ШБ 3.32.26

ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші треба відзначити слово др̣ш́й-а̄дібгіх̣. Згідно з Джівою Ґосвамі, др̣ш́і означає ґ’яна, філософський пошук. Ґ’яна-йоґою, або методом філософського пошуку, заснованого на різних концепціях, того самого Бгаґавана, чи Верховного Бога-Особу, пізнають як безособистісний Брахман. Натомість послідовникам восьмиступеневої системи йоґи Він являє Себе як Параматма. Але ті, хто розвиває чисту свідомість Крішни, або чисте знання, намагаючись пізнати Абсолютну Істину, усвідомлюють Його як Верховну Особу. Усвідомлення Трансцендентного спирається на знання. Вжиті тут слова, парама̄тмеш́варах̣ пума̄н, вказуються на трансцендентну особу, Наддушу. Наддушу теж названо пурушею, але слово бгаґава̄н вже безпосередньо вказує на Верховного Бога-Особу, сповненого шести щедрот: багатства, слави, сили, краси, знання і відреченості. Він Бог-Особа присутній у різних духовних небесах. Усі вжиті слова: парама̄тма̄, іш́вара й пума̄н    —    вказують на те, що поширенням Верховного Бога-Особи немає краю.

Для того щоб пізнати Верховного Бога-Особу, треба раніше чи пізніше стати на шлях бгакті-йоґи. Шляхи ґ’яна-йоґи і дг’яна-йоґи повинні врешті-решт підвести до рівня бгакті-йоґи, і вже тоді можна легко зрозуміти, що означає парама̄тма̄, іш́вара, пума̄н і т. д. Друга пісня «Шрімад-Бгаґаватам» радить усім, в кого досить розуму,    —    і відданому, і корисливому трудівнику, і шукачеві звільнення,    —     якнайсерйозніше взятися до відданого служіння. Також «Шрімад-Бгаґаватам» пояснює, що всі, які можна задовольнити за допомогою корисливої діяльності, навіть бажання піднятися на вищі планети, можна виконати просто за допомогою відданого служіння. Верховний Господь сповнений шести багатств, і тому Він може дарувати будь-яке з них Своєму відданому.

Різним мислителям єдиний Верховний Бог-Особа являє Себе або як Верховна Особа, або як безособистісний Брахман, або як Параматма. Імперсоналісти зливаються з безособистісним Брахманом, але досягають вони цього не за рахунок поклоніння безособистісному Брахману. Той, хто виконує віддане служіння і разом з тим бажає злитися з існуванням Верховного Господа, виконує своє бажання. Якщо хтось взагалі бажає злитися з існуванням Всевишнього, йому слід виконувати віддане служіння.

Відданий може побачити Верховного Господа віч-на-віч, але це неприступно ґ’яні, умоглядному філософу чи йоґу. Вони нездатні досягнути рівня Господніх супутників. В писаннях ніде не сказано, що розвиваючи знання чи поклоняючись безособистісному Брахману можна стати особистим супутником Верховного Бога-Особи. Неможливо стати супутником Верховного Бога-Особи і практикою принципів йоґи. Безособистісний Брахман безформний, і тому його описують словом адр̣ш́йа. Безособистісне сяйво брахмаджйоті закриває обличчя Верховного Господа. Деякі йоґи бачать тільки чотирирукого Вішну в своєму серці, отож для них Верховний Господь також невидимий. Господь видимий тільки для Своїх відданих. Слово др̣ш́й-а̄дібгіх̣ в цьому вірші вжито недаремно. Верховний Бог-Особа одночасно видимий і невидимий, тобто проявляється в різних аспектах. Аспекти Параматми і Брахмана невидимі, видимий лише аспект Бгаґавана. Це чудово пояснено у «Вішну Пурані». Всесвітня форма Господа і безформне Господнє сяйво-Брахман невидимі й тому належать до нижчих аспектів. Концепція всесвітньної форми матеріальна, тоді як концепція безособистісного Брахмана духовна, однак вершина пізнання духу    —    це пізнання Бога-Особи. У «Вішну Пурані» сказано: вішн̣ур брахма-сварӯпен̣а свайам ева вйавастгітах̣    —    істинна суть Брахмана    —    це Вішну, тобто Вішну є Верховний Брахман. Свайам ева    —    ідеться про Його особистісний аспект. Найвища концепція духу    —    це концепція Верховного Бога-Особи. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»: йад ґатва̄ на нівартанте тад дга̄ма парамам̇ мама. Цей вірш «Бгаґавад-ґіти» словами парамам̇ мама називає обитель, з якої ніхто не повертається до сповненого страждань зумовленого життя. Весь простір, усі обителі й усе суще належать Вішну, але місце, де Він живе Сам, називають тад дга̄ма парамам̇, Його найвищою обителлю. Цю найвищу обитель Господа треба зробити метою свого життя.