Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.22.7
Текст
кр̣таш́ ча̄нуґрахо маха̄н
апа̄вр̣таіх̣ карн̣а-рандграір
джушт̣а̄ дішт̣йош́атір ґірах̣
Послівний переклад
дішт̣йа̄ — на щастя; твайа̄ — тобою; ануш́ішт̣ах̣ — навчений; ахам — я; кр̣тах̣ — даровано; ча — і; ануґрахах̣ — ласку; маха̄н — велику; апа̄вр̣таіх̣ — відкритими; карн̣а-рандграіх̣ — вушними отворами; джушт̣а̄х̣ — отримані; дішт̣йа̄ — великим щастям; уш́атіх̣ — чисті; ґірах̣ — слова.
Переклад
На моє велике щастя ти дав мені настанови, даруючи мені велику ласку. Я вдячний Богові за те, що Він дав мені можливість відкрити вуха твоїм чистим словам.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Шріла Рупа Ґосвамі пояснює в «Бгакті-расамріта-сіндгу», як приймати істинного духовного вчителя і як триматися з ним. Насамперед, людина, яка прагне досягнути духовної досконалості, повинна знайти істинного духовного вчителя. Тоді вона повинна жадібно слухати його настанови й виконувати їх. Так відбувається обмін служінням між духовним вчителем та учнем. Істинний духовний вчитель чи святий завжди прагне одухотворити звичайну людину, яка до нього приходить. Всі істоти в цьому світі покриті оманою майі і забули про свій головний обов’язок — розвиток свідомості Крішни, і тому свята особа завжди бажає, щоб усі інші теж стали святими. Свята особа вважає своїм завданням будити свідомість Крішни в усіх занурених в забуття людях.
Ману сказав, що поради й настанови Кардами Муні були для нього великою милістю. Він вважав, що йому дуже пощастило, тому що він особисто почув слова мудреця. Тут зазначено, що треба прагнути на власні вуха почути настанови, які походять з авторитетного джерела, тобто від істинного духовного вчителя. Як їх треба отримувати? Трансцендентні настанови треба слухати. Слово карн̣а-рандграіх̣ означає «вушними отворами». Милість духовного вчителя можна отримати тільки вухами, жодна інша частина тіла не дає такої змоги. Однак, це зовсім не означає, що духовний вчитель за певну суму доларів каже людині на вухо якусь мантру і що, медитуючи на цю мантру, людина за півроку досягає досконалості і стає Богом. Таке слухання не є справжнім сприйняттям духовних знань. Справжній процес передачі знання відбувається по-інакшому. Істинний духовний вчитель знає природу кожного учня і знає, які обов’язки той може виконувати у свідомості Крішни. Отож, відповідно до нахилів учня, він дає учневі настанови. Учень слухає вчителя, а вчитель наставляє його, до того ж немає потреби робити це наодинці, вчитель може робити це й на людях. «Ти здатний до ось такої діяльності в свідомості Крішни. Дій ось так». Одному вчитель радить служити Крішні, доглядаючи за Божествами, іншому він радить служити Крішні, редаґуючи книжки, ще іншому він радить проповідувати, а ще комусь він радить готувати на кухні. У свідомості Крішни існує багато різних форм діяльності, і духовний вчитель, знаючи, хто до чого здібний, вчить кожного так, щоб, діючи за своїми нахилами, людина досягнула досконалості. В «Бгаґавад-ґіті» ясно сказано, що людина може досягнути найвищої духовної досконалості просто виконуючи служіння, яке відповідає її нахилам. Наприклад, Арджуна служив Крішні, застосовуючи своє вміння воювати. Просто воюючи для задоволення Крішни, Арджуна досягнув повної досконалості. Так само художник може досягнути досконалості, просто малюючи картини під керівництвом духовного вчителя. Якщо в людини є здібність до літератури, вона може служити Господу, пишучи статті чи вірші під керівництвом духовного вчителя. Треба отримати від духовного вчителя вказівки щодо того, як діяти згідно зі своїми здібностями, тому що духовний вчитель має потрібний досвід, щоб дати відповідну пораду.
Настанови духовного вчителя і вірне виконання цих настанов з боку учня становлять досконале поєднання. Як пише Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура у своєму поясненні до вірша вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгіх̣ у «Бгаґавад-ґіті», той, хто має твердий намір досягнути успіху в духовному житті, повинен отримати від духовного вчителя настанови щодо того, яку діяльність йому виконувати. Він повинен вірно намагатися виконати отримані вказівки, вважаючи їх суттю свого життя. Єдиний обов’язок учня — це вірно виконувати настанови духовного вчителя, і завдяки цьому він досягне досконалості. Треба дуже уважно слухати слова духовного вчителя і вірно виконувати його настанови. Це зробить життя досконалим.