ШБ 3.32.24
Devanagari
यदास्य चित्तमर्थेषु समेष्विन्द्रियवृत्तिभि: ।
न विगृह्णाति वैषम्यं प्रियमप्रियमित्युत ॥ २४ ॥
न विगृह्णाति वैषम्यं प्रियमप्रियमित्युत ॥ २४ ॥
Verse text
йада̄сйа чіттам артгешу
самешв індрійа-вр̣ттібгіх̣
на віґр̣хн̣а̄ті ваішамйам̇
прійам апрійам ітй ута
самешв індрійа-вр̣ттібгіх̣
на віґр̣хн̣а̄ті ваішамйам̇
прійам апрійам ітй ута
Synonyms
Translation
Розум піднесеного відданого врівноважений навіть під час діяльності чуттів, і відданий залишається трансцендентним до того, що приємне й неприємне.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Поведінка піднесеного відданого демонструє, що означає розвинути трансцендентне знання і відреченість від матеріальних принад. Він ніщо не вважає приємним чи неприємним, тому що ніколи не намагається задовольнити власні чуття. Всі свої дій й думки він присвячує задоволенню Бога-Особи. Чи він у духовному світі, чи в матеріальному — його розум завжди врівноважений. Він розуміє, що в матеріальному світі немає нічого хорошого, тут усе погане, тому що осквернене матерією. Оцінки матеріалістів про те, що хороше, а що погане, що моральне, а що ні, засновуються просто на умоглядних здогадах чи сентиментах. Насправді в матеріальному світі немає нічого хорошого. Тільки в царстві духу все є абсолютним добром. В духовному розмаїтті немає ніяких вад. Відданий дивиться на все з духовного погляду й тому завжди залишається врівноваженим. Ця врівноваженість свідчить про те, що він досягнув трансцендентного рівня. До нього самі собою приходять відреченість (вайраґ’я), тоді знання (ґ’яна), а тоді реальне усвідомлення трансцендентного. Отже, піднесений відданий приводить себе в гармонію з трансцендентними якостями Господа і в цьому розумінні стає якісно єдиний з Верховним Богом-Особою.