26
ТЕКСТ 26
Текст
Текст
р̣шім̇ш́ чаіва тад-амбгаса̄
тарпайітва̄тга віпребгйо
ґа̄во баху-ґун̣а̄ дадух̣
р̣ш̣ӣм̇ш чаива тад-амбхаса̄
тарпайитва̄тха випребхьо
га̄во баху-гун̣а̄ дадух̣
Послівний переклад
Дума по дума
татра — там; сна̄тва̄ — омившись; пітР̣̄н — предкам; дева̄н — півбогам; р̣шін — великим мудрецям; ча — також; ева — певно; тат — тою; амбгаса̄ — водою; тарпайітва̄ — вдовольнивши; атга — тоді; віпребгйах̣ — брахманам; ґа̄вах̣ — корів; баху-ґун̣а̄х̣ — наділених всіма хорошими якостями; дадух̣ — дали в милостиню.
татра – там; сна̄тва̄ – като извършиха умиване; питР̣̄н – прадеди; дева̄н – полубогове; р̣ш̣ӣн – велики мъдреци; ча – също; ева – несъмнено; тат – на това; амбхаса̄ – с водата; тарпайитва̄ – като удовлетвориха; атха – там; випребхях̣ – на бра̄хман̣ите; га̄вах̣ – крави; баху-гун̣а̄х̣ – много необходими; дадух̣ – раздадоха.
Переклад
Превод
Прибувши туди, вони омилися, а тоді зробивши шанобливі узливання предкам, півбогам та великим мудрецям, задовольнили їх водою цього святого місця. З царською щедрістю вони стали роздавати брахманам корів.
Когато пристигнаха там, те извършиха ритуално умиване и почетоха прадедите, полубоговете и великите мъдреци, като им предложиха вода от това свято място и така ги удовлетвориха. След това с царска щедрост раздадоха крави на бра̄хман̣ите.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Серед Господніх відданих виділяють дві категорії: ніт’я-сіддг та садгана-сіддг. Віддані ніт’я-сіддги ніколи не падають у світ матерії, навіть якщо іноді вони сходять на матеріальний рівень, щоб виконати дану їм від Господа місію. А садгана-сіддги — це ті віддані, котрі приходять з-поміж зумовлених душ. Серед відданих садгана-сіддг є віддані змішаних мотивів і чисті. Віддані змішаних мотивів іноді відчувають потяг до корисливої діяльності або прив’язані до філософських роздумів. Чисті віддані вільні від усіх таких домішок і повністю занурені в служіння Господу, хоч би де і хоч би в яких умовах вони були. Чисті віддані не схильні облишати своє служіння задля того, щоб відвідати святі місця прощі. Великий Господній відданий нашої епохи, Шрі Нароттама даса Тгакура, в одній з своїх пісень каже: «Відвідувати святі місця прощі — це просто ще один різновид омани, в яку впадає спантеличений розум, тому що віддане служіння Господу, хоч би де ми його виконували, являє собою вершину духовної досконалості».
Преданите на Бога се разделят на няколко категории, сред които се открояват главно две: нитя-сиддхите и са̄дхана-сиддхите. Преданите, които са нитя-сиддха, никога не попадат под влиянието на материалната природа, въпреки че понякога идват в материалния свят, за да изпълнят мисията на Бога. За разлика от тях, преданите са̄дхана-сиддха идват от средите на обусловените души. Сред тях има чисти предани и такива, чиято преданост е примесена. Последните понякога се впускат в плодоносни дейности или се отдават на умозрително философстване. Чистите предани са освободени от подобни примеси и са потопени изцяло в служене на Бога, независимо в какви условия се намират. Те не са много склонни да прекъснат служенето си, за да тръгнат да посещават святите места за поклонение. Шрӣ Нароттама да̄са Т̣ха̄кура, велик предан на Бога, живял в нашата епоха, пише в една своя песен: „Желанието да посещаваме святите места за поклонение е само поредната заблуда на объркания ни ум, защото преданото служене на Бога е само по себе си най-голямото духовно съвършенство, независимо къде го извършваме“.
Для чистих відданих Господа, які знайшли повне вдоволення в трансцендентному любовному служінні Господу, навряд чи є якась потреба відвідувати всілякі місця прощі. Однак людям не такого високого рівня покладено за обов’язок періодично відвідувати святі місця і виконувати всі належні обряди. Члени царської династії Яду, які прийшли до Прабгаси, виконали всі обряди, котрі належить виконати в місці прощі, і присвятили плоди свого добродійства предкам, півбогам та мудрецям.
Чистите предани, които намират пълно удовлетворение в трансценденталното любовно служене за Бога, няма защо да посещават многобройните места за поклонение. Но на тези, които не са напреднали толкова много, се препоръчва да посещават святите места и да извършват всички предписани обреди. Принцовете от династията Яду, които отишли в Прабха̄са, изпълнили всички задължения, които трябва да извършат поклонниците, и посветили благочестивите си обреди на своите прадеди, на мъдреците и полубоговете.
Кожна людина завжди зобов’язана Богові, півбогам, великим мудрецям, іншим живим істотам, людству, пращурам та іншим за численні дари, які вона дістає від них. Тому кожен зобов’язаний відплатити борг вдячності. Як розповідає наступний вірш, Яду, прийшовши до святої Прабгаси, виконали свій обов’язок, з царською щедрістю роздаючи землю, золото і вгодованих корів.
Всеки човек има неизплатен дълг към Бога, полубоговете, великите мъдреци, другите живи същества, хората, прадедите и т.н. заради нещата, които получава от тях. Затова всеки е длъжен да им се отплати. Я̄давите, които отишли в Прабха̄са на поклонение, изпълнили дълга си, като раздали с царска щедрост земя, злато и добре охранени крави, за което ще стане дума в следващата строфа.