Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.24.17

Текст

джн̃а̄на-віджн̃а̄на-йоґена
карман̣а̄м уддгаран джат̣а̄х̣
хіран̣йа-кеш́ах̣ падма̄кшах̣
падма-мудра̄-пада̄мбуджах̣

Послівний переклад

джн̃а̄на  —  знання священних писань; віджн̃а̄на  —  застосування цього знання; йоґена  —  засобами містичної йоґи; карман̣а̄м  —  матеріальних дій; уддгаран  —  викорінюючи; джат̣а̄х̣  —  коріння; хіран̣йа-кеш́ах̣  —  золоте волосся; падма-акшах̣  —  лотосоокий; падма-мудра̄  —  прикрашений знаком лотоса; пада-амбуджах̣  —  з лотосовими стопами.

Переклад

Золотоволосий Капіла Муні, з очима, схожими на лотосові пелюстки і з лотосовими стопами, які прикрашають знаки лотосів, навчаючи людей містичної йоґи і того, як застосовувати на практиці мудрість священних писань, вичищатиме з людських сердець глибоко вкорінене бажання діяти в матеріальному світі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші чудово змальовано зовнішність Капіли Муні і Його діяння. Як провіщено в цьому вірші, Капіла Муні викладе філософію санкг’ї таким чином, що люди, вивчаючи її, зуміють вирвати з серця глибоко вкорінену прив’язаність до карми, корисливої діяльності. Всі в матеріальному світі намагаються здобути плоди своєї діяльності. Люди намагаються стати щасливими, чесною працею заробляючи ті чи інші плоди, але натомість вони лише дедалі більше заплутуються в наслідках своїх дій. Вирватися з цих пут здатний тільки той, хто володіє досконалим знанням, тобто виконує віддане служіння.

Ті, хто намагається вирватися з пут матеріального рабства філософськими роздумами, також щирі у своїх зусиллях, але з ведичних писань ми дізнаємося, що той, хто став на шлях відданого служіння Господу в свідомості Крішни, може дуже легко вирвати глибоко вкорінену прив’язаність до корисливої діяльності. Саме для того, щоб пояснити це людям, Капіла Муні пояснить філософію санкг’ї. Його зовнішність змальовано в цьому вірші. Вжите тут слово джн̃а̄на не вказує на звичайну дослідницьку роботу. Ґ’яна    —    це знання, здобуте зі священних писань за посередництвом духовного вчителя, що належить до учнівської спадкоємності. Нині поширилася тенденція здобувати знання за допомогою дослідницької роботи, заснованої на умоглядних міркуваннях і здогадах. Проте прихильники умоглядних гіпотез забувають про те, що вони хибують на чотири природні вади: вони неодмінно припускаються помилок, їхні чуття недосконалі, вони підвладні ілюзії і схильні до обману. Той, хто не отримав досконалого знання в учнівській спадкоємності, просто вигадує різні гіпотези. Тим самим він просто обдурює людей. Ґ’яна    —    це знання, отримане через учнівську спадкоємність із священних писань, віґ’яна    —    це практичне застосування цього знання. Філософська система санкг’ї, яку виклав Капіла Муні, засновується як на ґ’яні, так і на віґ’яні.