Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.26.8
Текст
ка̄ран̣ам̇ пракр̣тім̇ відух̣
бгоктр̣тве сукга-дух̣кга̄на̄м̇
пурушам̇ пракр̣тех̣ парам
Послівний переклад
ка̄рйа — щодо тіла; ка̄ран̣а — чуттів; картр̣тве — півбогів; ка̄ран̣ам — причина; пракр̣тім — матеріальна природа; відух̣ — вчені розуміють; бгоктр̣тве — щодо відчуття; сукга — щастя; дух̣кга̄на̄м — і нещастя; пурушам — духовна душа; пракр̣тех̣ — до матеріальної природи; парам — трансцендентна.
Переклад
Причина матеріального тіла та чуттів зумовленої душі, а також півбогів, які виконують роль панівних божеств її чуттів, — це матеріальна природа. Так це розуміють мудреці. А причина почуттів щастя і нещастя — це сама духовна душа, трансцендентна за природою.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господь, сходячи до матеріального світу, приходить власною особою за допомогою Своєї енерґії, атма-майі. Його не примушує до цього жодна вища за Нього енерґія. Він приходить з власної волі, і тому Його прихід можна назвати розвагою, або лілою. Але тут чітко сказано, що зумовлена душа примушена приймати те чи інше тіло й чуття, які визначають три ґуни матеріальної природи. Жива істота не владна вибирати собі тіло сама. Іншими словами, зумовлена душа не має вільного вибору, вона змушена приймати певне тіло згідно зі своєю кармою. Але коли йдеться про почуття, які тіло породжує внаслідок тих чи інших дій і які проявляються у формі щастя та нещастя, то причиною цих почуттів є сама духовна душа. Забажавши цього, духовна душа може змінити це зумовлене життя у світі двоїстості, обравши шлях служіння Крішні. Жива істота сама є причиною своїх страждань, але вона може також стати причиною свого вічного щастя. Коли в неї виникає бажання присвятити себе свідомості Крішни, внутрішня енерґія, духовна енерґія Господа, дарує їй відповідне тіло, а коли вона бажає задовольняти свої чуття, вона отримує матеріальне тіло. Душа має свободу вибору — обрати духовне тіло чи матеріальне тіло, але коли вона обрала те чи інше тіло, їй доводиться насолоджуватися чи страждати згідно зі своїм вибором. Філософи-майаваді намагаються довести, що жива істота, обираючи тіло свині, насолоджується своїми розвагами в ньому. Однак ця теорія не має підстав, тому що слово «розвага» містить у собі поняття добровільної згоди на ті чи інші дії, які дають насолоду. Тому теорія майаваді вищою мірою облудна. Коли істота вимушено страждає, це не розвага. Коли Господь розважається своїми іграми, це не можна ставити на один рівень з діями живої істоти, що примушена пожинати кармічні результати своїх дій.