ШБ 3.28.6

ПОЯСНЕННЯ: В тілі є шість кіл, якими циркулює життєве повітря. Перше коло міститься в області черева, друге    —    серця, третє    —    легенів, четверте    —    піднебіння, п’яте    —    міжбрів’я і найвище, шосте,    —    над мозком. Треба зосередити свій розум і зафіксувати циркуляцію життєвого повітря, щоб таким чином думати про трансцендентні розваги Верховного Господа. Ніде не сказано, що треба зосереджуватися на чомусь безособистісному чи на порожнечі. Тут чітко сказано: ваікун̣т̣га-ліла̄. Ліла̄ означає «розваги». Якби Абсолютна Істина, Бог-Особа, не вершив трансцендентних діянь, як би ми могли думати про Його розваги? Досягнути цього рівня зосередженості можна тільки відданим служінням, слухаючи й переповідаючи описи розваг Верховного Бога-Особи. Як пояснює «Шрімад-Бгаґаватам», Господь з’являється в цьому світі і зникає, відповідаючи на почуття різних відданих до Нього. Ведичні писання містять багато описів Господніх розваг. Серед них є і опис битви на Курукшетрі, і історичні факти щодо життя й настанов Господніх відданих, як оце Прахлада Махараджа, Дгрува Махараджа і Амбаріша Махараджа. Треба просто зосередити розум на цих оповідях і завжди залишатися зануреним у роздуми про них. Так людина досягне стану самадгі. Самадгі    —    це не штучно викликаний стан тіла, це стан, якого людина досягає, коли її розум реально занурений у думки про Верховного Бога-Особу.