ШБ 3.26.7
Devanagari
तदस्य संसृतिर्बन्ध: पारतन्त्र्यं च तत्कृतम् ।
भवत्यकर्तुरीशस्य साक्षिणो निर्वृतात्मन: ॥ ७ ॥
भवत्यकर्तुरीशस्य साक्षिणो निर्वृतात्मन: ॥ ७ ॥
Verse text
тад асйа сам̇ср̣тір бандгах̣
па̄ра-тантрйам̇ ча тат-кр̣там
бгаватй акартур іш́асйа
са̄кшін̣о нірвр̣та̄тманах̣
па̄ра-тантрйам̇ ча тат-кр̣там
бгаватй акартур іш́асйа
са̄кшін̣о нірвр̣та̄тманах̣
Synonyms
тат — від цієї оманної концепції; асйа — зумовленої душі; сам̇ср̣тіх̣ — зумовлене життя; бандгах̣ — рабство; па̄ра-тантрйам — залежність; ча — і; тат-кр̣там — зроблене з того; бгаваті — є; акартух̣ — того, хто не виконує діяльності; іш́асйа — незалежного; са̄кшін̣ах̣ — свідка; нірвр̣та-а̄тманах̣ — радісного.
Translation
Матеріальна свідомість являє собою причину зумовленого життя, в якому матеріальна енерґія зв’язує живу істоту суворими умовами. Хоча духовна душа нічого не робить і залишається трансцендентною до всіх дій, вона потрапляє в рабство зумовленого життя.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Філософи-майаваді, які не розрізняють між Верховним Духом і індивідуальним духом, запевняють, що зумовлене існування живої істоти — це її ліла, тобто розвага. Але слово «розвага» доречне тоді, коли йдеться про участь в іграх Господа. Майаваді спотворюють зміст цього слова і кажуть, що навіть тоді, коли жива істота стає свинею й пожирає випорожнення, вона все одно насолоджується своїми розвагами. Така теорія вкрай небезпечна. Верховний Господь очолює всіх живих істот і підтримує їх. Його розваги трансцендентні до будь-якої матеріальної діяльності. Господні розваги неможливо прирівняти до зумовленої діяльності живих істот. Провадячи зумовлене існування, жива істота залишається рабом матеріальної енерґії. Зумовлена душа покірно виконує всі вказівки матеріальної енерґії. Душа ні за що не відповідає, вона просто свідок усіх своїх дій, які її примушує виконувати матеріальна енерґія за те, що вона образила Крішну, побажавши розірвати свої вічні стосунки з Ним. Тому Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті», що майа, Його матеріальна енерґія, настільки могутня, що її неможливо подолати. Але якщо жива істота просто усвідомлює своє природне становище слуги Крішни й намагається діяти згідно зі своїм становищем, то, хоч як глибоко вона була зумовлена, майа відразу ж звільняє її від свого впливу. Це чітко сказано в сьомій главі «Бгаґавад-ґіти»: Крішна Сам турбується про кожного, хто беззастережно віддається Йому, і тому така істота виходить з-під впливу майі, тобто звільняється від зумовленого існування.
Насправді духовна душа є сач-чід-ананда — вічна, сповнена блаженства і знання. Однак в лабетах майі вона змушена страждати від нескінного ланцюга народжень, смертей, хвороб і старості. Треба серйозно поставитися до хвороби матеріального існування і постаратися вилікуватися від неї, піднявшись на рівень свідомості Крішни, тому що свідомість Крішни дає змогу легко покласти край усім своїм стражданням. Отже, висновок цього вірша полягає в тому, що причина страждань зумовленої душі — це її прив’язаність до матеріальної природи. Жива істота повинна перенести цю прив’язаність з матерії на Крішну.