ШБ 3.27.24
Devanagari
भुक्तभोगा परित्यक्ता दृष्टदोषा च नित्यश: ।
नेश्वरस्याशुभं धत्ते स्वे महिम्नि स्थितस्य च ॥ २४ ॥
नेश्वरस्याशुभं धत्ते स्वे महिम्नि स्थितस्य च ॥ २४ ॥
Verse text
бгукта-бгоґа̄ парітйакта̄
др̣шт̣а-доша̄ ча нітйаш́ах̣
неш́варасйа̄ш́убгам̇ дгатте
све махімні стгітасйа ча
др̣шт̣а-доша̄ ча нітйаш́ах̣
неш́варасйа̄ш́убгам̇ дгатте
све махімні стгітасйа ча
Synonyms
бгукта — те, чим насолоджуються; бгоґа̄ — насолоду; парітйакта̄ — облишивши; др̣шт̣а — виявивши; доша̄ — хибність; ча — і; нітйаш́ах̣ — завжди; на — не; іш́варасйа — незалежного; аш́убгам — шкоду; дгатте — завдає; све махімні — у своїй величі; стгітасйа — утвердженого; ча — і.
Translation
Зрозумівши хибність свого бажання панувати над матеріальною природою і таким чином відмовившись від нього, жива істота здобуває незалежність і утверджується у своїй справжній величі.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Жива істота не може дійсно насолоджуватися матеріальними ресурсами, і тому врешті-решт її спроби панувати над матеріальною природою зазнають поразки. Розчарована цією поразкою, вона бажає здобути більше могутності, ніж має звичайна жива істота, і тому хоче злитися з буттям верховного володаря насолоди. Таким чином вона плекає задум зазнати набагато більшої насолоди.
Коли істота утверджується у відданому служінні, вона здобуває справжню незалежність. Люди меншого розуму не розуміють становище вічного слуги Господа. Їх пантеличить слово «слуга», їм невтямки, що це служіння цілком відмінне від служіння в матеріальному світі. Бути слугою Господа — це найвище становище, якого можна досягти. Той, хто зумів це зрозуміти і відродив свою первинну природу вічного Господнього слуги, стає цілковито незалежним. Жива істота втрачає незалежність тоді, коли зв’язує своє існування з матеріальною природою. У царстві духу жива істота володіє повною незалежністю, і про її залежність від трьох ґун матеріальної природи не може бути й мови. Відданий досягає цього незалежного становища і тому, побачивши марність бажання насолоджуватися матерією, відмовляється від нього.
Відмінність між відданим і імперсоналістом полягає в тому, що імперсоналіст намагається стати єдиним із Всевишнім, щоб безперешкодно насолоджуватися, тоді як відданий взагалі відмовляється від схильності насолоджуватися і присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господеві. Це природне становище живої істоти, в якому вона постає в усій своїй величі. Досягнувши цього становища, вона стає ішварою, повністю незалежною. Справжній ішвара, або ішвара парама, тобто верховний ішвара, володар верховної незалежності — це Крішна. Жива істота може бути ішварою тільки тоді, коли служить Господу. Іншими словами, істинна незалежність — це трансцендентна насолода, яку дарує любовне служіння Господу.