ШБ 3.27.23

ПОЯСНЕННЯ: Дерево містить у собі вогонь, який за сприятливих обставин спалахує. Але, якщо вогонь підтримувати, то дерев’яні тріски, які стали причиною вогню, самі згорають у ньому. Так само, зумовлене життя істоти в матеріальному світі починається через її бажання панувати над матеріальною природою і заздрість до Верховного Господа. Головні дві хвороби зумовленої душі полягають у тому, що вона хоче злитися з Верховним Господом або хоче стати володарем матеріальної природи. Кармі намагаються експлуатувати багатства матеріальної природи, щоб стати її володарем і задовольняти свої чуття, а ґ’яні, шукачі звільнення, хочуть злитися воєдино з Верховним Богом-Особою або з Його безособистісним сяйвом. Причина цих двох хвороб    —    це матеріальне забруднення. Його можна усунути за допомогою відданого служіння, тому що віддане служіння вільне від цих двох хвороб    —    бажання панувати над матеріальною природою і бажання злитися з Верховним Господом. Отже, старанне виконання відданого служіння у свідомості Крішни відразу ж спалює причину матеріального існування.

Зовні відданий, який повністю занурений у свідомість Крішни, схожий на великого кармі, що постійно працює, але природа діяльності відданого зовсім інакша, тому що відданий усі свої дії присвячує задоволенню Верховного Господа. Це називається бгакті, віддане служіння. Арджуна, здавалося, був воїном, але коли своїм воєнним мистецтвом він задовольнив чуття Господа Крішни, він став відданим. Взявши до уваги, що відданий також вдається до філософського пошуку, щоб пізнати Верховного Бога-Особу таким, як Він є, можна сплутати дії відданого з діями умоглядного мислителя, але насправді відданий намагається збагнути духовну природу і трансцендентну діяльність. Отож, незважаючи на схильність до філософських роздумів, відданий не зазнає матеріальних наслідків, властивих корисливій діяльності і умоглядним роздумам, тому що присвячує свої дії Верховному Богові-Особі.