —  брахманда; джаґат  —  всесвіт; йатах̣  —  звідки чи з кого.

Переклад

З сукупної матеріальної енерґії, махат-таттви, я проявив оманне его, три ґуни матеріальної природи, п’ять матеріальних елементів, індивідуальну свідомість, одинадцять чуттів і матеріальне тіло. Весь усесвіт постає з Верховного Бога-Особи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Верховного Господа називають махат-пада, і це означає, що сукупна матеріальна енерґія, відома як махат-таттва, лежить біля Його лотосових стіп. Джерело, або сукупна енерґія, з якої постає проявлений космос,    —    це махат-таттва. З махат-таттви виникають решта двадцять чотири категорії, тобто одинадцять чуттів (разом з розумом), п’ять об’єктів чуттів, п’ять матеріальних елементів, а також свідомість, інтелект і оманне его. Верховний Бог-Особа    —    це причина махат-таттви, і тому, в певному розумінні, раз усе постає з Верховного Господа, між Господом і проявленим космосом немає різниці. Але разом з тим проявлений космос відмінний від Господа. Велике значення має в цьому вірші слово свара̄т̣. Свара̄т̣ означає «незалежний». Верховний Господь незалежний, і індивідуальна душа також незалежна. Хоча незалежність живої істоти не дасться порівняти з абсолютною незалежністю Господа, все таки, жива істота посідає крихітну незалежність. Індивідуальна душа посідає матеріальне тіло, зроблене з п’яти елементів та чуттів, а незалежний Верховний Господь посідає велетенське тіло всесвіту. Індивідуальне тіло тимчасове, і так само всесвіт, який вважають за тіло Верховного Господа, теж тимчасовий. Індивідуальне тіло, як і всесвітнє, являє собою утвір махат-таттви. За допомогою інтелекту треба зрозуміти відмінність між цими двома тілами. Всі знають, що матеріальне тіло розвивається завдяки духовній іскрі, і так само всесвітнє тіло розвивається завдяки іскрі Верховного Духу, Наддуші. Як індивідуальна душа наділена свідомістю, так само наділена свідомістю і Верховна Душа. Але хоча між свідомістю Верховної Душі і свідомістю індивідуальної душі є певна подібність, свідомість індивідуальної душі обмежена, а свідомість Верховної Душі безмежна. Це описано в «Бгаґавад-ґіті» (13.3): кшетраджн̃ам̇ ча̄пі ма̄м̇ віддгі    —    Наддуша присутня в кожному полі діяльності, так само як індивідуальна душа присутня в індивідуальному тілі. Обидві наділені свідомістю. Різниця полягає в тому, що індивідуальна душа усвідомлює тільки одне індивідуальне тіло, а Наддуша усвідомлює всі індивідуальні тіла.

30

Текст

етад ваі ш́раддгайа̄ бгактйа̄
йоґа̄бгйа̄сена нітйаш́ах̣
сама̄хіта̄тма̄ ніх̣сан̇ґо
вірактйа̄ паріпаш́йаті

Послівний переклад

етат  —  це; ваі  —  певно; ш́раддгайа̄  —  вірою; бгактйа̄  —  відданим служінням; йоґа-абгйа̄сена  —  практикою йоґи; нітйаш́ах̣  —  завжди; сама̄хіта-а̄тма̄  —  той, чий розум зосереджений; ніх̣сан̇ґах̣  —  вільний від зв’язків з матерією; вірактйа̄  —  відреченістю; паріпаш́йаті  —  пізнає.

Переклад

Це досконале знання здобуває людина, яка з вірою, непохитністю і повною відреченістю присвятила себе відданому служінню, яка завжди занурена в думки про Всевишнього і яка не має ніякого зв’язку з матерією.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Атеїст, що практикує містичну йоґу, ніколи не осягне цього досконалого знання. Тільки ті, хто практично виконують віддане служіння у повній свідомості Крішни, можуть зануритися в досконале самадгі. Тільки вони можуть побачити й зрозуміти істинну природу всього проявленого космосу та його причину. Цей вірш чітко зазначає, що досконале знання не може здоубти той, хто не навчився з повною вірою практикувати віддане служіння. Слова сама̄хіта̄тма̄ і сама̄дгі    —    це синоніми.

31

Текст

ітй етат катгітам̇ ґурві
джн̃а̄нам̇ тад брахма-дарш́анам
йена̄нубуддгйате таттвам̇
пракр̣тех̣ пурушасйа ча

Послівний переклад

іті  —  так; етат  —  це; катгітам  —  описано; ґурві  —  шановна матінко; джн̃а̄нам  —  знання; тат  —  те; брахма  —  Абсолютну Істину; дарш́анам  —  що являє; йена  —  яким; анубуддгйате  —  пізнається; таттвам  —  істина; пракр̣тех̣  —  матерії; пурушасйа  —  духу; ча  —  і.

Переклад

О вельмишановна матінко! Я описав тобі шлях пізнання Абсолютної Істини, яким можна дійти правдивого розуміння матерії, духу та їхнього зв’язку.

32

Текст

джн̃а̄на-йоґаш́ ча ман-нішт̣го
наірґун̣йо бгакті-лакшан̣ах̣
двайор апй ека ева̄ртго
бгаґавач-чгабда-лакшан̣ах̣

Послівний переклад

джн̃а̄на-йоґах̣  —  філософський пошук; ча  —  і; мат-нішт̣гах̣  —  скерований до Мене; наірґун̣йах̣  —  вільний від ґун матеріальної природи; бгакті  —  віддане служіння; лакшан̣ах̣  —  що називається; двайох̣  —  обох; апі  —  більше того; еках̣  —  один; ева  —  певно; артгах̣  —  мета; бгаґават  —  Верховний Бог-Особа; ш́абда  —  словом; лакшан̣ах̣  —  означений.

Переклад

Вінець філософського пошуку    —    це пізнати Верховного Бога-Особу. Зрозумівши це і звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, людина піднімається на рівень відданого служіння. Чи відданим служінням, чи філософським пошуком, треба знайти найвищу ціль    —    Верховного Бога-Особу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що після багатьох, багатьох життів, присвячених філософському пошуку, мудра людина врешті-решт усвідомлює, що Ва̄судева, Верховний Бог-Особа,    —    це все суще, і тому віддається Йому. Такі серйозні шукачі істини трапляються дуже рідко, тому що це дуже великі душі. Якщо філософський пошук не привів до пізнання Верховної Особи, його слід вважати незавершеним. Треба шукати істину далі, аж поки прийде розуміння Верховного Господа і відданого служіння.

«Бгаґавад-ґіта» дає можливість безпосередньо зустрітися з Богом-Особою, і зазначає, що ті, хто вдається до інших методів    —    філософських роздумів чи практики містичної йоґи,    —    зазнають великих труднощів. Через багато, багато років цих важких зусиль йоґ чи мудрий філософ може прийти до Господа, але цей шлях дуже важкий. Натомість шлях відданого служіння легкий для всіх. Результатів, які дає філософська мудрість і роздуми, можна досягнути просто за допомогою відданого служіння. Разом з тим, якщо умоглядні роздуми не приводять мислителя до пізнання Бога-Особи, весь його пошук залишається марним клопотом, який він добровільно взяв на себе. Остаточна мета мудреця-філософа полягає в тому, щоб злитися з безособистісним Брахманом, але Брахман    —    це не що інше, як сяйво Верховної Особи. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (14.27): брахман̣о хі пратішт̣га̄хам амр̣тасйа̄вйайасйа ча    —    «Я основа безособистісного Брахмана, незнищенної обителі найвищого блаженства». Господь    —    це верховне вмістище всієї насолоди, включно з блаженством Брахмана, тому вважають, що людина, яка непохитно вірить у Верховного Бога-Особу, вже пізнала безособистісний Брахман і Параматму.

33

Текст

йатгендрійаіх̣ пр̣тгаґ-два̄раір
артго баху-ґун̣а̄ш́райах̣
еко на̄нейате тадвад
бгаґава̄н ш́а̄стра-вартмабгіх̣

Послівний переклад

йатга̄  —  як; індрійаіх̣  —  чуттями; пр̣тгак-два̄раіх̣  —  по-різному; артгах̣  —  об’єкт; баху-ґун̣а  —  багатьма якостями; а̄ш́райах̣  —  наділений; еках̣  —  один; на̄на̄  —  по-різному; ійате  —  сприймається; тадват  —  так само; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; ш́а̄стра-вартмабгіх̣  —  згідно з різними вказівками писань.

Переклад

Різні чуття по-різному сприймають один і той самий об’єкт, тому що він має різні якості. Так само Верховний Бог-Особа    —    один, але у світлі різних пояснень священних писань Його бачать по-різному.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хтось може подумати, що шлях ґ’яна-йоґи, філософських роздумів, провадить до безособистісного Брахмана, тоді як віддане служіння у свідомості Крішни поглиблює віру в Бога-Особу й відданість Йому. Але тут сказано, що як бгакті-йоґа, так і ґ’яна-йоґа призначені для досягнення одної мети    —    Бога-Особи. Послідовникам методу ґ’яна-йоґи той самий Бог-Особа здається чимось безособистісним. Як різні чуття по-різному сприймають один і той самий об’єкт, так і Верховний Господь здається безособистісним прихильникам умоглядних роздумів. На великій відстані гора скидається на хмару, і той, хто не має знання, може висловити здогад, що гора    —    це хмара. Насправді це не хмара, це велика гора. За допомогою авторитетів треба зрозуміти, що це хмароподібне громаддя    —    не хмара, а гора. Якщо підійти до гори ближче, перед очима замість хмари постане гора, покрита зеленню. А коли ми наблизимось до гори впритул, ми побачимо все розмаїття природи, яка її вкриває. Інший приклад, що ілюструє значення цього вірша,    —    це аналіз молока. Дивлячись на молоко, ми бачимо, що воно біле, коли ми його куштуємо, ми відчуваємо приємний смак. Доторкнувшись до нього, ми відчуваємо прохолоду, а понюхавши, відчуваємо приємний запах. За допомогою слуху ми дізнаємося, що це називається молоко. Досліджуючи молоко різними чуттями, ми приходимо до висновку, що це щось біле, щось смачне, щось запашне і т. д. Насправді, це молоко. Так само ті, хто намагається знайти Верховного Бога-Особу за допомогою умоглядних роздумів, можуть пізнати сяйво Його тіла, тобто безособистісний Брахман, ті, хто намагається знайти Верховного Бога-Особу за допомогою практики йоґи, можуть пізнати Його як локалізовану Наддушу, але ті, хто намагається прямо наблизитися до Верховної Істини за допомогою практики бгакті-йоґи, можуть побачити Його віч-на-віч як Верховну Особу.

В кінцевому підсумку мета всіх методів    —    це Верховна Особа. Людині, якій пощастило за допомогою вказівок священних писань повністю очиститися від матеріальної скверни, віддається Верховному Господу, зрозумівши, що Він вміщує в Собі все суще. Смак молока можна відчути тільки язиком, його не відчути очима, ніздрями чи вухами, і так само досконало пізнати Абсолютну Істину й насолодитися всім блаженством її природи можна тільки йдучи одним шляхом, шляхом відданого служіння. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»: бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті    —    якщо хтось хоче досконало пізнати Абсолютну Істину, йому треба взятися до відданого служіння. Звичайно, до кінця пізнати Абсолютну Істину не під силу нікому. Для безмежно малих живих істот це неможливо. Але найповнішого розуміння, можливого для живої істоти, можна досягнути тільки за допомогою відданого служіння, і ніяк інакше.

Йдучи різними викладеними в писаннях шляхами, можна досягнути безособистісного сяйва Верховного Бога-Особи. Трансцендентне блаженство, яке істота відчуває від пізнання безособистісного Брахмана чи від злиття з ним, дуже глибоке, тому що Брахман є ананта. Тад брахма нішкалам̇ анантам    —    брахмананда не має меж. Але можна досягнути чогось навіть вищого за це безмежне блаженство. Така природа Трансцендентного. Безмежне можна також перевершити, піднявшись на ще вищий рівень    —    досягнувши Крішни. Коли істота вступає в безпосередні стосунки з Крішною, смак і почуття, якими вона насолоджується у заснованих на відданому служінні взаєминах, не має собі рівних і перевершує навіть блаженство досягнення трансцендентного Брахмана. Тому Прабодгананда Сарасваті каже, що кайвал’я, блаженство пізнання Брахмана, поза сумнівом, дуже велике й викликає захоплення численних філософів, але відданому, який зрозумів, як насолоджуватися заснованими на відданому служінні взаєминами з Господом, це насолода безмежним Брахманом здається пекельним стражданням. Отож треба намагатися піднятися навіть над блаженством Брахмана, щоб увійти в стосунки з Крішною і мати змогу спілкуватися з Ним віч-на-віч. Розум становить осереддя всієї діяльності чуттів, а Крішну називають володарем чуттів, Хрішікешею. Треба зосередити розум на Хрішікеші, тобто Крішні, як це показав на своєму прикладі Махараджа Амбаріша (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣). Бгакті    —    це основа всіх методів. Без бгакті ні ґ’яна-йоґа, ні аштанґа-йоґа не можуть привести до успіху, і поки людина не звернулася до Крішни, ніякі методи самоусвідомлення не приведуть її до найвищої мети.

Текст

крійайа̄ кратубгір да̄наіс
тапах̣-сва̄дгйа̄йа-марш́анаіх̣
а̄тмендрійа-джайена̄пі
саннйа̄сена ча карман̣а̄м
йоґена вівідга̄н̇ґена
бгакті-йоґена чаіва хі
дгармен̣обгайа-чіхнена
йах̣ правр̣тті-нівр̣ттіма̄н
а̄тма-таттва̄вабодгена
ваіра̄ґйен̣а др̣д̣гена ча
ійате бгаґава̄н ебгіх̣
саґун̣о нірґун̣ах̣ сва-др̣к

Послівний переклад

крійайа̄  —  корисливою діяльністю; кратубгіх̣  —  жертвопринесеннями; да̄наіх̣  —  роздачею милостині; тапах̣  —  аскезами; сва̄дгйа̄йа  —  вивченням ведичної літератури; марш́анаіх̣  —  і філософським пошуком; а̄тма-індрійа-джайена  —  приборканням розуму та чуттів; апі  —  також; саннйа̄сена  —  відреченням; ча  —  і; карман̣а̄м  —  корисливої діяльності; йоґена  —  практикою йоґи; вівідга-ан̇ґена  —  різних елементів; бгакті-йоґена  —  відданим служінням; ча  —  і; ева  —  певно; хі  —  справді; дгармен̣а  —  визначеними обов’язками; убгайа-чіхнена  —  маючи обидві ознаки; йах̣  —  що; правр̣тті  —  прив’язаність; нівр̣тті-ма̄н  —  засноване на відреченні; а̄тма-таттва  —  науку самоусвідомлення; авабодгена  —  пізнанням; ваіра̄ґйен̣а  —  зреченістю; др̣д̣гена  —  сильною; ча  —  і; ійате  —  пізнається; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; ебгіх̣  —  цими; са-ґун̣ах̣  —  в матеріальному світі; нірґун̣ах̣  —  поза ґунами матеріальної природи; сва-др̣к  —  той, хто бачить своє природне становище.

Переклад

Виконуючи кармічну діяльність і жертвопринесення, роздаючи пожертви, виконуючи аскези, вивчаючи різні писання, провадячи філософський пошук, опановуючи розум, приборкуючи чуття, приймаючи зречений стан і виконуючи свої обов’язки, визначені згідно з суспільним станом, практикуючи різні елементи йоґи, розвиваючи відданість Господу і виконуючи віддане служіння у двох аспектах, з прив’язаністю й без прив’язаності, пізнаючи науку самоусвідомлення і розвиваючи глибоку відреченість, знавець різних методів самоусвідомлення пізнає Верховного Бога-Особу таким, яким Він являє Себе в матеріальному світі, а також у трансцендентному світі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в попередньому вірші, треба дотримуватися викладених у писаннях засад. Для членів різних суспільних і духовних станів визначені різні обов’язки. З цього вірша зрозуміло, що корислива діяльність, жертвопринесення і роздача милостині призначені для людей, які живуть сімейним життям. У суспільстві є чотири стани: брахмачар’я, ґріхастга, ванапрастга і санн’яса.  Ґріхастгам,  сімейним людям, насамперед радять приносити жертви, роздавати милостиню й виконувати свої визначені обов’язки. Так само аскези, вивчення ведичних писань і філософський пошук радять ванапрастгам, людям, які вже відійшли від активних справ. Вивчати ведичну літературу під керівництвом істинного духовного вчителя    —    це обов’язок брахмачарі, тобто учня. А̄тмендрійа-джайа    —    опанування розуму і приборкання чуттів    —    це обов’язок тих, хто зрікся світу. Усі ці різновиди діяльності покладено різним людям за обов’язок, щоб вони могли піднятися на рівень самоусвідомлення, а тоді на рівень свідомості Крішни, відданого служіння.

Слова бгакті-йоґена чаіва хі означають, що всі обов’язки, описані у тридцять четвертому вірші,    —    чи то йоґа, чи то жертвопринесення, чи то кармічна діяльність, чи вивчення ведичної літератури, чи відречення від світу,    —    слід виконувати в рамках бгакті-йоґи. Згідно з граматикою санскриту, слова чаіва хі вказують на те, що всю цю діяльність треба виконувати разом із домішкою відданого служіння, бо інакше вона не дасть ніяких плодів. Будь-які визначені обов’язки треба виконувати для задоволення Верховного Бога-Особи. Це підтверджують слова «Бгаґавад-ґіти» (9.27): йат кароші йад аш́на̄сі    —    «Хоч би що ти робив, хоч би що ти їв, хоч би які жертви ти приносив, хоч би які аскези ти накладав на себе, хоч би яку милостиню ти роздавав,    —    результат усієї цієї діяльності треба віддавати Верховному Господу». Вжите тут слово ева означає, що людина мусить діяти саме так. Якщо людина не привносить у всі свої дії відданого служіння, їй не вдасться досягнути того, чого вона бажає, а якщо в усіх її діях на першому місці стоїть бгакті-йоґа, вона може не сумніватися в тому, що досягне остаточної мети.

Ми повинні прийти до Верховного Бога-Особи, Крішни, і про це сказано в «Бгаґавад-ґіті»: «Після багатьох, багатьох життів істота приходить до Верховної Особи, Крішни, й віддається Йому, розуміючи, що Він    —    усе суще». Також у «Бгаґавад-ґіті» Господь каже: бгокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м    —    «Хоч би які аскези виконувала людина, хоч би які жертви приносила, насолоджується цим всім Верховний Бог-Особа». Він володар усіх планет і друг кожної живої душі.

Слова дгармен̣обгайа-чіхнена означають, що метод бгакті-йоґи посідає дві ознаки: прив’язаність до Верховного Господа і відреченість від усіх матеріальних зв’язків. Поступ на шляху відданого служіння характеризують дві ознаки. Так само їду супроводжує два явища. Голодна людина дістає від їди силу й задоволення, і разом з тим поступово звільняється від голоду. Так само, у відданому служінні приходить справжнє знання і відреченість від будь-якої матеріальної діяльності. Жодна інша діяльність не дарує такої відреченості від матерії і прив’язаності до Всевишнього. Існує дев’ять методів, які допомагають поглибити прив’язаність до Верховного Господа: слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, служити Господу, ставитися до Нього як до друга, молитися, все Йому присвячувати й служити Його лотосовим стопам. Методи, які допомагають поглибити відреченість від матеріальної діяльності, пояснено в тридцять шостому вірші.

Піднятися на вищі планети, до райського царства можна виконуючи свої визначені обов’язки й приносячи жертви. Коли людина зрікається світу і завдяки тому стає трансцендентна до таких бажань, вона може пізнати Брахман, безособистісний аспект Всевишнього, а коли вона пізнає своє природне становище, вона усвідомлює суть усіх методів самоусвідомлення і втверджується у чистому відданому служінні. На цьому рівні вона може осягнути Верховного Бога-Особу, Бгаґавана.

Пізнання Верховної Особи названо в цьому вірші а̄тма-таттва-авабодгена («пізнавши своє справжнє природне становище»). Той, хто справді пізнав своє природне становище вічного слуги Верховного Господа, втрачає прив’язаність до служіння матеріальному світу. Всі так чи інакше виконують якесь служіння. Якщо людина не знає свого природного становища, вона служить своєму грубому тілові, чи сім’ї, чи громаді, чи країні. Але коли людина бачить своє природне становище (слова сва-др̣к означають «той, хто бачить»), вона втрачає прив’язаність до цього матеріального служіння і присвячує себе відданому служінню.

Людина, яка, перебуваючи під впливом ґун матеріальної природи, виконує визначені в писаннях обов’язки, може піднятися на вищі планетні системи. Панівні божества вищих планетних систем    —    це представники Верховного Бога-Особи в матеріальному світі, як оце бог Сонця, бог Місяця, бог повітря, Брахма чи Господь Шіва. Усі півбоги представляють Верховного Господа в матеріальному світі. За допомогою матеріальної діяльності можна досягнути цих півбогів, але неможливо піднятися вище. Про це сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.25): йа̄нті дева-врата̄ дева̄н    —    люди, які прив’язані до півбогів і які виконують свої обов’язки, можуть досягнути обителей цих півбогів. Таким чином можна піти на планету пітів, тобто предків. Натомість той, хто повністю усвідомив суть життя береться до відданого служіння й пізнає Верховного Бога-Особу.

37

Текст

пра̄вочам̇ бгакті-йоґасйа
сварӯпам̇ те чатур-відгам
ка̄ласйа ча̄вйакта-ґатер
йо ’нтардга̄ваті джантушу

Послівний переклад

пра̄вочам  —  пояснено; бгакті-йоґасйа  —  відданого служіння; сварӯпам  —  сутність; те  —  тобі; чатух̣-відгам  —  в чотирьох різновидах; ка̄ласйа  —  часу; ча  —  також; авйакта-ґатех̣  —  непомітний рух; йах̣  —  який; антардга̄ваті  —  переслідує; джантушу  —  живих істот.

Переклад

Люба матінко, я пояснив тобі метод відданого служіння та його чотири форми, яких воно набирає в людському суспільстві. Також я пояснив тобі, як вічний час переслідує живі істоти, хоча його плин для них непомітний.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Метод бгакті-йоґи, відданого служіння,    —    це головна річка, яка плине до моря Абсолютної Істини, а всі інші згадані тут методи    —    це наче її притоки. Підводячи підсумок, Господь Капіла підкреслює важливість відданого служіння. Як уже було сказано, практику бгакті-йоґи поділяють на чотири різновиди: три з них відбуваються під впливом ґун матеріальної природи, а один    —    на трансцендентному рівні, вільному від дотику ґун матеріальної природи. Віддане служіння, змішане з ґунами матеріальної природи, являє собою засіб для продовження матеріального існування, і тільки віддане служіння, вільне від бажання насолодитися плодами своїх дій і від спроб знайти істину за допомогою емпіричної філософії, являє собою чисте, трансцендентне віддане служіння.

38

Текст

джівасйа сам̇ср̣тір бахвір
авідйа̄-карма-нірміта̄х̣
йа̄св ан̇ґа правіш́анн а̄тма̄
на веда ґатім а̄тманах̣

Послівний переклад

джівасйа  —  живої істоти; сам̇ср̣тіх̣  —  шляхів у матеріальному світі; бахвіх̣  —  багато; авідйа̄  —  у невігластві; карма  —  діяльністю; нірміта̄х̣  —  породжені; йа̄су  —  в які; ан̇ґа  —  люба матінко; правіш́ан  —  входячи; а̄тма̄  —  жива істота; на  —  не; веда  —  розуміє; ґатім  —  рух; а̄тманах̣  —  самого себе.

Переклад

Існує безліч форм матеріального буття, в які жива істота може потрапити згідно зі своїми діями, що вона виконує в невігластві чи забутті про своє справжнє єство. Люба матінко, істота, яка поринає в це забуття, не може збагнути, що на неї чекає попереду.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли істота вже потрапила в рабство матеріального існування, вирватися з нього дуже важко. Тому Верховний Бог-Особа приходить сюди Сам або посилає Свого істинного представника, і залишає після Себе такі писання, як «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам», щоб живі істоти, які блукають у пітьмі невігластва, могли скористатися з Його настанов, а також з товариства святих людей та духовних вчителів і звільнитися. Без милості святих осіб, духовного вчителя чи Крішни живій істоті не вдасться вирватися з темряви матеріального існування. Власними зусиллями неможливо досягнути звільнення.

39

Текст

наітат кгала̄йопадіш́ен
на̄вініта̄йа кархічіт
на стабдга̄йа на бгінна̄йа
наіва дгарма-дгваджа̄йа ча

Послівний переклад

на  —  не; етат  —  ці настанови; кгала̄йа  —  заздрісним; упадіш́ет  —  треба вчити; на  —  не; авініта̄йа  —  невірам; кархічіт  —  коли-небудь; на  —  не; стабдга̄йа  —  гордовитим; на  —  не; бгінна̄йа  —  людям недостойної поведінки; на  —  не; ева  —  певно; дгарма-дгваджа̄йа  —  лицемірам; ча  —  також.

Переклад

Господь Капіла вів далі: Це вчення не слід відкривати заздрісним, аґностикам і людям нечистої поведінки. Також не слід його відкривати лицемірам і тим, хто пишається матеріальними статками.

40

Текст

на лолупа̄йопадіш́ен
на ґр̣ха̄рӯд̣га-четасе
на̄бгакта̄йа ча ме джа̄ту
на мад-бгакта-двіша̄м апі

Послівний переклад

на  —  не; лолупа̄йа  —  жадібним; упадіш́ет  —  треба пояснювати; на  —  не; ґр̣ха-а̄рӯд̣га-четасе  —  тим, хто занадто прив’язаний до сімейного життя; на  —  не; абгакта̄йа  —  невідданому; ча  —  і; ме  —  Мене; джа̄ту  —  коли-небудь; на  —  не; мат  —  Моїм; бгакта  —  відданим; двіша̄м  —  хто заздрить; апі  —  теж.

Переклад

Також цього не можна вчити людей занадто жадібних і занадто прив’язаних до сімейного життя, невідданих і тих, хто вороже ставиться до відданих і Бога-Особи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Люди, які завжди думають про те, як завдати шкоди іншим живим істотам, нездатні зрозуміти науку свідомості Крішни і не мають вступу в царство трансцендентного любовного служіння Господу. Є також так звані учні, які навмисно вдають покору перед духовним вчителем, але мають якісь приховані мотиви. Їм теж не зрозуміти, що таке свідомість Крішни чи віддане служіння. Люди, які отримали посвяту в інше віросповідання і які не вважають, що основою всіх релігій і засобом досягнути Верховного Бога-Особу є віддане служіння, також не можуть зрозуміти науки свідомості Крішни. Нам доводилося стикатися з тим, що до нас приєднувалися учні, які через розвинуті в іншій релігії переконання дуже упереджено ставилися до відданого служіння і через якийсь час, покинувши наше товариство, губилися в нетрях матеріального світу. Насправді, свідомість Крішни    —    це не якесь окреме віросповідання, що відокремлюється від інших віросповідань. Свідомість Крішни    —    це метод пізнання Верховного Господа і наших стосунків із Ним. До цього руху може приєднатися будь-яка неупереджена людина, але на жаль дехто думає інакше. Тому ліпше таким людей не пояснювати науку свідомості Крішни.

Матеріалістів переважно цікавить ім’я, слава і матеріальний прибуток, тому, якщо хтось береться до свідомості Крішни з таких мотивів, йому ніколи не вдасться зрозуміти цю філософію. Такі люди використовують релігію для того, щоб поліпшити свій імідж у суспільстві. Вони стають членами тої чи іншої релігійної організації тільки для того, щоб поліпшити свою репутацію. В наші часи це трапляється дедалі частіше. Навіть якщо людина вільна від жадоби матеріальних статків, але занадто прив’язана до сімейного життя, вона теж не може зрозуміти свідомості Крішни. Зовні такі люди не справляють враження жадібних, але вони надмірно прив’язані до жінки, дітей і сімейних турбот. Коли людина вільна від перелічених вад, але в кінцевому підсумку ї не цікавить служіння Верховному Богові-Особі, тобто якщо вона невіддана, їй теж не зрозуміти філософії свідомості Крішни.

41

Текст

ш́раддадга̄на̄йа бгакта̄йа
вініта̄йа̄насӯйаве
бгӯтешу кр̣та-маітра̄йа
ш́уш́рӯша̄бгірата̄йа ча

Послівний переклад

ш́раддадга̄на̄йа  —  вірному; бгакта̄йа  —  відданому; вініта̄йа  —  шанобливому; анасӯйаве  —  вільному від заздрості; бгӯтешу  —  до всіх живих істот; кр̣та-маітра̄йа  —  приязному; ш́уш́рӯша̄  —  вірне служіння; абгірата̄йа  —  що прагне виконувати; ча  —  і.

Переклад

Це знання можна давати вірному відданому, який шанує духовного вчителя, вільний від заздрості, приязний до всіх живих істот і щиро прагне служити.

42

Текст

бахір-джа̄та-віра̄ґа̄йа
ш́а̄нта-чітта̄йа дійата̄м
нірматсара̄йа ш́учайе
йасйа̄хам̇ прейаса̄м̇ прійах̣

Послівний переклад

бахіх̣  —  до сторонніх речей; джа̄та-віра̄ґа̄йа  —  той, хто розвинув відреченість; ш́а̄нта-чітта̄йа  —  чий розум вмиротворений; дійата̄м  —  це треба пояснювати; нірматсара̄йа  —  незаздрому; ш́учайе  —  цілковито чистому; йасйа  —  кого; ахам  —  Я; прейаса̄м  —  всього дорогого; прійах̣  —  найдорожчий.

Переклад

Духовний вчитель повинен пояснювати цю науку тому, хто вважає Верховного Бога-Особу найдорожчим за все на світі, хто нікому не заздрить, цілковито чистий і розвинув відреченість від усього, що не пов’язане зі свідомістю Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ніхто не може відразу ж піднятися до найвищого рівня відданого служіння. Слово бгакта в попередньому вірші стосується людини, яка ладна прийняти всі засоби очисної практики, для того щоб стати бгактою. Щоб стати відданим Господа, треба прийняти духовного вчителя і питатися в нього про те, як розвиватися у відданому служінні. Найголовніші з шістдесяти чотирьох елементів практики, які допомагають проґресувати у відданому служінні,    —    це служити відданим, щодня повторювати певну кількість святих імен, поклонятися Божеству, слухати «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад-ґіту» від особи, яка пізнала свою сутність, і жити у святому місці, де ніщо не перешкоджає відданому служінню. Того, хто присвятив себе цим п’яти найголовнішим формам практики, називають відданим.

Треба бути готовим віддавати належну шану духовному вчителю. Не слід заздрити своїм духовним братам. Навпаки, якщо хтось із духовних братів здобув глибше розуміння і вище піднявся у свідомості Крішни, його треба шанувати майже так само, як духовного вчителя, і радіти його ростові у свідомості Крішни. Відданий повинен завжди бути дуже приязним до людей, навчаючи їх свідомості Крішни, тому що це єдиний спосіб вирватися з лабет майі. Проповідь свідомості Крішни    —    це справжня доброчинність, тому що тільки так можна допомогти людям, які сильно потребують милості. Слово ш́уш́рӯша̄бгірата̄йа вказує на людину, яка вірно служить духовному вчителю. Духовному вчителю треба всіляко прислуговувати і догоджати. Діючи таким чином, відданий теж стає гідним отримати це знання. Слово бахір-джа̄та-віра̄ґа̄йа вказує на людину, яка розвинула відреченість від усіх зовнішніх і внутрішніх матеріальних потягів. Вона повинна не лише зовні зректися діяльності, не пов’язаної зі свідомістю Крішни, але також внутрішньо відкинути матеріальний спосіб життя. Така людина ні до кого не повинна мати ворожих почуттів і має завжди піклуватися про інших, не лише людей, але й тих живих істот, які народилися в інших тілах. Слово ш́учайе означає, що вона повинна бути чистою зовні і всередині. Щоб справді очистится, як зовнішньо, так і внутрішньо, треба постійно повторювати святе ім’я Господа, Харе Крішна чи Вішну.

Слово дійата̄м означає, що науку свідомості Крішни має давати духовний вчитель. Духовний вчитель не повинен приймати своїми учнями тих, хто не має потрібних для цього якостей. Не слід перетворювати духовну науку в ремесло і приймати учнів задля грошей. Істинний духовний вчитель мусить упевнитися, що людина, якій він збирається дати посвяту, справді посідає відповідні якості. Посвяту не можна давати недостойним особам. Духовний вчитель повинен виховувати своїй учнів так, щоб вони врешті-решт прийняли Верховного Бога-Особу як найдорожчу мету свого життя.

У цих двох віршах повністю пояснено якості відданого. Той, хто розвинув усі перелічені тут якості, вже піднявся на рівень відданого. А той, хто ще не розвинув у собі всіх цих якостей, треба повинен намагатися виховати їх у собі, щоб стати досконалим відданим.

43

Текст

йа ідам̇ ш́р̣н̣уйа̄д амба
ш́раддгайа̄ пурушах̣ сакр̣т
йо ва̄бгідгатте мач-чіттах̣
са хй еті падавім̇ ча ме

Послівний переклад

йах̣  —  той, хто; ідам  —  це; ш́р̣н̣уйа̄т  —  вислухав; амба  —  матінко; ш́раддгайа̄  —  з вірою; пурушах̣  —  особа; сакр̣т  —  один раз; йах̣  —  той, хто; ва̄  —  чи; абгідгатте  —  повторює; мат-чіттах̣  —  із зосередженим на Мені розумом; сах̣  —  він; хі  —  певно; еті  —  досягає; падавім  —  обитель; ча  —  і; ме  —  Мою.

Переклад

Кожен, хто хоча б раз із вірою та любов’ю зосередив на Мені свій розум, і кожен, хто слухає й переказує оповіді про Мене, неодмінно повертається додому, до Бога.

Коментар

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тридцять другої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Пута корисливої діяльності».