ШБ 3.24.33

ПОЯСНЕННЯ: Кардама Муні описує прояви шести Господніх щедрот    —    багатства, сили, слави, краси, знання і зреченості, називаючи свого сина, Капілу Муні, словом парам. Слово парам вжито теж на самому початку «Шрімад-Бгаґаватам», у вислові парам̇ сатйам, що вказує на суммум бонум, Верховного Бога-Особу. Значення слова парам ще глибше розкриває наступне слово, прадга̄нам, що означає «голова», «начало», «джерело всього сущого», тобто сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам, або причина всіх причин. Верховний Бог-Особа    —    це не щось безформне, Він    —    пурушам, владика всієї насолоди і первинна особа. Крім того, Він    —    чинник часу і всевідець. Він знає все    —    минуле, теперішнє й майбутнє. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті», де Господь каже: «Я знаю все    —    минуле, теперішнє й майбутнє, в усіх куточках всесвіту». Матеріальний світ, що функціонує під покровом трьох ґун природи, є також прояв Його енерґії. Пара̄сйа ш́актір вівідгаіва ш́рӯйате    —    все, що ми бачимо, являє собою взаємодію Його енерґій («Шветашватара Упанішада» 6.8). «Вішну Пурана» проголошує те саме: парасйа брахман̣ах̣ ш́актіс татгедам акгілам̇ джаґат. Нам неважко зрозуміти, що все навколо нас являє собою взаємодію трьох ґун матеріальної природи, але справжня природа речей полягає в тому, що все являє собою взаємодію енерґій Господа. Лока-па̄лам    —    Господь піклується про всіх живих істот. Нітйо нітйа̄на̄м    —    Він очолює всіх живих істот. Він один, але Він підтримує багато, багато живих істот. Бог підтримує всіх інших живих істот, але Бога ніхто не може підтримувати. В цьому виявляється Його сваччганда-ш́акті, Він не залежить від інших. Навіть коли хтось проголошує себе незалежним, він залежить від когось вищого за себе. Однак Бог-Особа абсолютний, Він не має вищих за Себе чи рівних Собі.

Капіла Муні з’явився як син Кардами Муні, але Він був втілення Верховного Бога-Особи, і тому Кардама Муні з цілковитою покорою складає перед Ним шанобливі поклони. Варто відзначити в цьому вірші ще один важливий вираз: а̄тма̄нубгӯтйа̄нуґата-прапан̃чам. Господь сходить або як Капіла, або як Рама, або як Нрісімха, або як Варах, але всі форми, які Він приймає в матеріальному світі    —    це прояв Його власної внутрішньої енерґії. Ці форми ніколи не мають нічого спільного з матеріальною енерґією. Звичайні живі істоти, які з’являються в матеріальному світі, мають тіла, створені з матеріальної енерґії, але коли в матеріальний світ сходить Крішна чи хтось із Його поширень та часток, Його тіло не матеріальне, навіть хоча скидається на матеріальне. Він завжди має трансцендентне тіло. Але дурні й негідники, яких називають мудгами, вважають Його за такого самого, як і вони, і тому насміхаються з Нього. Вони відмовляються визнавати, що Крішна    —    це Верховний Бог-Особа, тому що неспроможні зрозуміти Його. У «Бгаґавад-ґіті» Крішна каже: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣    —    «Негідники й дурні насміхаються з Мене». Коли Бог сходить в тому чи іншому образі, це не означає, що Він прибирає Свою форму за допомогою матеріальної енерґії. Він проявляє Свою духовну форму, в якій Він існує в Своєму духовному царстві.