Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.32.28

Текст

джн̃а̄нам екам̇ пара̄чінаір
індрійаір брахма нірґун̣ам
авабга̄тй артга-рӯпен̣а
бгра̄нтйа̄ ш́абда̄ді-дгармін̣а̄

Послівний переклад

джн̃а̄нам  —  знання; екам  —  одне; пара̄чінаіх̣  —  тими, хто відвертається; індрійаіх̣  —  чуттями; брахма  —  Верховна Абсолютна Істина; нірґун̣ам  —  поза матеріальними ґунами; авабга̄ті  —  являється; артга-рӯпен̣а  —  в формі різних об’єктів; бгра̄нтйа̄  —  помилково; ш́абда-а̄ді  —  звук і т. д.; дгармін̣а̄  —  наділеною.

Переклад

Ті, хто відкидає Трансцендентність, пізнають Верховну Абсолютну Істину методом емпіричного чуттєвого сприйняття і, спираючись на свої хибні умовиводи, вважають усе відносним.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, єдиний, але Своїм безособистісним аспектом Він пронизує все. Це ясно сказано в «Бгаґавад-ґіті». Господь Крішна каже: «Весь явлений світ    —    це не що інше, як поширення Моєї енерґії». Все спирається на Нього, але це не означає, що Він перебуває в усьому. Різні відчуття, як оце слухове сприйняття барабанного бою, зорове сприйняття вродливої жінки чи смакове сприйняття язиком молочних ласощів, надходять до нашого розуму через різні органи чуттів і тому викликають різну реакцію. Отож зібрану чуттями інформацію поділяють на окремі категорії, хоча насправді все суть єдине як прояв енерґії Верховного Господа. Так само, вогонь посідає дві енерґії: тепло і світло,    —    і цими двома енерґіями може проявити себе у великому розмаїтті форм, по-різному являючи себе чуттям. Філософи-майаваді проголошують це розмаїття оманою. Але філософи-вайшнави не погоджуються, що розмаїття ілюзорне, вони вважають його за прояв різноманітних енерґій Верховного Бога-Особи, а тому невідмінне від Нього.

Філософія, яка проголошує Абсолют за істину, а Його творіння за ілюзію (брахма сатйам̇ джаґан мітгйа̄), не знаходить схвалення у філософів-вайшнавів. Хоча кажуть: не все золото, що блищить,    —    це не означає, що ця блискуча річ ілюзорна. Наприклад, перламутр здається схожим на золото. Це оманне враження виникає тільки в очах людини, і з цього аж ніяк не випливає, що перламутрова мушля    —    це ілюзія. Так само, побачивши форму Крішни, можна не зрозуміти, хто Він насправді, але це не означає, що Він    —    ілюзія. Щоб збагнути форму Крішни, треба керуватися настановами таких сповнених знання книг, як «Брахма-самхіта». іш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах̣ сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣    —    Крішна, Верховний Бог-Особа, має вічне, сповнене блаженства духовне тіло. Своїми недосконалими чуттями нам не вдасться пізнати форму Господа. Ми повинні отримати знання про Нього з іншого джерела. Тому тут сказано: джн̃а̄нам екам. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що тільки друні, просто побачивши Крішну, вважають Його за звичайну людину. Їм невідомо, що Верховний Бог-Особа володіє безмежним знанням, могутністю й багатством. Роздуми, що спираються на можливості матеріальних чуттів, ведуть до висновку, що Всевишній безформний. Саме через ці умоглядні здогади зумовлена душа залишається в невігластві під владою ілюзорної енерґії. Верховну Особу можна пізнати тільки за допомогою трансцендентного звуку, Господніх слів, записаних у «Бгаґавад-ґіті». Там Господь каже, немає нічого вищого за Нього Самого. Безособистісне сяйво Брахмана спирається на Його особу. Чисте, абсолютне знання, викладене в «Бгаґавад-ґіті», порівнюють до води Ґанґи. Води Ґанґи настільки чисті, що можуть очистити навіть віслюків та корів. Але якщо хтось, нехтуючи водами чистої Ґанґи спробує омитися брудною водою стічної канави, йому не вдасться стати чистим. Так само, чисте знання про Абсолют можна здобути тільки слухаючи Сам Абсолют, в якому немає ніякої скверни.

Як вказує цей вірш, люди, які відкидають Верховного Бога-Особу й намагаються за допомогою роздумів з’ясувати природу Абсолютної Істини, спираються на діяльність недосконалих чуттів. Однак осягнути безформний Брахман можна тільки за допомогою слухання, а не за допомогою власного досвіду. Отже, знання отримують за допомогою слуху. Це підтверджує «Веданта-сутра»: ш́а̄стра-йонітва̄т    —    чисте знання можна отримати тільки з авторитетних писань. Отже, так звані умовиводи щодо Абсолютної Істини не мають ніякої цінності.

Справжнє єство живої істоти    —    це її свідомість, яка присутня завжди, чи істота занурена в глибокий сон, пильнує чи бачить сновидіння. Навіть у глибокому сні свідомість живої істоти може відчувати щастя або страждання. Коли свідомість проявляється через призму тонкого й грубого матеріальних тіл, вона залишається покрита, але коли свідомість очищується за допомогою практики свідомості Крішни, істота звільняється від рабства повторних народжень і смертей. Коли неосквернене чисте знання істоти звільняється від покровів ґун матеріальної природи, проявляється істинне єство живої істоти і вона бачить, що вона    —    вічний слуга Верховного Бога-Особи. Як усунути покрови з цього знання? Промені сонця так само сяють, як саме сонце. У чистому небі сонячні промені яскраво сяють, але коли сонячне проміння покриває хмара, чи майа, тоді запановує темрява й чуттєве сприйняття стає недосконалим. Отоже, щоб вирватися з полону невігластва, треба пробудити в собі духовну свідомість, свідомість Крішни, спираючись на вказівки авторитетних писань.